Від початку повномасштабного вторгнення український інфопростір сповнений численними фейками про загрози навколишньому середовищу
Повномасштабна війна перетворила український медіапростір на арену безпрецедентних інформаційних атак та маніпуляцій. Особливо гостро це помітно в контексті захисту довкілля. Проблема дезінформації в галузі існувала задовго до 24 лютого 2022 року, однак саме велика війна стала каталізатором її загострення.

Від початку повномасштабного вторгнення український інформаційний простір сповнений численними фейками про загрози навколишньому середовищу. Типовим прикладом дезінформації став липневий фейк про радіоактивний пил із Зони відчуження, що нібито загрожував українській столиці. Квітень ознаменувався чутками про аварію на Хмельницькій АЕС. Ще раніше медіа тиражували інформацію про пошкодження сховищ снарядами зі збідненим ураном. Насправді жодне з трьох повідомлень не відповідало дійсності.

Відсутність радіаційних загроз підтверджували, зокрема, показники моніторингу на платформі “Екозагроза”. Це унікальний цифровий сервіс Міндовкілля, який з’явився в Україні в перші місяці широкомасштабного вторгнення як вебсайт і мобільний додаток для Android та iOS.

В умовах постійних обстрілів промислових об’єктів після 24 лютого саме «Екозагроза» стала головним джерелом інформації про екологічні ризики. Поява такої платформи є результатом роботи команди Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця.

Сьогодні цифровий майданчик акумулює дані з 750 постів контролю радіаційного забруднення та майже 5 тисяч постів контролю за станом повітря, а також води за близько 80 фізико-хімічними показниками. А ще у декілька кліків він дозволяє отримати відомості про стан ґрунту. Усе це особливо актуально в епоху інформаційно-психологічних операцій, які ведуться проти України.

Поява “Екозагрози” у травні 2022 року вирішувала ще одне важливе завдання – зібрати всі факти екологічних злочинів, як от лісові пожежі, розлив нафтопродуктів у водойму, викид отруйних речовин у повітря, виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ. Сьогодні до третини всіх повідомлень про екологічні злочини надходить до екоінспекторів саме через платформу «ЕкоЗагроза». Власне, значно скоротилися й терміни розгляду звернень – із 30 робочих днів до 10.

Розроблений для українців, додаток швидко став міжнародним – нині його активно використовують у Польщі, Сполучених Штатах, Франції, Німеччині та багатьох інших країнах. А незабаром користувачі платформи зможуть отримувати інформацію про якість повітря також з постів моніторингу Молдови. Це дозволить відслідковувати вплив війни на компоненти довкілля в сусідній країні.

В самій Україні “ЕкоЗагроза” залишається чи не найкращим запобіжником від дезінформації. В умовах війни, коли межа між правдою та брехнею стає дедалі розмитішою, платформа є інструментом, який дозволяє відрізняти факти від фейків.

Цифрова ера трансформувала практично всі аспекти суспільного життя, зробивши доступ до інформації та інновації ближчими, ніж будь-коли раніше. Ще задовго до появи “ЕкоЗагрози” Руслан Стрілець розпочав роботу над запуском єдиної екологічної державної платформи “ЕкоСистема” – іншого цифрового продукту Міністерства.

Майданчик інтегрований з порталом «Дія» та суттєво спрощує взаємодію бізнесу з державою в екологічній сфері, надаючи понад сотні тисяч українських користувачів онлайн доступ до 21 з 29 послуг. З них сім – в режимі peopleless, тобто без участі чиновника, що виключає будь-які корупційні ризики.

Через “ЕкоСистему” бізнес вже оформив понад 176 тисяч документів. В топі найбільш популярних електронних послуг – декларація про відходи в режимі peopleless. Її отримали онлайн понад 60 тисяч разів. Через застосунок також видано 38 тисяч сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, 66 тисяч лісорубних квитків.

Загалом, від моменту запуску користувачі відвідали “ЕкоЗагрозу” понад 638 тисяч разів, тоді як “ЕкоСистему” – 870 тисяч упродовж лише останнього року.

8 з 10 користувачів обирають електронні послуги через їхню зручність. Таким чином, це не лише економія мільйонів аркушів паперу – це сотні дерев, збережених від вирубки.

Попри війну, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів продовжує працювати над підвищенням прозорості та відкритості, надаючи громадськості доступ до 44 нових наборів екологічних даних. Доступ до реєстрів є вільним для всіх. Фактично, кожен охочий може отримати актуальні відомості про стан довкілля прямо зі свого смартфона. Це особливо зручно для громадян та науковців, які досліджують стан природи. Більше не потрібно витрачати час на офіційні запити та очікування відповідей.

Все це мотивує команду Руслана Стрільця продовжувати вдосконалення цифрових інструментів, щоб кожен українець міг легко і зручно вирішувати екологічні питання онлайн.

Постійно розвиваючи діджитал інфраструктуру, Міністерство прагне зробити взаємодію громадян, бізнесу та державних органів у сфері захисту довкілля максимально комфортною. Планується, що в перспективі “Екосистема” дозволить отримувати усі необхідні бізнесу дозвільні документи в цифровому режимі.

Цей масштабний перехід «на цифру» не просто тренд — це відповідь на численні виклики, що пропонує зручність та безпеку. А ще це фундамент для протидії корупції та зайвій бюрократії. У цифрову еру, де екологічні проблеми стають все більш актуальними, інноваційні рішення залишаються важливим кроком на шляху до стійкого повоєнного розвитку України та ефективного захисту довкілля.

Сергій Табаков, радник міністра захисту довкілля та природних ресурсів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства