Президенти України та Латвії Володимир Зеленський і Едгарс Рінкевичс підписали двосторонню безпекову угоду між країнами.

Укрінформ наводить повний текст з посиланням на сайт глави Української держави.

Угода між Україною та Латвійською Республікою про довгострокову підтримку та безпекові зобов’язання

Україна та Латвійська Республіка (далі разом іменуються «Учасники» або «Україна та Латвія») найрішучішим чином засуджують невиправдану, незаконну та неспровоковану військову агресію Росії з 2014 року та повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Повномасштабна агресивна війна Росії проти України є грубим порушенням міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй (далі – Статут ООН).

Учасники вірять в однозначну перемогу України над Росією, повноправне приєднання України до євроатлантичної спільноти через членство у Європейському Союзі (далі – ЄС) та Організації Північноатлантичного договору (далі – НАТО), а також працюють задля цього.

Учасники мають на меті припинення агресії Росії проти України, негайне й безумовне виведення збройних сил агресора та будь-яких інших військових угруповань з усієї території Української держави в її міжнародно визнаних кордонах 1991 року, включно з територіальним морем, повне відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, а також досягнення всеосяжного, справедливого й тривалого миру.

Учасники докладатимуть усіх зусиль для досягнення цієї мети відповідно до Статуту ООН та положень міжнародного права, а також з урахуванням принципів Української формули миру.

Учасники підтримують мету України щодо євроатлантичної інтеграції та цінують те, що попри виклики, пов’язані з війною, Україна наполегливо працює над досягненням цієї мети. Україна продовжить реалізацію комплексного плану реформ. Латвія сприятиме вступу України до ЄС і НАТО, ділячись своїм досвідом і підтримуючи процес реформ в Україні.

Учасники, усвідомлюючи руйнівні наслідки російської агресії для України, такі як руйнування цивільної та критично важливої інфраструктури в результаті обстрілів,  шкода навколишньому середовищу та екології, зростання соціально-економічного тягаря, забруднення територій мінами тощо, прагнуть спільно сприяти подальшій двосторонній та багатосторонній всебічній підтримці України та її народу з метою пом’якшення цих наслідків.

З огляду на вищезазначене Учасники зобов’язуються зміцнювати довгострокове безпекове співробітництво у військовій та невійськовій сферах, як визначено в цій Угоді про довгострокову підтримку та безпекові зобов’язання (далі – Угода).

1. Сфера застосування Угоди

Ця Угода ґрунтується на зобов’язанні Учасників сприяти досягненню цілей Спільної декларації «Групи семи» (G7) на підтримку України від 12 липня 2023 року (далі – Спільна декларація G7), які є обов’язковими для її підписантів.

Відповідно до Угоди, учасники зобов’язуються зміцнювати та розширювати співробітництво й партнерство на основі спільних інтересів у забезпеченні міжнародного правопорядку, миру, фундаментальних прав і свобод людини та державності.

Латвія зобов’язується надавати Україні всебічну й довгострокову військову та невійськову підтримку, зокрема у сферах політичної, військової допомоги, у відбудові, а також у сферах економічної, фінансової та гуманітарної підтримки.

Учасники поглиблюватимуть співпрацю, щоб допомогти Україні якнайшвидше перемогти в агресивній війні, яку веде Росія, запобігти значній ескалації нинішньої агресії та майбутнім нападам, а також захиститися від майбутніх нападів. Учасники підтримуватимуть економічну стабільність, відбудову, стійкість і порядок денний реформ в Україні, а також сприятимуть процесу вступу України до ЄС і НАТО.

Учасники мають намір докладати всіх можливих зусиль для сумлінної спільної роботи з метою досягнення цілей цієї Угоди. Будь-які бюджетні зобов’язання латвійської сторони можуть бути взяті лише за умови чіткого схвалення урядом Латвійської Республіки та, у разі необхідності, Саеймою (парламентом Латвії).

Україна отримуватиме різнобічну підтримку від Латвії протягом усього десятирічного строку дії цієї Угоди.

2. Сфери військової підтримки та безпекового співробітництва

Учасники усвідомлюють невід’ємне право держав на індивідуальну та колективну самооборону та вважають незаконними будь-які спроби змінити кордони силою. Учасники розглядають безпеку України як невід’ємну частину євроатлантичної та глобальної безпеки.

