Експерти позитивно оцінюють план, але справедливо наголошують: поки це рамковий документ, який потребує вдосконалення і посилення

19 листопада, на 1000-й день повномасштабного вторгнення РФ, Президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді основи Плану внутрішньої стійкості, який допоможе Україні вистояти. Документ складається з 10 пунктів і стосується безпеки, енергетики, фінансів, зброї українського виробництва тощо.

За словами Глави держави, План, який ще буде деталізований разом із громадянським суспільством, бізнесом, представниками культурного середовища й експертами, та буде повністю представлений з усіма додатками у грудні цього року, не є альтернативою Плану перемоги, презентованого раніше міжнародним партнерам, а його доповненням.

«У кожній війні, щоб не програти її, є речі, які може зробити сам народ, і є те, що можна зробити тільки в єдності із союзниками. Саме тому потрібні ці два документи: те, чого ми очікуємо від себе передусім, і те, чого ми очікуємо від партнерів», – наголосив Президент.

Укрінформ розповідає найважливіше, що варто знати про цей документ.

10 ПУНКТІВ ПЛАНУ СТІЙКОСТІ – ПРО ЩО ВОНИ?

Документ складається з 10 пунктів-розділів, їхні умовні назви (у процесі кількість пунктів та їх назви можуть змінитися): єдність, фронт, зброя, гроші, енергетика, безпека, громади, людський капітал, культурний суверенітет, політика героїв.

Детальніше по кожному:

Передбачається політична взаємодія з громадянським суспільством задля пришвидшення євроінтеграції України та наближення до НАТО, інформаційної консолідації, максимальної цифровізації всіх процесів у державі, притягнення Росії до відповідальності – створення трибуналу і запровадження ефективних санкцій.

Президент уточнив, що Україна вже незабаром завершить процедуру скринінгу законодавства. На початку 2025 року влада готується відкрити перемовини щодо першого переговорного кластеру.

Глава держави також додав, що Україна підписала 27 двосторонніх безпекових угод із країнами-партнерами, більшість з яких – члени НАТО.

«І вони підтримують вступ України в НАТО. Це свідчить про те, що нас від Альянсу фундаментально не відділяє нічого. Тільки дефіцит сили Й політичної волі. До речі, не української політичної волі. І ми переконаємо наших партнерів бути сміливими», – наголосив Зеленський.

Крім того, йдеться про те, що виборів до кінця війни не буде. Президент заявив, що «ніхто в світі цього не вимагає» від України. Спершу, мовляв, треба досягнути справедливого миру, а потім у країні відбудуться вибори.

Серед іншого визначається необхідність зміни підходів до управління людьми в Силах оборони, мобілізації та рекрутингу, а також навчання і загальної підготовки військових. Зниження мобілізаційного віку не буде. Міноборони та військове командування має представити нову систему контрактів для громадян, які не досягли віку мобілізації. Також йдеться про створення нової посади – військового омбудсмена.

Передбачається нарощування виробництва зброї в Україні та посилення співпраці з партнерами для залучення інвестицій в ОПК України, гарантування безпеки оборонних підприємств, розробка та нарощування виробництва новітніх зразків озброєння. Впроваджується формат технологічної Ставки. В цьому форматі Президент на регулярній основі збиратиме найкращих фахівців для обговорення корисних ідей. Перше таке засідання відбудеться на початку грудня 2024 року. За словами Зеленського, наступного року Україна виготовить мінімум 30 тисяч далекобійних дронів. Також поставлене завдання зробити три тисячі ракет і ракет-дронів. А ще – пошук рішення для збиття «шахедів» за допомогою FPV-дронів.

Передбачається виконання програм соціальної підтримки, страхування військових ризиків, детінізація, дерегуляція, зменшення частки перерозподілу ВВП, безпека для ведення бізнесу і зменшення тиску на підприємців.

