У 2022 році розпочалася найбільша в новітній історії війна, за якою послідувала фінансова криза. Усе це вкотре кардинально змінило життя мільйонів людей, вплинуло на економіку, суспільство та бізнес. І хоч світ стартапів завжди був сповнений ризиків, економічні кризи та війни помножили їх багаторазово.

У такі часи звичні правила дають збій – інвестори скорочують підтримку, інфраструктура деградує, а невизначеність стає частиною повсякденного життя. Однак саме нестабільність посилює попит на інновації: змушує переглянути старі умови, використати на максимум нові технології.

Як стартапи можуть розвиватися в таких умовах? Як бізнес реагує на кризу?

Як кризи та війни впливають на розвиток стартапів

Що молодший стартап, то сильніше на нього впливають будь-які кризи. Насамперед це стосується чотирьох головних аспектів – інвестицій, попиту, витрат, кадрів.

• Скорочення інвестицій: з підвищенням ризиків інвестори знижують обсяги фінансування. Власники капіталу або переміщують його в бік більш стабільних компаній (стартапів на пізніх стадіях розвитку) або виводять його в інші регіони, уникаючи країни з високим рівнем невизначеності.
• Зменшення попиту: у період війни та економічної кризи скорочується купівельна спроможність населення – більший пріоритет отримують товари першої необхідності, знижуючи попит на інновації, нові продукти та послуги.
• Підвищення витрат: супутня інфляція і зростання цін на виробництво і логістику змушують скорочувати бюджет, «оптимізувати» операційну діяльність. Це особливо критично для стартапів без зайвого капіталу.
• Відтік кваліфікованих кадрів: фахівці зі стажем у нестабільних умовах можуть прийняти рішення про імміграцію. Після пандемії 2020 року цей аспект найменш впливовий, оскільки є можливість віддаленої роботи.

Однак, у деяких випадках, війна або економічна криза можуть призвести до зростання окремих сфер. Наприклад, після 2014 року в Україні прискорився розвиток сегменту IT-технологій, криптовалютних стартапів. У США після фінансового краху 2008 року почали активно розвиватися альтернативи старим, неефективним технологіям – WhatsApp закрив нішу дешевих повідомлень замість дорогих SMS, такі проєкти, як Airbnb і Uber, спростили й автоматизували оренду житла та перевезень.

Чи буває так завжди чи це виняток із правил? І що потрібно стартапу для зростання?

Як стартапам виживати в умовах воєн і криз

Виживання стартапів в умовах війни вимагає адаптивності, точкового контролю ресурсів і вміння знаходити можливості. Наприклад, переорієнтація на зовнішні ринки – створення децентралізованих команд і розвиток експортних напрямків.

• Пошук нових ринків: важливо вивчити потреби внутрішнього ринку, що змінилися – оцінити попит на практичні рішення, що може запропонувати стартап. Також варто дослідити можливості міжнародних ринків – знайти нові аудиторії, запустити експорт свого продукту за допомогою онлайн-маркетингу.
• Формування віддаленої команди: щоб диверсифікувати ризики, важливо використати можливості глобальної цифровізації собі на користь і створити децентралізовану команду, що забезпечує гнучкість і знижує офісні витрати.
• Нові форми залучення капіталу: розгляньте способи пошуку коштів, що довели свою надійність в останні кілька років. Наприклад, сервіси для краундфандингу, запуск криптовалютних токенів у форматі ICO – з 2017 року вони дають змогу стартапам залучати інвестиції з будь-якої точки світу.
• Спрощення та оптимізація: використовуйте всі інструменти для автоматизації процесів, що доступні сьогодні – рішення з онлайн-платежів і логістики, чат-боти на основі AI, голосові помічники, конструктори сайтів.

І Airbnb, і Uber, і сервіс PayPal 2008 року, і Zoom після пандемії коронавірусу запропонували одне – дешеве і практичне рішення, що виявилося затребуваним на тлі дорогих аналогів. На тлі інших правил виживання, це – одне з головних.

Ще ж одне правило для зниження впливу будь-яких потрясінь – орієнтуватися на рішення, що можна швидко впровадити і тестувати. Наприклад, онлайн-маркетинг.

Де шукати рішення для розвитку стартапу

Стартапи, які вирішили орієнтуватися не тільки на внутрішній, а й на зовнішні ринки, використовувати доступні технології, здатні зберегти себе і розвиватися.

Часто буває, що в період кризи, проєкти сповільнюють або повністю відключають важливі елементи просування, наприклад, рекламу. Однак така економія не сприяє збереженню коштів, а позбавляє можливості отримувати їх у майбутньому. Але це не означає, що скорочувати витрати не потрібно – важливо правильно розподіляти їх.

Таким рішенням для стартапів сьогодні є вихід в інтернет – якщо у 2025 році проєкт не представлений у мережі, то він фактично невидимий для клієнтів та інвесторів.

Щоб уникнути цього, важливо розвивати присутність у мережі – «стати видимим».

• Вихід у глобальну мережу – рішення, що здатне досягти зазначених вище цілей: знайти нові ринки і нових інвесторів, орієнтуватися на експорт, автоматизувати й оптимізувати внутрішні процеси, скоротивши витрати.
• При цьому для досягнення всіх цих завдань не потрібні великі ресурси – тільки кілька маркетингових інструментів, адаптованих під нову аудиторію. До їх числа входить – сайт проєкту, соціальні профілі, реклама.
• Також важлива глобальна присутність у мережі – інформація про стартап і його ідеї на спеціалізованих сайтах-агрегаторах, партнерство із суміжними компаніями та спікерами, лідерами думок.

Кожен інструмент має бути адаптований під аудиторію. Для цього сьогодні не потрібні глобальні та дорогі дослідження – достатньо аналізу за допомогою AI на основі відкритих джерел. Для цього, наприклад, у того ж ChatGPT є спеціальні модулі-збірки.

Для запуску ж власного сайту-візитки або онлайн-магазину, односторінкових сайтів-лендінгів для точкових закликів до дії користувачів з конкретних сегментів аудиторії достатньо просунутого конструктора. Сучасні версії цього інструменту також використовують AI, що на основі бази шаблонів і текстового запиту клієнта здатні створити та розгорнути веб-сайт протягом кількох годин.

Незважаючи на війну та економічну нестабільність не тільки в країні, а всьому світі, стартапи в Україні продовжують запускатися і розвиватися. Це нелегко, але можливо – будучи гнучкими (підключення до зовнішніх ринків, створення віддаленої команди) і готовими використовувати сучасні рішення (онлайн-інструменти, AI-нейромережі).

Економічні кризи і війни неминуче вносять хаос у звичний уклад життя, але для стартапів це також час пошуку можливостей. Ті компанії, що здатні адаптуватися, оптимізувати процеси і запропонувати затребувані рішення, не тільки виживуть, а й розвиватимуться і, ймовірно, стануть новими лідерами ринку.

І хоча ризики неминучі, нагорода за рішучість може перевершити всі очікування.