Латвія підтверджує свій намір надавати довгострокову військову підтримку українським Силам безпеки й оборони на основі нагальних і майбутніх потреб, висловлених Україною, відповідно до концепції майбутніх Сил оборони та можливостей Латвії, але не обмежуючись ними.

Латвія, відповідно до своїх національних законодавчих і конституційних вимог та в межах своїх можливостей, надаватиме Україні своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння в усіх сферах, враховуючи потреби України в межах концепції майбутніх Сил оборони, а також іншу всебічну економічну підтримку.

Україна використовуватиме військову підтримку, надану Латвією, відповідно до Статуту ООН, положень міжнародного права та зобов’язань Учасників за чинними двосторонніми угодами.  

Учасники прагнутимуть забезпечити такий рівень військового потенціалу України, щоб у разі зовнішньої військової агресії проти Латвії Україна була здатна надати їй ефективну військову підтримку. Умови, формат та обсяг такої підтримки будуть визначені Учасниками.

З метою забезпечення цілей Угоди у сфері військової підтримки Учасники проводитимуть щорічний Діалог стратегічної політики безпеки й оборони на найвищому рівні. Учасники прагнутимуть розвивати взаємовигідне співробітництво у сфері безпеки й оборони, прийнятне для будь-яких ситуацій, за умови наявності відповідних можливостей в Учасників.

Рамки військової підтримки

Подальша підтримка з боку Латвії визначатиметься потребами, висловленими Україною, і забезпечуватиметься з урахуванням оцінки можливостей і потенціалу Латвії, а також сумісності з військовою підтримкою, наданою Україні дотепер.

Латвія поставила собі за мету на 2024, 2025 і 2026 роки надавати Україні необхідну військову підтримку в розмірі 0,25% валового внутрішнього продукту щорічно, включно з військовою підготовкою і постачанням техніки та озброєнь у наземній, повітряній, морській і кіберелектромагнітній сферах, за умови наявності відповідних можливостей і ресурсів. У 2024 році Латвія надасть Україні близько 112 млн євро військової підтримки. Латвія продовжуватиме підтримувати Україну, зберігаючи нинішній динамічний рівень, стільки часу, скільки буде потрібно.

Латвія продовжить свою участь у Контактній групі з питань оборони України (UDCG) з метою надання військової підтримки Україні в координації з членами Альянсу, зокрема потенційної майбутньої допомоги у вигляді боєприпасів. Латвія разом із Великою Британією очолила коаліцію безпілотників для України з метою надання Україні мільйона безпілотників до кінця 2024 року і надалі. Латвія також продовжуватиме робити свій внесок в очолювану Естонією коаліцію з інформаційних технологій і очолювану Литвою коаліцію з розмінування, надаючи обладнання і проводячи тренінги в межах UDCG.

Учасники вважають украй важливим скористатися можливостями, які пропонує НАТО, зокрема шляхом використання Ради Україна – НАТО як платформи для консультацій і політичного діалогу з метою спільного визначення майбутніх дій і розширення підтримки України з боку НАТО за допомогою практичних заходів, а також зміцнення політичного партнерства між НАТО й Україною.

Латвія зобов’язується продовжувати фінансові внески до Комплексного пакета допомоги НАТО для України (CAP), який на Вільнюському саміті був розвинутий у багаторічний інструмент, спрямований на посилення оперативної сумісності українських Сил безпеки й оборони з НАТО та відбудову оборонного сектору України. Загальний внесок Латвії до CAP НАТО становить 3,3 млн євро, щорічні внески до CAP НАТО у розмірі 2 млн євро заплановані на 2024 та 2025 роки.

Латвія зобов’язується підтримати спільне рішення країн – членів НАТО щодо запрошення України до вступу в Альянс, коли дозволять обставини. Латвія наголошує на законному місці України у євроатлантичній спільноті та працює над підтримкою України в процесі набуття нею повноправного членства в НАТО.

Латвія продовжуватиме сприяти наданню солідарної військової підтримки з боку ЄС українським Силам безпеки й оборони.

Військова підготовка та спільні навчання

Латвія продовжуватиме і, за необхідності, розширюватиме свою підтримку у зміцненні потенціалу українських Сил безпеки й оборони, зокрема, але не виключно, у межах Місії ЄС з надання військової допомоги та на двосторонній основі. Латвія прагне забезпечити індивідуальну та колективну підготовку українських Сил безпеки й оборони, включно з програмами підготовки тренерів. Навчання також сприятиме підвищенню оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами та дотриманню національного, європейського й міжнародного законодавства.