Передбачається забезпечення захисту енергообʼєктів та енергосистеми, розвиток генерації електрики, а також видобутку, транспортування, зберігання і раціонального споживання газу, впровадження паспортів енергетичної стійкості регіонів.

Серед іншого гарантується протидія злочинності, у тому числі колаборантам, розміщення рамок металошукачів у публічних закладах, присутність поліції в навчальних закладах і всіх громадах, побудова достатньої кількості укриттів, розмінування територій. Після закінчення війни – навчання цивільного захисту, домедичної допомоги, укріплення держкордону.

Передбачається залученість громад у напрацюванні та ухваленні державних рішень, врахування інтересів усіх громадян та етнічних спільнот в Україні. Зокрема через продовження діяльності Конгресу місцевих та регіональних влад. А ще – йдеться про створення спеціальних податкових умов для прифронтових територій.

Людський капітал.

Пропонується створення Міністерства обʼєднання українців уже до кінця року, а також перезапуск дипломатичної служби, впровадження інституту множинного громадянства. Окрім того, передбачається, запровадити національний стандарт безбарʼєрності, новий підхід до освіти, модернізувати систему охорону здоровʼя, розвивати партнерство між державою й церквою. «Про московську церкву не йдеться. Час тих, хто освячує терор, закінчився», – констатував президент.

Культурний суверенітет.

Очікується реалізація формату культурного Рамштайну вже наступного року. Планується заміщення російського культурного продукту українським для різних соціальних груп і вікових категорій, активне просування українських наративів через культурні й мистецькі проєкти за кордоном, підтримка перекладів українських авторів різними мовами, сприяння створенню кафедр україністики у світових університетах, оновлення культурної інфраструктури. А також – збір доказів щодо російських злочинів проти культурної спадщини України і забезпечення відповідальності Росії.

Політика героїв.

Передбачається створення умов для інтеграції ветеранів у суспільне та економічне життя, забезпечення державних програм (житло, медицина тощо) підтримки ветеранів, членів сімей ветеранів і полеглих воїнів, впровадження заходів щодо залучення ветеранів на державну службу.

ЕКСПЕРТИ: ДОКУМЕНТ Є ВІДПОВІДДЮ НА СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ

«Цей план охоплює різні напрями спільної роботи держави і суспільства»

Володимир Фесенко

«Цей План є відповіддю на суспільний запит. В жовтні, коли був презентований «План перемоги», наші пропозиції міжнародним партнерам України, в соціальних мережах і в мас-медіа стала обговорюватись необхідність підготовки внутрішнього «плану перемоги». Почали з’являтися і певні громадські ініціативи з цього приводу. Слід віддати належне – українська влада достатньо швидко відреагувала на цю ідею. Вже наприкінці жовтня Президент Зеленський анонсував підготовку такого внутрішнього плану, а 19 листопада представив його основні положення Верховній Раді й суспільству. Символічно, що це відбулося в 1000-ний день війни», – коментує Укрінформу Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Знаковою є й назва плану, каже він. Ми вистояли 1000 днів війни завдяки стійкості і маємо зберігати і зміцнювати нашу стійкість.

«Війна не закінчилась, ми не збираємось капітулювати перед російською навалою, тому потрібна консолідація наших зусиль і концентрація ресурсів для спротиву ворогу. Власне в цьому і є ключова ідея цього плану, – акцентує політолог. – Це послання суспільству, ми маємо продовжувати боротьбу з ворогом, і це є спільне завдання держави й суспільства. Цей план охоплює різні напрями – від збереження єдності, посилення нашого війська й оборонної промисловості до духовної сфери (культурний суверенітет і політика героїв). Більшість пропозицій є логічними і доречними».

Експерт сприймає ключові тези Плану, які сформулював Президент Зеленський, як заклик до суспільної дискусії по кожному пункту і заклик до спільної роботи. Тим більше, що українське громадянське суспільство продукує і власні «плани перемоги», які теж можна взяти до уваги (до слова, Укрінформ долучався до відповідної дискусії, детальніше – тут і тут).

