У Києві відбулось засідання керівного комітету плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.

Зазначається, що учасники засідання обговорили стан реалізації рекомендацій Європейської комісії та роль Ради Європи щодо реформ в Україні, а також нещодавні досягнення плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.

Представники установ, які співпрацюють із Радою Європи, представили кращі практики та засвоєні уроки, що стосуються дотримання прав людини в Україні.

Так, виступи стосувались прав внутрішньо переміщених осіб та тих, хто повертається, національних правозахисних інституцій та механізмів, освіти з прав людини, прав ветеранів, особового складу Збройних сил України, сприяння гендерній рівності та боротьбі з насильством стосовно жінок, захисту прав дітей під час війни та в післявоєнний період, сприяння боротьбі з дискримінацією та посилення захисту прав національних та інших меншин, сприяння соціальним правам, а також захисту свободи слова та свободи медіа.

У пресслужбі поінформували, що у МКІП є низка пріоритетних напрямків, у яких воно співпрацює з Радою Європи протягом кількох років. Це взаємодія щодо безпеки журналістів та впровадження закону про медіа. Прийняття такого закону було серед вимог до інтеграції України в ЄС і постійно підтримувалося Радою Європи.

Заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко зауважив, що питання безпеки журналістів є одним із ключових пріоритетів у співпраці всіх міжнародних організацій, але з Радою Європи він вважає цю співпрацю найуспішнішою.

«Оскільки Україна була першою країною, яка запустила національну частину кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення». Україна повинна була стати прикладом того, як це має бути реалізовано. За рішенням т. в. о. міністра Ростислава Карандєєва, ми створили Координаційний комітет при МКІП з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні, до якого увійшли всі зацікавлені сторони, пов’язані як з урядовими установами, так і з медіа, щоб спільно координувати цю діяльність. Ми, звичайно, усвідомлюємо, що Україна перебуває у набагато більш небезпечному становищі для безпеки роботи журналістів, ніж, інші країни світу сьогодні», – додав він.

Шевченко також підкреслив, що попри війну, Україна робить усе можливе, щоб збалансувати свободу вираження думок і деякі обмеження, які можуть існувати під час війни. За даними «Репортерів без кордонів», Україні це вдається, адже її рейтинг виріс на 18 позицій в Індексі свободи вираження думок.

У МКІП поінформували, що друга сесія стосувалась верховенства права у сферах конституційного права і правосуддя, підтримки системи правосуддя, боротьби з корупцією, економічною злочинністю та кіберзлочинністю, в’язниць та пробації, зміцнення суспільства через спорт та зміцнення спортивної чесності.

Під час третьої сесії йшлося про демократію: підтримку належного врядування та реформ державного управління, вибори та референдуми, громадянську участь, сприяння демократичній культурі та освіті з прав людини у вищих навчальних закладах, посилення молодіжної політики та участі молоді, збереження та примноження культури та культурної спадщини.

Читайте також: Уряд схвалив Матрицю реформ — план змін, який включає рекомендації партнерів

Учасники засідання підкреслювали відчутну та реальну, непохитну підтримку України Радою Європи у всіх сферах життєдіяльності та позитивні зміни, яким вона сприяла. Крім того, вони висловили сподівання в плідній співпраці у майбутньому та руху до повноцінної євроінтеграції України.

Як повідомляв Укрінформ, ефективне узгодження українського законодавства в галузі культурної спадщини з європейським можливо після об’єднання цих норм у єдиний кодекс.

Фото: МКІП