На запит Латвія розгляне можливість проведення тренінгів для правоохоронних органів, таких як Національна гвардія України, Національна поліція та Державна прикордонна служба, а також надання матеріальної підтримки правоохоронним органам.

Учасники через відповідні міністерства оборони продовжуватимуть співпрацю у сфері розвитку професійної військової освіти, включно з плануванням майбутніх Сил оборони, інтеграцією гендерної проблематики та порядку денного «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) у військові операції та інституції, концепції та оперативні процедури НАТО, а також командування й управління.

Реформи в секторі безпеки й оборони

Латвія визнає значний прогрес, досягнутий Україною у впровадженні реформ у секторі безпеки й оборони. Україна підтверджує, що вона продовжуватиме брати участь у комплексних демократичних реформах у секторі безпеки й оборони, зокрема у просуванні оборонних реформ і модернізації, у тому числі шляхом посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і підвищення ефективності та прозорості оборонних інституцій та промисловості України.

Важливо, щоб майбутні реформи здійснювалися відповідно до Річної національної програми України, яка була розроблена на основі рекомендацій країн – членів НАТО.

Латвія сприятиме ухваленню та виконанню безпекових зобов’язань ЄС перед Україною, зокрема щодо зміцнення сектору безпеки й оборони України та вдосконалення необхідних для цього реформ.

Співпраця в оборонній та безпековій галузях

Учасники визнають важливість співпраці оборонних підприємств. Латвія вивчатиме шляхи заохочення та сприяння залученню своєї оборонної промисловості до розвитку оборонно-промислової бази України, зокрема за допомогою інвестиційних стимулів, тіснішого партнерства та співпраці між оборонними підприємствами, у тому числі для взаємної комерційної вигоди та координації.

Латвія працюватиме спільно з Україною над «нарощуванням» зусиль, спрямованих на зменшення наявних бар’єрів для співпраці та усунення вузьких місць у ланцюгу постачання оборонних матеріалів, заохочуватиме свою оборонну промисловість до інвестицій, беручи до уваги загальну безпекову ситуацію та законні інтереси галузі, зокрема шляхом оцінки варіантів підтримки локалізації виробництва в Україні, а також шляхом вивчення можливостей для спільного виробництва.

Україна зобов’язується зміцнювати свою національну оборонну промисловість та виробничі потужності. Латвія підтримуватиме просування рішень, які забезпечили б зміцнення оборонної промисловості ЄС та збільшення виробничих потужностей з метою підтримки оборонної промисловості України пріоритетними матеріалами військового призначення.

Учасники спільно розглянуть шляхи, за допомогою яких оборонний сектор України може зробити ефективний внесок у відновлення її територіальної цілісності, виступаючи ключовим рушієм економічного відновлення та сприяючи ефективному стримуванню подальшої агресії, збільшенню виробничих потужностей України, а також покращенню гармонізації стандартів та оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами.

Латвія працюватиме з Україною над визначенням джерел фінансування, необхідних для розвитку оборонно-промислової бази України, що включатиме надання інвестицій та фінансової допомоги.

Латвія прагне просувати рішення, які б забезпечили зміцнення оборонної промисловості ЄС та збільшення виробничих потужностей з метою підтримки України пріоритетними військовими матеріалами.

Латвія підтримуватиме, де це можливо, зусилля України з інтеграції її оборонної промисловості в систему оборони й безпеки НАТО і ЄС. Зокрема, Латвія підтримуватиме зміцнення зв’язків оборонної промисловості України з європейською оборонною технологічною та промисловою базою, враховуючи також можливості, що надаються Європейською оборонно-промисловою стратегією та Європейською оборонно-промисловою програмою.

Учасники співпрацюватимуть з метою запобігання нецільовому використанню та незаконному обігу військових матеріалів, наданих Україні. Учасники співпрацюватимуть з метою сприяння захисту будь-яких переданих технологій та прав інтелектуальної власності.

Коаліція безпілотників для України

Учасники підкреслюють щораз більшу важливість використання безпілотників для посилення потенціалу та військового успіху України. Учасники зобов’язуються налагодити довгострокову співпрацю в цій сфері шляхом активізації та залучення інших міжнародних партнерів із Контактної групи з питань оборони України до створеної учасниками коаліції безпілотників для України.

Латвія бере на себе зобов’язання створити навчальний центр та полігон для тренувань безпілотних літальних апаратів, надавати фінансову та матеріальну допомогу для досягнення цілей коаліції, а також координувати підтримку серед союзників України.

