Переговорний процес про вступ України до ЄС офіційно стартує 25 червня 2024 року під час Першої міжурядової конференції між Україною та ЄС, яка відбудеться в Люксембурзі. Цей історичний момент свідчить про відданість України курсу на членство в ЄС і виконання необхідних зобов’язань. В умовах повномасштабної війни з росією, Україна продовжує рухатися швидко і впевнено на шляху до членства в ЄС.

На конференції ЄС представить переговорну рамку, яка закладає базис для подальших переговорів. Українська сторона та представники ЄС представлять свої переговорні делегації та обміняються вступними заявами. Це початок офіційних переговорів між країною-кандидатом і урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ.

Перед початком переговорів ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, яка визначає формат і порядок ведення переговорів про вступ. Україна повністю виконала всі додаткові кроки, визначені Єврокомісією, що було офіційно підтверджено. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна виконала всі необхідні кроки, і тому переговори про вступ мають розпочатися до кінця червня.

Переговорна рамка є технічним завданням, яке встановлює керівні положення та принципи для переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом. Вона складається з трьох частин:

1) принципи, що регулюють переговори про вступ, вони визначають основні керівні положення та підходи до ведення переговорів;
2) зміст переговорів, що охоплює питання, які будуть обговорюватися під час переговорів;
3) процедура переговорів, яка визначає етапи та механізми проведення переговорів.

Переговори про вступ не є класичними переговорами, вони допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС і дозволяють ЄС підготуватися до розширення. Результати переговорів вносяться до проєкту договору про приєднання після завершення переговорів за всіма розділами.

Перемовини відбуваються за переговорними розділами, яких є 35, відповідно до методології розширення ЄС. Країни-кандидати повинні адаптувати свою адміністративну та інституційну інфраструктуру і привести національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС у цих сферах.

Згідно з новою методологією розширення, 33 розділи об’єднані у 6 кластерів, де кластер «Основи процесу вступу до ЄС» відкривається першим і закривається останнім. Прогрес України у сферах верховенства права, прозорості та підзвітності державних органів та процедур антикорупційної політики матиме визначальний вплив на швидкість руху до членства.

Моніторинг виконання зобов’язань здійснюється Європейською Комісією під час переговорів про вступ і протягом проміжного періоду після підписання договору про приєднання до ЄС до самого приєднання. Це дозволяє гарантувати, що країна-кандидат дотримується всіх вимог і стандартів ЄС.

Таким чином, затвердження переговорної рамки та проведення Першої міжурядової конференції є ключовими етапами на шляху України до членства в ЄС, що відкриває нові можливості для політичного, економічного та соціального розвитку країни.

Як можна побачити цей процес не є легким та швидким, і також він вимагає відповідних змін в самому ЄС. Питання розширення ЄС є складним через низку політичних, економічних, соціальних та інституційних чинників, які впливають на готовність ЄС приймати нових членів та на здатність нових країн-кандидатів відповідати високим стандартам членства.

Тож маємо розуміти, що розширення ЄС вимагає значних зусиль з боку теперішніх країн-членів щодо інтеграції нових членів у політичну, економічну та соціальну структуру Союзу. Це включає адаптацію законодавства, управлінських систем та процесів прийняття рішень. Також різні країни-члени мають різні підходи та інтереси щодо розширення, що може призвести до складних переговорів і компромісів. Внутрішні політичні настрої та інтереси можуть суттєво впливати на позицію окремих країн-членів щодо прийняття нових членів. Далі розширення може мати значні фінансові наслідки для бюджету ЄС, оскільки нові члени часто потребують значної фінансової підтримки для модернізації своїх економік та інфраструктури. Вступ нових членів вимагає адаптації соціальних структур та забезпечення інтеграції нових громадян до спільноти ЄС. Це включає питання працевлаштування, соціального захисту та освіти. Розширення може призвести до зростання міграційних потоків як у межах ЄС, так і з-за його меж, що може створювати соціальні та політичні виклики для країн-членів. Розширення вимагає змін у структурах та процедурах інституцій ЄС, щоб забезпечити ефективне управління Союзом після приєднання нових членів. Це включає реформу процедур прийняття рішень та представництва країн-членів у різних органах ЄС. На останок не варто забувати, що розширення ЄС має важливий геополітичний вимір, оскільки впливає на відносини з іншими великими гравцями, такими як Росія, США та Китай. Це може призвести до зовнішньополітичних тисків і конфліктів.

Тож, питання розширення ЄС є складним через поєднання численних чинників, які впливають на процес прийняття рішень, інтеграцію нових членів та забезпечення стабільності та ефективності функціонування Союзу.

Ну і найулюбленіше моє питання від журналістів: коли Україна стане повноправним членом ЄС. Маємо усвідомлювати, що процес вступу до ЄС є складним і багатоступеневим, він потребує часу. Тривалість цього процесу залежить від багатьох чинників, включаючи готовність країни-кандидата виконати всі необхідні вимоги, внутрішню політичну стабільність, економічні реформи та підтримку з боку країн-членів ЄС. Наприклад, Польща, Чехія та Угорщина почали переговори у кінці 1990-х і стали членами ЄС у 2004 році. Процес зайняв близько 10 років. Хорватії знадобилось 8 років, щоб стати членом ЄС. У нас дуже хороша динаміка і дійсно маємо шанс стати в цьому питанні рекордсменами. Тому проміжок в 5-7 років є цілком вірогідним. На мою суб’єктивну думку звісно.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”

Ми-Україна