Біткоїн на шляху до $100000: глобальні тренди та перспективи крипторегулювання в Україні
Що спричинило різке зростання криптовалют, чи продовжиться цей тренд у 2025 році та яка ситуація із регулюванням в Україні
2024 рік став переломним для криптовалютної індустрії. 5 грудня біткоїн, перший цифровий актив, подолав позначку $100 тис, а ринкова капіталізація біткоїна сягнула більше $2 трлн. Це зміцнює його позиції серед найбільших за капіталізацією активів та світових компаній, таких як золото, Apple, Microsoft і NVIDIA.
Біткоїн уже посів одну з провідних позицій серед найдорожчих активів людства, а глобальні макроекономічні та політичні зміни продовжують стимулювати інтерес інвесторів і регуляторів до криптовалют, виводячи їх із нішевих інструментів у центр фінансових і економічних дискусій.
Макроекономічна ситуація: криптовалюти як захист від інфляції
Світова економіка у 2024 році зіткнулася зі значними змінами. Після тривалого періоду жорсткої монетарної політики Федеральна резервна система почала знижувати процентні ставки. Це рішення підвищило глобальну ліквідність, що спонукало інвесторів шукати активи для захисту капіталу від інфляційних ризиків.
На цьому тлі біткоїн став цифровим «золотим стандартом». Завдяки фіксованій пропозиції в 21 мільйон монет, він розглядається як надійний інструмент для хеджування ризиків девальвації фіатних валют.
Ефір (ETH) також показав значне зростання — понад 30%, зміцнивши свої позиції як друга за капіталізацією криптовалюта.
XRP, третя за величиною криптовалюта за ринковою капіталізацією, у 2024 році продемонструвала вражаюче зростання, збільшившись на понад 400% за рік та 200%+ за останній місяць. Ці показники підкреслюють зростання інтересу як з боку інституційних, так і роздрібних інвесторів.
Згідно з даними CoinShares, у 2024 році загальний обсяг коштів, залучених у криптоінвестиційні продукти, становив $33,5 млрд, що на 200% більше порівняно з попереднім роком. DeFiLlama також зафіксувала значний приплив капіталу: обсяг торгів криптовалютами на централізованих біржах зріс на 15%, що підтверджує зростаючу ліквідність ринку.
Ключовим драйвером цього зростання став запуск спотових ETF на біткоїн у США. У перший день торгів обсяг угод із цими ETF перевищив $4,6 млрд, а до листопада 2024 року сукупний обсяг торгів досяг $500 млрд. Ці інструменти відкрили криптовалютний ринок для інституційних інвесторів, які раніше були обмежені інфраструктурними та регуляторними бар’єрами.
Інституційне прийняття: нові перспективи
Такі компанії, як MicroStrategy та Marathon Digital, продовжують нарощувати свої позиції в біткоїні, розглядаючи його як стратегічний актив для своїх корпоративних портфелів. Запуск ETF і опціонів на біткоїн спростив доступ до криптовалют для інституційних гравців, водночас зміцнивши ринкову структуру.
Ці процеси призвели до зниження волатильності та створення більш стабільного ринку, який стає привабливим як для великих корпорацій, так і для традиційних фінансових інвесторів.
Від президентських виборів до стратегічного резерву
Президентські вибори у США в 2024 році також підсилили інтерес інвесторів до криптовалют. Обговорення створення стратегічного резерву біткоїна та заяви кандидатів про підтримку криптоінновацій підкреслили зростаюче визнання цифрових активів на державному рівні. Ці ініціативи відкривають можливість для США зайняти провідну роль у криптовалютній екосистемі.
Запуск спотових ETF, макроекономічні зміни та інституційне прийняття сформували новий ландшафт для криптовалют. Вони тепер є невід’ємною частиною світової фінансової системи. Проте для подальшого розвитку ринок потребує додаткової уваги до інфраструктури та регуляторного середовища. І тут постає питання: як ефективно використати ці тренди в локальному контексті?
Перспективи крипторегулювання в Україні
Україна має унікальну можливість зайняти значиме місце у світовій криптоекосистемі. Для впровадження інновацій та збереження конкурентоспроможності на глобальному ринку потрібна зрозуміла нормативно-правова база. Вона створить передбачуване середовище, необхідне для процвітання як інвесторів, так і бізнесу.
Досвід Європи, зокрема впровадження регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation), демонструє, як продумане регулювання може стати потужним драйвером розвитку індустрії.
Наприклад, за даними Deloitte, у другому кварталі 2023 року Європа залучила 48% усіх глобальних венчурних інвестицій у криптостартапи, що підтверджує зростаючий інтерес інвесторів після впровадження MiCA.
Для України, яка перебуває на шляху до інтеграції з ЄС, MiCA може стати не лише орієнтиром, а й можливістю адаптувати найкращі європейські практики з урахуванням місцевої специфіки.
Наразі розроблено два альтернативних законопроєкти, запропоновані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку й Міністерством цифрової трансформації. Вони пропонують різні підходи до оподаткування та регулювання криптоактивів.
Поточний проєкт, що розробляється парламентським комітетом, передбачає оподаткування операцій із криптовалютами на рівні 18% для фізичних осіб, включаючи військовий збір, а також обов’язок бірж виступати в ролі податкових агентів.
На цьому етапі вкрай важливо, щоб усі державні органи погодили й ухвалили єдиний варіант регулювання, який задовольнить інтереси всіх учасників і забезпечить повноцінне функціонування регуляторної системи. Це дозволить уникнути ситуації «перетягування каната» між різними відомствами, яка може уповільнити впровадження необхідної нормативної бази.
27 країн уже обрали MiCA, і Україна може стати 28-ю країною в цьому правовому виборі.
Криптовалюти більше не нішевий актив — вони зайняли центральне місце у глобальній фінансовій системі. Для України це унікальна можливість інтегруватися в світову криптоекономіку, створити умови для залучення інвестицій, зміцнити екосистему стартапів і стати регіональним лідером цифрової трансформації. Проте успіх залежить від оперативного ухвалення продуманих і прозорих законів, які забезпечать баланс між інтересами інвесторів, бізнесу та держави.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
let facebook_loaded = false; function loadFacebook(){ facebook_loaded = true; (function(d, s, id) {var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0];if (d.getElementById(id)) return;js = d.createElement(s); js.id = id;js.src = "https://connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v19.0&appId=166620513397294";fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, "script", "facebook-jssdk")); } /*document.addEventListener('DOMContentLoaded', function(){ if (facebook_loaded) return; loadFacebook(); });*/ document.addEventListener('scroll', function(){ if (facebook_loaded) return; loadFacebook(); });
Еще никто не комментировал данный материал.
Написать комментарий