Лікування та реабілітація солдатів

Латвія продовжить реабілітацію та лікування українських військовослужбовців у медичних та реабілітаційних закладах Латвії, а також посилення реабілітаційного сектору України шляхом реалізації відповідних проєктів співпраці.

Морська безпека

Учасники прагнутимуть координувати свої зусилля щодо зміцнення міжнародної співпраці у сфері морської безпеки відповідно до Конвенції ООН з морського права та інших міжнародно-правових документів. Україна та Латвія працюватимуть над варіантами розвитку військово-морського потенціалу України.

3. Сфери невійськової підтримки

Підтримка у фінансовій, економічній сферах, у сферах відбудови та інтеграції України в ЄС сприяє стійкості суспільства, національному потенціалу та інституціям, а також безпеці загалом.

Двосторонні відносини

Учасники продовжуватимуть розвивати тісні та дружні відносини в усіх сферах, що ґрунтуються на принципах спільних цінностей, інтересів і солідарності.

Учасники здійснюватимуть обмін візитами та зміцнюватимуть формати двосторонніх консультацій.

Учасники продовжать виконувати зобов’язання Українсько-латвійської міжурядової комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, які є основою для просування економічного співробітництва, а також розвитку ділових зв’язків.

З метою зміцнення та розширення нинішньої економічної співпраці Учасники прагнутимуть забезпечити своє соціально-економічне процвітання, сприяти розвитку малих та середніх підприємств (МСП) і забезпечити надійну правову та інституційну основу для необхідних інвестицій приватного сектору, економічного процвітання та економічної інтеграції України, а також сприятливе ділове середовище для місцевих і міжнародних інвесторів в Україні.

Україна прагне до подальшого підвищення ефективності своєї системи правосуддя з акцентом на ефективному, справедливому та прозорому вирішенні господарських спорів, а також до подальших кроків у напрямі верховенства права та покращення бізнес-середовища.

Учасники продовжуватимуть вдосконалювати двосторонню правову базу, особливо з огляду на потреби, пов’язані зі вступом України до ЄС, реконструкцією та іншими питаннями.

Латвія продовжить надавати необхідну підтримку, зокрема, за необхідності, практичну допомогу українським цивільним особам, які прибули на територію Латвії. Учасники висловлюють готовність сприяти співробітництву на рівні місцевого самоврядування з широкого кола питань.

Інтеграція до Європейського Союзу та підтримка реформ

Учасники підтверджують важливість розширення ЄС для зміцнення національної безпеки, демократії, реформ, стабільності, зростання та стійкості. Латвія підтримує вільне, демократичне та мирне майбутнє України. Членство в ЄС є основою невійськової безпеки України.

Учасники вітають історичне рішення, ухвалене Європейською радою 14 грудня 2023 року, про початок переговорів з Україною. Латвія зробить усе можливе, щоб підтримати Україну на шляху до ЄС та у виконанні процедур вступу до ЄС, зокрема шляхом обміну досвідом реформ та інтеграції в ЄС.

Латвія сприятиме єдиному підходу ЄС щодо України, в тому числі через Ukraine Facility, щоб Україна могла розраховувати на передбачуваний фінансовий потік, необхідний для макрофінансової стабільності, відновлення та інтеграції в ЄС. Латвія також підтримуватиме подальше надання фінансової допомоги Україні відповідно до її потреб.

Учасники підтверджують важливість Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, для інтеграції України до ЄС з метою забезпечення політичних зв’язків, співпраці у сферах свободи, безпеки та юстиції, економічної інтеграції, а також створення умов для поглиблення економічних і торговельних відносин, що ведуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Україна зобов’язується проводити комплексні та демократичні реформи для забезпечення стійкості країни, її суспільства та інфраструктури.

Співпраця з метою розвитку

Поки Україна не стане повноправним членом ЄС, вона залишатиметься пріоритетом політики Латвії у сфері співробітництва з метою розвитку. Латвія продовжуватиме підтримувати проєкти співпраці з розвитку, пов’язані з питаннями ЄС, у таких сферах, як сільське господарство, розвиток МСП, належне урядування, верховенство права, технічна підтримка, управління фінансовими ресурсами ЄС, а також зміцнення національних вищих органів фінансового контролю.

У вищих навчальних закладах Латвії продовжиться підготовка молодих українських фахівців у галузі права та економіки ЄС.

