Киргизстан і Узбекистан домовилися з Китаєм про будівництво залізниці в Європу, яка піде в обхід Росії.

Про це повідомляє The Moscow Times.

Угоду за проєктом, який Пекін, Бішкек і Ташкент обговорювали протягом 27 років, сторони підписали 6 червня в Пекіні, а будівництво має розпочатися в жовтні. Залізнична магістраль протяжністю 450-500 км стане частиною глобальної ініціативи Китаю «Один пояс — один шлях».

«Експерти зазначають, що річний обсяг вантажоперевезень досягне 15 млн тонн, а термін доставки товарів кінцевим споживачам скоротиться на 7 днів. Крім того, буде створено сучасну транзитно-логістичну інфраструктуру, склади і термінали», — заявив президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв.

У парламенті Киргизстану, територією якого пройде основна частина маршруту, 19 червня ратифікували угоду з Китаєм і Узбекистаном про будівництво дороги. Для прокладання киргизької ділянки магістралі між країнами буде створено спільну проектну компанію (СПК). Китаю в ній належатиме 51%, а Киргизстану й Узбекистану дістанеться по 24,5%.

Безпосередньо будівництвом займеться China Railway International. Вартість проекту оцінюють приблизно в $8 млрд.

«Слід зазначити, що залізниця з’єднує Китай і країни Центральної Азії, а також відкриває шлях новим транспортним маршрутам у Європу і країни Перської затоки. Це, безсумнівно, матиме позитивний вплив на торговельно-економічне співробітництво між нашими країнами», — підкреслив президент Киргизстану Садир Жапаров. Він оцінив потенційний дохід республіки від роботи залізниці в $200 млн на рік.

Досі вантажі з Китаю в Європу йшли залізницею через Казахстан, Росію і Білорусь. Однак із початку війни в Україні деякі компанії перестали використовувати російську територію для транзиту, зазначав вашингтонський аналітичний центр Jamestown Foundation.

«Для Китаю важливий інший шлях виходу на Захід і Схід, крім Росії. Маршрут через Росію більше не безпечний. Дорога в Європу може бути раптово закрита, як і раніше. Тому для Китаю дуже важливо освоювати новий шлях», — каже експерт із Центральної Азії Давид Канкаріні.

Росія «не в захваті» від цього проєкту, але вона не може відкрито виступити проти нього, пише видання.

Економічна правда.