Нова хвиля регуляторних ініціатив, зокрема щодо оподаткування самозайнятих осіб, які працюють через такі сервіси, як Bolt, Glovo та Airbnb, торкнеться сотень тисяч українців. Що зміниться і до чого треба бути готовим?

Хто і як платитиме податки?

Орієнтовно з 2026 року онлайн-сервісам доведеться більше контактувати з Державною податковою службою, оскільки український уряд виходить на фінішну пряму у розробці законопроєкту, який передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Платформи скоріш за все стануть податковими агентами, які адмініструватимуть й сплачуватимуть податки за самозайнятих до державного бюджету. Ставка податку — 5%. Більшість водіїв та кур’єрів згодні офіційно сплачувати податки за умови, що їм не доведеться реєструватися ФОПами і, відповідно, подавати щоквартальну звітність.

Переваги такого підходу значні. По-перше, це зручність для самозайнятих: водії, кур’єри та інші самозайняті, що отримують дохід через платформи, звільняються від самостійного звітування та сплати податків. По-друге, це прозорість для держави: контроль за доходами стає більш ефективним, зменшується ризик ухилення від сплати податків. За даними Економічної експертної платформи, це може принести державі до 2 млрд грн на рік.

Звісно, реалізація потребує перехідного періоду (6-12 місяців) для налаштування бізнес-процесів та автоматизації звітності. Важливо також створити простий та зрозумілий формат звітності, який інформуватиме про нараховані доходи та сплачені податки.

Аналогічні системи успішно працюють в ЄС. Наприклад, в Естонії, де банки автоматично утримують податки. Там діє ставка 20% (і це вважається низькою ставкою) від суми, що не перевищує 25 тисяч євро на рік, та 40% від суми, що вище зазначеної цифри. При цьому особа, яка відкрила рахунок для цих цілей, не зобов’язана реєструватися як підприємець або вести облік доходів та витрат.

Інша можлива альтернатива — покласти відповідальність за сплату податків на самозайнятих. Але наразі це не видається можливим. Попри розвиток цифрових інструментів, багато людей все ще стикаються з труднощами. Та й мати зайвий раз справу з податковою бажаючих не дуже багато.

Регулювання ринку таксі: у пошуках компромісу

Окрім оподаткування, актуальним залишається питання регулювання ринку таксі, який за останнє десятиліття суттєво змінився. Моделі ride-hailing, де пасажир контактує з водієм виключно через цифрові платформи, стали стандартом.

Однак законодавство досі відображає застарілі підходи, які не відповідають сучасній структурі ринку. Наприклад, реєстрація водіїв у фізичних журналах, вимоги до екстер’єру авто, запровадження надмірних обмежень для водіїв і платформ тощо.

Сучасна реформа має базуватися на концепції, яка враховує ключову роль платформ у секторі перевезень:

• Створення прозорих умов для платформ. Законодавство має чітко визначити права та обов’язки цифрових платформ як посередників між пасажирами і водіями.
• Закріплення на державному рівні процесу реєстрації для водіїв. Наразі кожна платформа може встановлювати власний порядок.
• Інтеграція з законодавством про звітування платформ та сплату податків фізичними особами. Адже велика частка ринку — водії, які «підпрацьовують» між основними видами діяльності.

Ми прогнозуємо, що обговорення реформ у сфері таксі та ride-hailing стануть частиною загальної дискусії про цифрові платформи у 2025 році. Ця тема має значний потенціал для позитивних змін, якщо в основі рішень будуть прозорість, простота і врахування сучасних бізнес-моделей.