Латвія готова сприяти проєктам із психологічної та практичної підтримки жертв воєнних злочинів, включно зі сприянням наданню допомоги жертвам сексуального насильства – чоловікам, жінкам і дітям, сприянням фіксації доказів воєнних злочинів, співпрацею  у сфері прав людини, а також зміцненням системи реабілітації в Україні.

Міжнародні внески

Латвія продовжуватиме робити внески до фондів і програм міжнародних організацій та фінансових інституцій з метою забезпечення фінансування бюджету України та макрофінансової стабільності України, зміцнення монетарної стійкості України, сприяння впровадженню реформ і верховенства права, підтримки активного громадянського суспільства. Латвія продовжуватиме, наскільки це можливо, свої внески до Європейського фонду добровільної аеронавігаційної солідарності для покриття витрат на технічне обслуговування та відповідний допоміжний персонал українського провайдера аеронавігаційного обслуговування.

Енергетика

Латвія продовжуватиме підтримувати зміцнення енергетичного сектору України, сприяючи організації навчання в енергетичному секторі, постачанню матеріалів і технічного обладнання, пов’язаних з енергетикою, зміцненню енергетичного сектору та обміну досвідом у формуванні енергетичної політики.

Цифрова співпраця

Учасники спільно сприятимуть реалізації Меморандуму про співпрацю у сфері цифровізації від 18 жовтня 2023 року між Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством транспорту Латвійської Республіки з метою здійснення обміну досвідом у сферах цифровізації, цифровізації послуг та підключення державного сектору, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та інновацій.

Сільське та лісове господарство

Учасники розвиватимуть співробітництво, прямі контакти та обмін досвідом у сфері сільського господарства (включно з рибальством), зокрема, на шляху України до ЄС, через реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства Латвійської Республіки від 27 жовтня 2015 року.

Учасники розвиватимуть стійке партнерство у сфері лісового господарства, зокрема шляхом виконання зобов’язань у межах українсько-латвійського Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво від 28 вересня 2023 року між Міністерством сільського господарства та Державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Українські ліси» й акціонерним товариством «Латвійські державні ліси», у тому числі з метою відновлення та розмінування українських лісів, що постраждали від бойових дій.

Гуманітарне розмінування

Латвія, наскільки це можливо, сприятиме здійсненню заходів з гуманітарного розмінування з метою збільшення площ українських сільськогосподарських земель, які можна безпечно обробляти, зокрема шляхом сприяння виконанню завдань з гуманітарного розмінування міжнародними та неурядовими організаціями.

Протидія хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним (ХБРЯ) ризикам

Учасники мають намір і надалі розширювати поточне двостороннє співробітництво з метою посилення стійкості України до ризиків, пов’язаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю. Латвія має намір вивчити шляхи підтримки України у розвитку її спроможності цивільного захисту та стійкості до ризиків, пов’язаних із ХБРЯ.

Кібербезпека

Латвія зобов’язується підтримувати Україну в імплементації законодавства ЄС у сфері кібербезпеки з метою запобігання, виявлення, стримування та протидії російській та будь-якій іншій кіберагресії, кібершпигунству та гібридній війні, а також виявлення та стримування безвідповідального та зловмисного використання кіберпотенціалу будь-якими державними та недержавними суб’єктами проти Учасників. Цього буде досягнуто шляхом посилення кіберстійкості, захисту критичної та цифрової інфраструктури, обміну інформацією та досвідом, співробітництва у розбудові спроможностей з кібербезпеки та кіберзахисту, а також надання технічної допомоги Україні.

Гібридні загрози та протидія пропаганді

Учасники визнають, що Росія продовжує маніпулювати інформацією на підтримку своєї війни проти України. Латвія продовжить підтримувати посилення стійкості українського державного управління та суспільства до гібридних загроз, а також покращення спроможності України протидіяти російським та будь-яким іншим інформаційним маніпуляціям, зловмисній пропаганді, зокрема шляхом підтримки стійкості до дезінформаційних кампаній, що впливають на національну безпеку, через підвищення медіаграмотності та створення плюралістичного, незалежного медіасередовища. Учасники сприятимуть зміцненню спроможностей України в боротьбі з дезінформацією та просуванні стратегічних комунікацій, проводячи спільні заходи, обмінюючись інформацією та найкращими практиками, просуваючи освітні й навчальні програми для експертів, зокрема шляхом реалізації співпраці на базі Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Латвії.