«Про взаємодію з громадянським суспільством йдеться вже в першому пункті – про єдність. Вважаю, що цей план потребує вдосконалення і посилення. Зокрема я б додав окремі пункти про боротьбу з корупцією і забезпечення справедливості. Саме це зараз турбує суспільство. І обов’язково треба реагувати», – наголосив Володимир Фесенко.

«Надзвичайно важливо, щоб усі озвучені кроки швидко набули реального наповнення»

Олег Саакян

Політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян вітає ініціативу Президента зі створення чіткого плану-дороговказу: «Це крок, на який суспільство чекало вже давно. Я й сам багато місяців підряд акцентував на потребі такого плану».

В умовах довготривалої війни, каже він, така стратегія є критично важливою для того, щоб адаптувати управління державою до нових реалій. Однак головне – щоб цей план став основою для реальних змін, а не залишився просто набором тез. Його оцінка залежатиме виключно від ефективності реалізації.

«Першочерговим завданням є інклюзивність процесу впровадження. План повинен стати об’єднавчим інструментом для всього суспільства. З одного боку, заявлені цілі, такі як розвиток ракетної та дронової промисловості, мають бути конкретизовані у вигляді чітких завдань для державного апарату. Це дозволить органам влади працювати злагоджено та цілеспрямовано. З іншого боку, громадяни мають отримати чітке розуміння того, як саме вони можуть долучитися до досягнення спільних цілей. Кожен має відчути свою роль у спільній боротьбі та майбутній перемозі», – наголосив Саакян.

Важливий момент – це комунікація з суспільством.

«Українці втомилися від обіцянок, які часто залишаються на папері, і ставляться до подібних ініціатив із природним скепсисом. З одного боку, це зумовлено запізнілістю таких рішень, з іншого – знеціненням самого поняття «план» (мовляв, нас знову годують черговим планом). Тому надзвичайно важливо, щоб усі озвучені кроки швидко набули конкретного наповнення», – додав політолог.

За його словами, зараз цей документ задає рамку для роботи, але її потрібно наповнити конкретикою: «Успіх залежить від того, наскільки швидко і якісно влада покаже реальні результати».

Тепер по деяких окремих пунктах.

«Перше – єдність. Тут йдеться, зокрема, про вибори, про зниження віку мобілізації. Ці дві тези зараз є важливими не тільки в Україні, а, очевидно, їх озвучували для наших західних партнерів, – вважає Саакян. – Президент фактично сам для себе сформував точку невідкату, взявши відповідальність перед суспільством, і запросивши мандат на це. Ці дві тези і слова Президента про те, що від нас цього ніхто не вимагає в перекладі з політичної риторики означають: «від нас цього навіть не очікуйте і не вимагайте, бо цього зроблено не буде, я публічно це пообіцяв українцям».

Пункт про зброю акцентує увагу на принципово новому підході: перехід від залежності до самозабезпечення.  

«Якщо раніше вектор дискусій часто зводився до постачання нам «мавіків» або іншого базового озброєння, то зараз ідеться про стратегічну перевагу – можливість завдавати ударів углиб території Росії за допомогою високотехнологічних дронів та ракет. І головне – акцент робиться не на отриманні зброї від партнерів, а на виробництві такої зброї Україною, вітчизняним ВПК. Себто, щоб з партнерами ми тісніше взаємодіяли в режимі допомоги Україні самій виробляти і забезпечувати власне військо», – наголошує експерт.

Це стратегічний крок, який дозволяє зменшити залежність від зовнішніх політичних змін, таких, як вибори чи зміна урядів.

«Такий підхід формує довгострокову перспективу: замість крапельного постачання в режимі «потрібного мінімуму» Україна стає не лише споживачем, а й виробником. Взаємодія з партнерами тут переходить у формат кооперації та спільного розвитку. Це вигідно не лише для нас, а й для союзників, які таким чином інвестують у стабільність регіону, а не лише тимчасово «латають» проблеми, – стверджує політолог. – З практичної точки зору, це також відповідь на виклики часу: створення власної бази для виробництва сучасної зброї допоможе не лише вести війну, але й зміцнити обороноздатність у довгостроковій перспективі. Цей напрямок показує амбітність планів України: прагнення стати суб’єктом у сфері безпеки, а не просто об’єктом підтримки».

Що стосується культурного суверенітету…

«Це правильна ідея. І добре, що в цьому пункті з’явилася конкретика, наприклад, у вигляді створення кафедр україністики. Це крок, який демонструє розуміння необхідності не просто зберігати, а й активно просувати українську культуру за межами країни. Тут важливо відзначити стратегічний підхід: використання періоду війни не лише для вирішення нагальних питань, таких як оборона чи економічна стабільність, а й для формування фундаменту повоєнного майбутнього. Саме зараз ми маємо створювати довгостроковий культурний заділ, який працюватиме на нас десятиліттями. Це інвестиція у сприйняття України як сучасної, незалежної, творчої та сильної нації», – запевняє наш співрозмовник.

Щодо духовного суверенітету: «Ситуація з церквою залишається складною. Протистояння російському впливу у релігійній сфері – це не лише питання віри, а й боротьба за національну ідентичність та безпеку. Наступний рік, без сумніву, стане періодом активних дискусій і рішень у цій сфері. Світове православ’я, українське православ’я та спроби Росії використовувати релігію як інструмент впливу будуть у центрі уваги. Для України важливо мінімізувати цей вплив».  

Загалом, цей пункт плану заслуговує на позитивну оцінку, адже він демонструє широту підходу до відновлення й зміцнення України.

«Культурний і духовний суверенітет є не менш важливим, ніж економічна чи військова безпека, адже саме ці елементи формують основу національної єдності і стійкості України», – підкреслив Олег Саакян.

 «Загалом напрямки плану визначені вірно, але це поки що рамкова програма, яка потребуватиме наповнення під обставини»

Олег Постернак

Олег Постернак каже, що при аналізі виступу Президента Зеленського, у нього, як у політтехнолога, спрацювало те, що називають «професійною ангажованістю».

«Тому і здалося, що план більше схожий на добре складену і зорієнтовану на майбутнє системну виборчу програму. Зрозуміло, що Президент заперечив чутки про вибори, заявивши, що вони пройдуть за справедливого миру, але це навряд чи заспокоїть деяких політиків та бажаючих стати ними, оскільки вони тлумачать деякі дії провладної партії чи державних установ як підготовку до можливих виборів у випадку мирного врегулювання», – додав Постернак.

Війна ставить перед владою питання забезпечення стабільності. Наразі українське суспільство «розірване» на різні групи, кластери та страти, у кожного з яких – своя модель виживання.

«Але всі ці групи об’єднує спільний страх за майбутнє і бажання отримати хоча б якийсь образ майбутнього в тягучці війни на виснаження. Цього дійсно зараз не вистачає суспільству», – зазначив експерт.  

На його думку, напрямки плану визначені вірно: «Щоправда не побачив там освіту й науку, адже це фундамент прогресу та розвитку, навіть в умовах воєнного часу. З виступу також не зрозумілі якими будуть дії влади щодо демографічної політики, вирішення житлової проблеми, боротьби з корупцією тощо».  

Непоганими Олег Постернак називає ініціативи щодо ветеранської політики, зокрема питання реабілітації, забезпечення квартирами, рекрутингу ветеранів на посади державної служби, запровадження посад помічників ветеранів тощо. 

«Помітно, що це програма дій влади поки рамкова, фрагментарна і буде потребувати наповнення під обставини», – підкреслив політтехнолог.

Мирослав Ліскович. Київ