Єврокомісія сподівається відкрити два кластери в переговорах з Україною впродовж наступних пів року, але для цього необхідно отримати принаймні три одноголосні рішення країн-членів по кожному із цих кластерів.

Про це на пресконференції після неформальної зустрічі представників ЄС і Єврокомісії з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністром юстиції Ольгою Стефанішиною, яка відбулася перед початком засідання Ради міністрів ЄС із загальних справ, сказала єврокомісар з розширення Марта Кос, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сподіваюся, що ми зможемо відкрити перший кластер з фундаментальних положень під час Польського головування в ЄС, а також ще один кластер — із зовнішніх справ, якщо виконаємо всю необхідну для цього роботу. Але це буде неможливим без (рішення) країн-членів. Ми маємо слідувати процедурі в межах Ради ЄС, і це буде дуже важливо. Хоча багато країн-членів заявляють, що вони могли б це підтримати, процес входження – це важка робота», — зауважила Кос.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи вважає вона завершеною всю технічну роботу для відкриття цих двох кластерів у переговорах з Україною, представниця Єврокомісії дала негативну відповідь.

«Ні, технічна робота ще не завершена. Доповідь за результатами скринінгу щодо фундаментальних положень була надіслана в Раду ЄС 17 січня. Щоб відкрити ці фундаментальні положення, ми маємо отримати три одноголосних рішення від Ради ЄС. Перше – це затвердження доповіді по скринінгу, друге — щодо підтвердження досягнутих показників і третє – щодо підтримки думки Єврокомісії з цього приводу. Ми робимо таку ж доповідь по скринінгу кластеру закордонних справ. Тож все це продовжується», — сказала єврокомісарка з розширення ЄС.

Вона зауважила, що вперше в історії ЄС проводить переговори про входження з країною, яка перебуває у війні, але це не привід змінювати ключовий принцип розширення ЄС – входження нових кран можливе лише на основі їх досягнень у демократичних перетвореннях.

«Моє завдання, — підштовхувати Україну до кластерів, глав, до показників, результатів й планів дій. Але ви розумієте, чому ми це робимо. Це має бути процес, оснований на досягненнях, з багатьох причин. Ми здійснюємо розширення не для того, щоб задовольнити Україну. Ми розширюємося, тому що це буде добре для Європейського Союзу. Ми маємо зробити це вірним шляхом, щоб Європейський Союз разом із новими членами був не лише більшим, а й сильнішим, спроможним реагувати на зміни геополітики. Дуже важливо, щоб ми були успішними, тому що є багато автократичних систем, які хотіли б бачити наш провал у цій сфері. Але ми не провалимося», — наголосила Кос.

Вона зауважила, що лише доброї волі або змін у геополітиці недостатньо, щоб привести до складу ЄС будь-яку країну. Розширення ЄС – це процес трансформації, який змінює країну, щоб вона була готовою до входження. Це стосується й Україні, якій доведеться ще багато чого зробити на цьому шляху.

Читайте також: Відповідальність Росії за злочини в Україні не є предметом для переговорів — Стефанішина

«Входження до ЄС – це процес, до якого має бути залучене все суспільство. Це має бути, у певному сенсі, національним проєктом, до якого будуть залучені уряд, парламент, опозиція, громадянське суспільство, кожне селище або місто, де кожен громадянин має знати про це», — підкреслила представниця Єврокомісії.

Вона зазначила, що процес розширення ЄС просувається за трьома ключовими напрямками. Перший – це підготовка країн-кандидатів. Другий – це готовність самого ЄС прийняти нові країни. Третій — це погодження такого кроку з усіма країнами-членами.

Як повідомлялося, сьогодні у Брюсселі відбувається Рада міністрів ЄС із загальних справ, одним із питань якої є оцінка прогресу України у реформах та перетвореннях, що є необхідними на шляху до повноправного членства країни в ЄС.

 Фото: Anže Petkovšek