Захист критичної інфраструктури

Латвія в межах своїх можливостей сприятиме розвитку спроможностей України у сфері захисту критичної інфраструктури, працюючи з українськими експертами над удосконаленням нормативно-правової бази, а також військовими засобами, надаючи пріоритет, але не обмежуючись сучасними системами протиповітряної оборони та засобами радіоелектронної боротьби.

Учасники розглянуть можливість започаткування спільних освітніх і тренінгових програм для фахівців із захисту критичної інфраструктури.

Співпраця у сфері безпеки та розвідки

Учасники поглиблюватимуть співробітництво у сфері розвідки та безпеки відповідно до рамок, заснованих на двосторонніх угодах, без шкоди для своїх національних інтересів та відповідно до законодавства кожного Учасника з метою запобігання, виявлення, стримування та протидії підривній діяльності з боку російських або інших ворожих державних і недержавних суб’єктів, а також будь-якій іншій підривній діяльності з метою убезпечення України та Латвії від таких зловмисних дій. Цього буде досягнуто, зокрема, шляхом обміну розвідувальною інформацією та досвідом, а також співробітництва між розвідувальними та безпековими службами Учасників, включно з реалізацією спільних ініціатив, проведенням навчань та наданням технічної допомоги.

Співпраця у сфері боротьби з серйозною та організованою злочинністю

Учасники співпрацюватимуть відповідно до наявних міжнародних документів у кримінальних справах шляхом обміну інформацією, аналізом та найкращими практиками, виявлення, відстеження, арешту та конфіскації незаконно набутих активів, які можуть бути арештовані у відповідних кримінальних провадженнях, створення спільних робочих груп та сприяння навчанню з метою боротьби із серйозною та організованою злочинністю, незаконним фінансуванням, спрямованим на підрив суверенітету, територіальної цілісності та внутрішньої стабільності України чи Латвії.

Учасники вживатимуть заходів для протидії діяльності серйозної та організованої злочинності, зокрема особам та групам, які намагаються проникнути в українське суспільство та активно використовуються як інструмент гібридної війни для протидії процесам відновлення та відбудови в Україні.

Санкції

Учасники визнають важливість санкцій для обмеження доступу Росії та інших держав-агресорів до фінансів, товарів, технологій і послуг, які вона використовує у своїй агресії, для скорочення потоків російських доходів і для стримування майбутніх атак. Учасники продовжуватимуть працювати над тим, щоб вартість російської агресії і далі зростала, зокрема за допомогою санкцій та експортного контролю.

Учасники підкреслюють корисність санкцій ЄС та національних санкцій, а також необхідність ефективного обмеження здатності агресора вести бойові дії та підтримувати функціонування його військової промисловості. Учасники продовжуватимуть посилювати санкції, запроваджені проти агресора, сприятимуть і вживатимуть рішучих заходів для усунення спроб обходу санкцій, а також зміцнюватимуть власну внутрішню стійкість проти пов’язаних із Росією нелегальних фінансів та еліт.

Поки триває агресія Росії проти України, Латвія залишатиметься прихильником жорстких санкцій ЄС проти відповідних секторів російської економіки та третіх країн, які підтримують війну, наживаються на ній або допомагають обходити санкції.

Учасники надаватимуть один одному актуальну інформацію про підстави для санкцій згідно з відповідними зобов’язаннями та національним законодавством.

Відбудова

Учасники підкреслюють, що основною місією відбудови України є сприяння майбутній стійкості Української держави. Учасники працюватимуть разом, щоб підтримати Україну шляхом відновлення цивільної та критично важливої державної й приватної інфраструктури та власності, зруйнованих під час війни, тим самим сприяючи створенню більш сучасної та розвиненої Української держави та суспільства.

Латвія бере на себе зобов’язання брати участь у довгостроковій відбудові України, зосередивши свою діяльність та інвестиції в пріоритетному порядку в Чернігівській області та місті Чернігові. У період із 2024 по 2026 рік Латвія виділяє 15 млн євро на реалізацію проєктів реконструкції з акцентом на відновленні об’єктів соціальної інфраструктури, психологічній підтримці жінок та передачі досвіду, особливо з питань, пов’язаних з інтеграцією до ЄС.

Сприяючи успішній реалізації латвійських програм співпраці у сфері розвитку та проєктів реконструкції, учасники виконуватимуть Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про технічне та фінансове співробітництво, укладену в Ризі 11 січня 2024 року.

Учасники продовжуватимуть просувати Міжвідомчу донорську координаційну платформу, ініційовану G7, а також інші координаційні механізми, сприяючи таким чином спільним міжнародним зусиллям, спрямованим на відновлення України та досягнення прогресу у проведенні реформ в Україні.

Культура

Визнаючи наскрізну роль культури у подоланні різноманітних проблем відновлення та реконструкції, Латвія продовжуватиме підтримувати розбудову потенціалу культурного сектору України, збереження та захист її культурної спадщини, українських митців, які проживають у Латвії, а також сталу відбудову України відповідно до принципів Нового європейського Баугаузу.

Забезпечення відповідальності Росії

Учасники підтверджують свою прихильність притягненню Росії до відповідальності за заподіяння збитків або шкоди фізичним та юридичним особам, а також державі Україна в результаті її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти України, включно з її агресією, що порушує Статут ООН.

Учасники підтверджують, що не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства і що Росія повинна понести юридичну відповідальність, у тому числі шляхом відшкодування будь-якої шкоди, втрат або збитків, завданих такими діями, що також допоможе стримати майбутні напади й підтримати відновлення України.

Усвідомлюючи, що однією з передумов справедливого й тривалого миру є всеосяжна відповідальність і що злочин агресії є найвищим міжнародним злочином і джерелом усіх інших міжнародних злочинів, скоєних в Україні або проти неї, Учасники продовжать спільну роботу з метою створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України, який матиме широку міжнародну підтримку та легітимність і зможе забезпечити притягнення до відповідальності вищого російського керівництва. Учасники продовжать свою роботу в Основній групі зі створення трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Учасники підкреслюють свою тверду прихильність притягненню до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності, геноциді та інших тяжких злочинах, скоєних у зв’язку з агресивною війною Росії проти України. Україна та Латвія вітають ордери на арешт, видані Міжнародним кримінальним судом, і розглядають це як початок процесу забезпечення відповідальності та притягнення російських військових і політичних лідерів до відповідальності за злочини й звірства, які вони наказують, дозволяють і/або вчиняють в Україні або проти неї.

Латвія продовжуватиме підтримувати посилення ролі України в питаннях міжнародного права, зокрема шляхом надання правової підтримки Україні – зміцнення системи міжнародних санкцій, підтримки роботи Офісу Генерального прокурора України, сприяння роботі Міжнародного кримінального суду з метою розслідування та притягнення до відповідальності російських політичних і військових посадовців за найтяжчі міжнародні злочини в Україні.

Компенсація за збитки, втрати або шкоду, спричинені російською агресією

Учасники сприятимуть розв’язанню питання щодо створення механізму компенсації за збитки, завдані Україні.

Учасники підкреслюють, що Росія має нести фінансову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам, а також державі Україна. Латвія схвалює зусилля України, спрямовані на забезпечення всебічного відшкодування збитків усім жертвам в Україні, які постраждали від російської агресії проти України. Учасники працюватимуть над тим, щоб державні активи Росії, зокрема в латвійській юрисдикції, залишалися замороженими та знерухомленими доти, доки Росія не заплатить за будь-які збитки, втрати або шкоду, заподіяні фізичним та юридичним особам, а також державі Україна.

Учасники вітають рішення ЄС спрямувати на підтримку України позапланові доходи, отримані центральними депозитаріями, що зберігають активи та резерви Центрального банку Росії.

У пріоритетному порядку учасники продовжать спільну роботу з державами G7 та іншими державами над створенням компенсаційного механізму для забезпечення відшкодування збитків, втрат або шкоди, завданих агресією Росії, як це передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У цьому зв’язку учасники вивчатимуть відповідні варіанти фінансування компенсаційного механізму для забезпечення швидкого та адекватного відшкодування збитків, завданих постраждалим від агресії.

Учасники сприятимуть зусиллям щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав людини та скоєнні воєнних злочинів проти українських дітей. Латвія вітає рішучість України сприяти поверненню українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією з тимчасово окупованих територій України. Латвія зобов’язується продовжувати свою участь у Міжнародній коаліції за повернення українських дітей на чолі з Україною та Канадою, яка була створена 2 лютого 2024 року, та сприяти досягненню цілей, викладених у Рамковому документі цієї Коаліції.

Взаємна підтримка в міжнародних організаціях

У міжнародних організаціях учасники послідовно виступатимуть за зміцнення міжнародного порядку, заснованого на правилах, та дотримання фундаментальних принципів, закріплених у Статуті ООН. Учасники розуміють роль ООН у досягненні міжнародної єдності та підтримці глобального порядку, заснованого на міжнародному праві. Учасники працюватимуть в ООН та інших міжнародних організаціях з метою зміцнення суверенітету й територіальної цілісності України, а також притягнення Росії до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні.

