Перед відходом з Білого дому 20 січня Джо Байден робить чимало резонансних кроків: від дозволу Україні бити по території Росії ракетами ATACMS і «значних» пакетів військової допомоги до заборони буріння нових нафтових свердловин у прибережних водах США та помилування свого сина Гантера.

За два тижні до інавгурації Дональда Трампа Байден ухвалив і знакове рішення для металургійної промисловості США, заблокувавши продаж американського сталеливарного гіганта U.S. Steel японській Nippon Steel за 14,9 млрд дол.

U.S. Steel погодилася на злиття з найбільшим японським виробником сталі у грудні 2023 року. Це рішення не було поспішним: компанія, яку 125 років тому заснував легендарний для Америки інвестор Джон Пірмонт Морган, намагається конкурувати з дешевою китайською сталлю, а її показники падають. У разі злиття Nippon Steel стала б третьою найбільшою металургійною фірмою у світі.

Процес розгляду заявки на «сталеву угоду» припав на розпал передвиборчої кампанії в США. U.S. Steel протягом багатьох місяців стверджувала, що продаж Nippon Steel є для неї єдиним способом вижити. Байден вважав інакше.

Зрештою, на початку 2025 року президент дійшов висновку, що поглинання сталеливарного гіганта компанією близького союзника Сполучених Штатів, Японії, недостатньо, аби послабити побоювання щодо національної безпеки.

Профспілка підтримала таке рішення, інвестори бачать у ньому ризики для відносин з японцями, а U.S. Steel та Nippon Steel взагалі пішли до судів, звинувачуючи Байдена в політичній корупції. Проти продажу U.S. Stee виступив і новообраний президент США Дональд Трамп, тож угода ризикує зірватися.

Чому Nippon Steel вирішила поглинути американського конкурента? Якими аргументами керувався Байден при блокуванні угоди? Як у U.S. Steel хочуть переконати Трампа змінити свою думку?

Аргументи «за» і «проти»

Nippon Steel оголосила про плани поглинути U.S. Steel у грудні 2023 року. У Nippon Steel запевняли, що це дозволить об’єднаній компанії оновити виробничі лінії і задовольняти попит на сталь в умовах високої конкуренції. Компанія зобов’язалася зберегти назву U.S. Steel та її штаб-квартиру в Піттсбурзі.

Nippon Steel описувала потенційне поглинання не інакше як порятунок американської компанії. Там проти таких формулювань не заперечували, адже через появу на світовому ринку дешевої сталі з Китаю американський гігант зазнає фінансових труднощів: у січні-вересні 2024 року його доходи впали на 12% до 12,1 млрд дол., а чистий прибуток – на 51,5% до 473 млн дол.

Ба більше, U.S. Steel запевняла, що угода зміцнить національну та економічну безпеку США і сформує ефективний альянс для конкуренції з Китаєм.

Проте потенційне поглинання чи не одразу зіткнулося з політичною протидією. Критики попереджали, що японці скоротять робочі місця. У відповідь Nippon Steel пообіцяла зупинити будь-які звільнення або закриття на час дії поточного договору з профспілкою, термін якого закінчується у вересні 2026 року. Також японська компанія надала уряду США право вето на зміну обсягів виробництва.

Nippon Steel пообіцяла інвестувати 2,7 млрд дол. у США, зокрема, у завод Edgar-Thomson – найстаріший у світі інтегрований сталеливарний комбінат

Фото: AP

Однак Комітет з іноземних інвестицій у США (CFIUS) після кількох місяців розгляду заявки не знайшов консенсусу щодо можливих загроз нацбезпеці: 24 грудня 2024 року рішення передали на розгляд Байдену.

Членів комітету непокоїло те, що після отримання контролю над U.S. Steel Nippon Steel може перенести виробництво на свої заводи в Бразилії, Мексиці та Індії, не виконавши обіцянки щодо збереження виробничих потужностей у США.

Nippon Steel – найбільший виробник сталі в Японії

Фото: Getty Images

CFIUS попередив, що угода може зірвати спробу Вашингтона припинити демпінг з боку Китаю, де важка промисловість отримує величезні субсидії від уряду.

Експерти на чолі з міністром фінансів Джанет Єллен вважали, що продаж може призвести до скорочення виробництва сталі в США. Це спричинило б дефіцит пропозиції, який найбільше вплине на транспортний та енергетичний сектори.

Вето Байдена і дискусії про нацбезпеку

Президент США Джо Байден оголосив, що не підтримує план з поглинання U.S. Steel японцями ще в березні 2024 року. «Я сказав нашим сталеварам, що прикрию їхні спини, і я мав на увазі саме це», – говорив тоді він.

Під час своєї каденції Байден, як і Трамп перед ним, запроваджував протекціоністську політику, аби захистити сталеливарний сектор США від глобального надлишку пропозиції, який призвів до падіння цін.

