Із бюджетних «цікавинок» примітні дві — переспрямування на оборону коштів Дорожнього фонду та відмова в підвищенні зарплат прокурорам

Верховна Рада підтримала Бюджетні висновки профільного парламентського комітету щодо урядового законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2025 рік». За – 247 депутатів. Отже, кошторис країни на наступний рік ухвалено в першому читанні. Тепер Кабмін має доопрацювати його: погодитися чи не підтримати поправки парламентаріїв, внести додаткові покращення, щоб не пізніше як 20 листопада (це передбачено Бюджетним кодексом) подати його на голосування у другому читанні та остаточно затвердити не пізніше ніж 1 грудня. Що ж пропонують змінити в законопроєкті народні обранці та на які поліпшення варто очікувати в разі його доопрацювання?

ЩО ВІДОМО ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДЕРЖКОШТОРИСУ

Ключові параметри бюджетного законопроєкту не змінилися: доходи загального фонду держбюджету наступного року (без урахування офіційних трансфертів та грантів) планується затвердити в сумі 2007,4 млрд грн, видатки – 3643,6 млрд грн. Це більше, ніж очікується за підсумками цього року, – 1 трлн 597 млрд та 3 трлн 108 млрд грн відповідно.

А розрахунковий ВВП України фактично на трильйон перевищує очікувані показники цього року – 8,466 трлн проти 7,485 трлн грн. При цьому темпи зростання ВВП, за прогнозами, дещо уповільняться – до 2,7%, тоді як за підсумками цього року обсяги внутрішнього валового продукту зростуть на 3,5% порівняно із 2023 роком.

Фото: facebook.com/pyshnyy

Водночас цього ж дня на традиційному «монетарному» брифінгу Національного банку прозвучали дещо оптимістичніші прогнози. «Значні бюджетні стимули, підкріплені суттєвими обсягами міжнародного фінансування, збільшення доходів домогосподарств, а також нарощування випуску в рослинництві та стійкий зовнішній попит сприятимуть подальшому зростанню української економіки – на 4,3–4,6% у 2025–2026 роках», – наголоcив, посилаючись на висновки аналітиків, голова правління Нацбанку Андрій Пишний.

Поміж обставин, які сприятимуть втіленню такого сценарію, він назвав стійкість вітчизняної економіки, яку вона демонструє цьогоріч – в умовах посилення російських атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру. Це дало змогу НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП у 2024 році – до 4%.

Згідно з Бюджетним кодексом, ключові показники проєкту держкошторису ще можуть змінити – за поданням уряду. Саме до другого читання треба остаточно визначитися з граничним обсягом річного дефіциту (профіциту) державного бюджету, граничними обсягами держборгу та надання державних гарантій, загальною сумою доходів, видатків та кредитування державного бюджету, розміром мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на відповідний бюджетний період, бюджетними призначеннями міжбюджетних трансфертів та іншими положеннями, необхідними для формування місцевих бюджетів.

Як відомо, в умовах війни уряд не планує наступного року змінювати базові соціальні показники: прожитковий мінімум залишиться в межах від 2361 до 3028 грн (залежно від категорій громадян), мінімальна зарплата – на рівні 8000 грн. А ось середня зарплата, згідно з розрахунками, має зрости з 20 581 грн до 24 389 грн.

У Бюджетних висновках Верховної Ради не йдеться і про жодні суттєві зміни в частині основних державних видатків: як і минулого року, пріоритет – захист і оборона країни. Пропоновані для цього асигнування не набагато, та все ж вищі, ніж цьогоріч.

«Загальний ресурс на національну безпеку та оборону у 2025 році – 2 трлн 223 млрд грн (близько 26% ВВП), що на 530 млрд грн більше від плану цього року та на 46 млрд грн більше від плану 2024 року з урахуванням змін до держбюджету, ухвалених Верховною Радою», – деталізували в Мінфіні.

Половина із пропонованої суми (1,1 трлн грн) у 2025-му має піти на виплати військовим. Понад 700 млрд грн передбачено на озброєння та військову техніку, понад 300 млрд грн – на харчування військових, медикаменти та інші витрати.

Майже 420 млрд грн передбачили на соціальні видатки: 238 млрд грн – для Пенсійного фонду, 128 млрд грн – на допомогу малозабезпеченим сімʼям та людям, що опинилися у складних життєвих обставинах, 42,3 млрд – на пільги й субсидії.