Учасники продовжать тісну співпрацю та взаємну підтримку в межах міжнародних організацій. Україна підтримає зусилля Латвії щодо отримання місця непостійного члена в Раді Безпеки ООН на період 2026–2027 років.

Справедливий мир і неповторення російської агресії

Учасники визнають, що безпека України та майбутнє Європи залежать від справедливого, тривалого та всеосяжного миру в Україні, який забезпечить Україні її права у розумінні Статуту ООН та міжнародного права. Учасники сприятимуть якнайширшій підтримці з боку глобальних партнерів справедливого миру в Україні. З цією метою Учасники зобов’язуються сприяти реалізації принципів Української формули миру.

4. Співпраця у випадку майбутнього збройного нападу з боку Росії

У разі майбутнього збройного нападу Росії на Україну, на прохання будь-якого з Учасників, Учасники протягом 24 годин проведуть двосторонні консультації або через інші взаємоприйнятні канали з метою визначення відповідних подальших заходів.

У разі нападу Росії в межах реалізації Україною свого права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН, Латвія, діючи відповідно до Конституції Латвійської Республіки та інших національних законів і нормативних актів, а також відповідно до своїх міжнародних зобов’язань, зокрема зобов’язань, що випливають із членства в ЄС, з огляду на потреби, висловлені Україною, і можливості Латвії надасть Україні швидку й сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку, якщо це буде необхідно, а також економічну допомогу, і завдасть економічних та інших збитків Росії.

З метою забезпечення найширшої та найефективнішої колективної відповіді на будь-який майбутній збройний напад Україна та Латвія можуть внести зміни до цих положень відповідно до статті 6 Угоди з метою узгодження з будь-яким механізмом, який Україна може згодом узгодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації G7 від 12 липня 2023 року.

5. Виконавчі й технічні процедури

Учасники виконуватимуть цю Угоду відповідно до своїх міжнародних і національних зобов’язань, зокрема зобов’язань, що випливають із членства Латвії в ЄС.

Учасники за необхідності призначать уповноважені органи для розробки та імплементації двосторонніх угод відповідно до сфер співробітництва, визначених у цій Угоді.

Учасники інформуватимуть один одного дипломатичними каналами про компетентні органи, відповідальні за імплементацію цієї Угоди.

Уповноважені органи в індивідуальному порядку сприятимуть проведенню консультацій з метою обговорення, ухвалення необхідних рішень та вжиття необхідних заходів у межах цієї Угоди.

Уповноважені органи Учасників можуть укладати технічні угоди з конкретних питань співробітництва в межах реалізації цієї Угоди.

6. Прикінцеві положення

Угода набирає чинності з дня її підписання.

Угода діє протягом 10 (десяти) років. Учасники можуть спільно домовитися про її продовження шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії Угоди.

Водночас з огляду на зобов’язання Учасників за Спільною декларацією G7 від 12 липня 2023 року Угода не замінює собою інтеграцію України до євроатлантичної спільноти та її курс на набуття у майбутньому членства в ЄС і НАТО.

У разі набуття Україною членства в НАТО до закінчення строку дії Угоди Учасники ухвалять рішення щодо її подальшого статусу.

До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення, зокрема шляхом включення до неї додатків, за взаємною згодою Учасників, яка укладається у письмовій формі.

Будь-які спори між Учасниками, що виникають у зв’язку з тлумаченням та/або виконанням цієї Угоди, розв’язуватимуться шляхом переговорів або консультацій між Учасниками.

Угода може бути розірвана будь-яким Учасником шляхом письмового повідомлення про свій намір розірвати Угоду іншому Учаснику щонайменше за 6 (шість) місяців до дати розірвання.

Припинення дії Угоди не вплине на реалізацію поточних заходів або проєктів, рішення щодо яких було ухвалене до дати припинення її дії, якщо тільки Учасники не вирішать інакше.

Підписано y Вільнюсі 11 квітня 2024 року у двох примірниках, кожний англійською, українською та латвійською мовами, при цьому всі тексти є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні текст англійською мовою має переважну силу.

За Україну: Президент Володимир Зеленський                                                                            

За Латвійську Республіку: Президент Едгарс Рінкевичс

Фото: ОП