За даними WP, радники Білого дому намагалися переконати президента схвалити угоду, оскільки це була б значна інвестиція в кризову американську компанію. Вони також вважали, що вето може зашкодити відносинам з Японією, одним з найближчих союзників Вашингтона в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Проте несподіванки не сталося: 3 січня Байден заблокував поглинання. Він заявив, що U.S. Steel має залишитися у власності та управлінні американців. Сталевари є опорою США, зазначив президент, вказавши на вирішальне значення цієї галузі важкої промисловості для стійких ланцюжків поставок.

Попри рекомендації радників, Байден не змінив свого рішення

Фото: Getty Images

Байден також підкреслив, що американські сталеливарні гіганти тривалий час стикалися з несправедливою торговельною практикою, оскільки іноземні компанії (насамперед Китай) постачали на ринок сталь за штучно заниженими цінами. Це, за його словами, призводило до втрати робочих місць і закриття заводів у США.

На блокування угоди учасники процесу відреагували по-різному. Вето Байдена стало великою перемогою для президента профспілки сталеварів United Steelworkers Девіда Макколла та інших керівників об’єднання, які виступали проти злиття, хоча низка рядових членів спілки висловлювалася на її підтримку.

U.S. Steel та Nippon Steel пообіцяли оскаржити блокування угоди. «Процесом маніпулювали для просування політичного порядку денного президента Байдена. У нас не залишається іншого вибору, окрім як вжити всіх необхідних заходів для захисту наших законних прав», – ішлося в спільній заяві компаній.

Розчарував цей крок і міністра торгівлі Японії Йодзі Муто. Він назвав його «важким для розуміння» та оголосив, що уряд звернеться до Білого дому за поясненнями, аби усунути занепокоєння японських компаній, які інвестують у США.

Аналітиків зацікавили слова Байдена про «достовірні докази» того, що пропозиція Nippon Steel створить ризик для нацбезпеки США. Він не навів ці докази, але послався на закон про оборонне виробництво критично важливих товарів.

«Закон часів «холодної війни», на який послався президент, використовувався для постачання військового обладнання. Це ще одне нагадування про те, що Байден, як і раніше Трамп, прийняв більш широке визначення загроз нацбезпеці країни, особливо коли мова йде про торгівлю та інвестиції», – пояснює Bloomberg.

Багатьох здивувало, що Байден назвав Японію – ключового партнера в прагненні стримати регіональні амбіції Китаю – загрозою безпеці Сполучених Штатів.

«Незвично оголошувати друга та одного з головних союзників загрозою безпеці. Схоже, визначення загрози безпеці стає ширшим, ніж було раніше», – вважає посадовець Міністерства торгівлі США часів адміністрації Клінтона Білл Рейнш.

Штаб-квартира U.S. Steel розташована в Пенсильванії – одному з ключових штатів на виборах-2024. Це вплинуло на майбутнє угоди

Фото: Getty Images

Експерти погоджуються: таке рішення сигналізує про те, наскільки різко Білий дім відійшов від принципів глобалізації, які були відмінною рисою торговельної та інвестиційної політики США до середини 2010-х років. У рамках цього відходу Вашингтон покладався на нечітко визначену ідею нацбезпеки, кажуть аналітики.

Рішення щодо угоди з Nippon Steel мало й політичний елемент: U.S. Steel базується в «хиткому» штаті Пенсильванія, а потенційне схвалення продажу стало би ще однією «точкою спалаху» під час виборчої кампанії в США. Ситуація ще більше загострилася після того, як проти угоди виступила профспілка.

Потенційні наслідки

Прямі іноземні інвестиції в США продовжують зростати значною мірою завдяки Японії. Однак прихильники збільшення припливу інвестицій стурбовані негативним сигналом, який надішле таке рішення щодо U.S. Steel.

За словами представника Американської торговельної палати Джона Мерфі, цей крок призведе того, що інші іноземні компанії утримуватимуться від нарощування виробництва в США. «Рішення щодо U.S. Steel може мати охолоджуючий ефект на міжнародні інвестиції в Америку», – вважає він.

Мерфі підкреслив, що Японія є найбільшим джерелом прямих іноземних інвестицій у США та підтримує майже мільйон робочих місць у Штатах.

Крок адміністрації Байдена викликав різку критику з боку багатьох економістів і юристів, які попередили, що це стримуватиме іноземні інвестиції. «Байден стверджував, що виступає за верховенство права і міжнародні альянси. Він до нудоти розповідав, що Трамп ксенофоб і користолюбець, а тепер дає ляпаса одному з наших найважливіших союзників», – обурився юрист Джон Кабіло.