Поміж інших важливих статей держвидатків – охорона здоровʼя (210 млрд грн) та освіта (майже 170 млрд грн).

ЯКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ УРЯДОВІ ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ

Під час підготовки документа до першого читання від народних депутатів надійшло 2099 пропозицій. Бюджетний комітет підтримав приблизно 200 правок.

«Ми врахували або дали доручення уряду більш детально переглянути майже 200 пропозицій. По-перше, пропонується усі власні ресурси Дорожнього фонду (близько 43 млрд грн), спрямувати в загальний фонд держбюджету. Це кошти, які ми скеровуємо на сектор безпеки та оборони. По-друге, ми рекомендуємо визначитися з доцільністю перерахування до держбюджету реверсу з бюджетів органів місцевого самоврядування, тобто залишити 12,9 млрд грн бюджетам органам місцевого самоврядування», – розповіла заступниця голови бюджетного комітету Леся Забуранна.

Леся Забуранна

Ще одна важлива пропозиція стосується гуманітарного розмінування, на яке пропонують передбачити майже 2 млрд грн. Також депутати рекомендували урядові розглянути можливість спрямувати 4,8 млрд грн на оновлення рухомого складу Укрзалізниці.

«Також висновки Бюджетного комітету передбачають: спрямування у 2025 році залишків за освітньою субвенцією до спецфонду Міносвіти з подальшим розподілом за рішенням уряду з урахуванням цільового призначення та на реалізацію заходів у сфері освіти та розподіл видатків на реалізацію публічних інвестиційних проєктів», – додали в Міністерстві фінансів.

Крім того, є пропозиція переглянути ідею преміювання суддів місцевих судів та переглянути видатки на їхнє забезпечення у 2025 році. Депутати вважають, що слід провести ревізію виплат непрацюючим пенсіонерам у зоні відселення після аварії на ЧАЕС. Гроші пропонують платити лише тим, хто справді жив у зоні відчуження з 1986 до 1993 року. Очікується, що це заощадить для бюджету 15 млрд грн.

Ще 3 млрд грн зекономлять завдяки відмові від підвищення зарплат прокурорам. Це – єдина важлива правка, яку спочатку не підтримав профільний комітет, але «пройшла» під час голосування за відхилені пропозиції в сесійній залі через гучний скандал з липовими прокурорами-інвалідами.

ЧИ ВДАСТЬСЯ «ЗВЕСТИ ДЕБЕТ З КРЕДИТОМ»

Проте навіть з урахуванням скорочень фінансування, які запропонували депутати (а під час підготовки документа до другого читання уряд може з ними й не погодитися), дефіцит бюджету-2025 становитиме приблизно 1,6 трлн грн. Тому у разі фінансування більшості невійськових видатків Україна розраховує на допомогу від міжнародних партнерів.

Йдеться, зокрема, про ресурс у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) від країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів та європейської програми Ukraine Facility, за якою наступного року до українського бюджету надійдуть 12,5 млрд євро.

Підсумком нещодавнього візиту української делегації до США стали домовленості з МВФ про оптимізацію графіка кредитних траншів для України на 2025 рік: план фінансування збільшили з 1,8 млрд до 2,7 млрд доларів.

«Разом зі Світовим банком ведеться активна робота над започаткуванням до кінця року двох нових проєктів: «Проєкт стійкого, інклюзивного та сталого підприємництва» (RISE), «Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління» (SURGE). Європейський інвестиційний банк далі розширює енергетичну підтримку України. Нещодавно ЄІБ оголосив, що має намір інвестувати до 600 млн євро у фінансування екстрених енергетичних проєктів у державному та приватному секторах», – поінформували в Мінфіні.

У фінансовому відомстві також сподіваються на те, що Україні наступного року вдасться заощадити на обслуговуванні державного боргу. Загалом із початку року середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася майже на чверть – з 6,24% до 4,88%.

Якщо взяти до уваги ці обставини, то ситуація з майбутнім фінансуванням тепер більш прогнозована, ніж наприкінці серпня – на початку вересня, коли уряд готував проєкт бюджету-2025. Тому (з урахуванням певного поліпшення макрофінансових прогнозів) цілком імовірно, що до другого читання документа Кабінет Міністрів ще внесе до нього якісь правки, зокрема стосовно збільшення фінансування оборонних та соціальних видатків.

Владислав Обух, Київ