Як зазначає DW, вето Байдена може призвести до того, що U.S. Steel доведеться боротися за капітал і технології для модернізації. У підсумку компанія не зможе нав’язувати боротьбу ArcelorMittal та китайським конкурентам. Перед угодою з Nippon Steel виробник мав кілька варіантів у США: конкуренти хотіли придбати всю компанію або її частину. Наразі незрозуміло, чи з’являться такі пропозиції.

Попри позицію профспілки, частина металургів підтримала угоду

Фото: WP

За словами аналітикині Wolfe Research Тімни Таннерс, є велика ймовірність, що U.S. Steel залишиться окремою компанією. Міжнародні інвестори також можуть розцінити це блокування як сигнал, що вони зіткнуться з політичними та регуляторними перешкодами під час торгів за американські компанії, які вважаються критично важливими для національної безпеки США.

Крім того, такий крок Байдена, імовірно, посилить контроль Китаю над світовим металургійним сектором і може навіть спонукати Євросоюз шукати іноземні інвестиції для своїх сталеливарних заводів, прогнозує DW.

Попереду – судові баталії

Після обіцянки оскаржити указ Байдена Nippon Steel та U.S. Steel почали діяти: 6 січня вони подали кілька позовів у спробі зберегти заплановане злиття. Компанії стверджують, що Байден заблокував угоду «суто з політичних міркувань».

«Заява та указ президента не містять жодних достовірних свідчень про загрозу національній безпеці. Це чітко вказує на те, що це було політичне рішення», – говорили сталеливарні гіганти одразу після його заяви.

Ба більше, у позові до суду Байдена та інших високопосадовців звинувачують у «корумпованості процесу розгляду заявки з метою політичної вигоди».

Nippon Steel та U.S. Steel звинувачують Байдена в політичній корупції

Фото: Getty Images

Сталевари стверджують: оскільки Байден був проти угоди ще в березні 2024 року, у розпал президентських перегонів, розгляд заявки комітетом CFIUS «був заплямований політикою і спрямований на досягнення заздалегідь визначеного результату». Nippon Steel та U.S. Steel також заявляють, що регулятор з ними не взаємодіяв, коли вони пропонували заходи щодо пом’якшення загроз нацбезпеці.

Компанії судитимуться і з американською галузевою фірмою Cleveland-Cliffs та Макколлом. Компанії звинуватили їх у «скоординованій антиконкурентній діяльності, спрямованій на те, щоб лише Cliffs придбала U.S. Steel».

У Білому домі підкреслили, що національна безпека має першочергове значення. За словами речниці Карін Жан-П’єр, блокування угоди не стосується відносин з Японією, а лише того, що «U.S. Steel залишиться американською компанією».

У Cliffs відповіли, що позови з боку двох компаній-конкурентів не мають підстав і є «відчайдушною спробою відволіктися від власних невдач». Макколл з United Steelworkers також заявив про безпідставність звинувачень.

Як зазначає NYT, перспективи врятувати поглинання сумнівні: президент США має широкі повноваження визначати, що становить загрозу нацбезпеці, і жодна заборона на підставі таких повноважень ще не була скасована судом.

У разі успіху позов ознаменує радикальні зміни в повноваженнях адміністрації щодо перевірки іноземних транзакцій, прогнозує газета. Юристка Алексіс Ерлі, яка консультує клієнтів у справах CFIUS, очікує, що суд триватиме роками.

Фактор Трампа

Трамп, який 20 січня повернеться в Білий дім, теж обіцяв заблокувати угоду. Після його перемоги компанія зберігала надію, що він перегляне свою позицію. Проте 6 січня новообраний президент дав зрозуміти, що він проти продажу U.S. Steel.

«Чому вони хочуть продати U.S. Steel, коли мита зроблять її набагато більш прибутковою і цінною? Хіба не було б чудово, якби U.S. Steel, колись найбільша компанія у світі, знову очолила наш рух до величі?» – написав Трамп, пообіцявши використати комбінацію мит і податкових пільг для захисту сектору.

Тим не менш, гендиректор U.S. Steel Девід Беррітт вірить, що зможе достукатися до Трампа. Намагаючись здобути прихильність нового президента, керівник покладає вину на Байдена: той нібито не дозволив відбутися процесу «як слід».

Тимчасом американські правники очікують, що Трамп використовуватиме обґрунтування із загрозою нацбезпеці ще активніше, ніж Байден. Він може застосувати пункт про «надзвичайну загрозу» в законі про надзвичайні міжнародні економічні повноваження, аби ввести нові мита для Мексики та Канади.

Такою загрозою можуть визнати нелегальних мігрантів чи незаконне ввезення фентанілу з Мексики. Закон дозволяє впроваджувати мита майже негайно, що дасть змогу новому президенту обійти консультування з Конгресом.

Під час свого першого терміну Трамп уже використовував положення торгового законодавства щодо нацбезпеки для підвищення мит на сталь, імпортовану з Канади та ЄС, що негативно вплинуло на союзників США з НАТО.