У 2024 році металургійна галузь відновлювалася: порівняно з попереднім роком ключові показники діяльності зростали. Попри постійні обстріли та руйнування, транспортно-логістичні труднощі та дефіцит кваліфікованих фахівців, українським металургам вдалося збільшити обсяги виробництва та експорту.

Виробництво. За 2024 рік металургійні підприємства виготовили близько 6 млн тонн чавуну та 7,6 млн тонн сталі, що перевищило показники за 2023 рік на 18,3% та 22,6% відповідно. Позитивним індикатором також є нарощування виготовлення сталевого прокату на 17% до 6,2 млн тонн.

На ріст виробництва впливала низка факторів: відновлення морського експорту, зростання попиту на український прокат у світі, стабілізація економіки. Однак наприкінці року зростання уповільнилося через проблеми з енергопостачанням, підвищення тарифів на електроенергію та логістичні труднощі.

На 8,5-10% до 380-400 тис. тонн збільшився випуск ливарної продукції. Насамперед – завдяки росту виробництва ливарних виробів для потреб ЗСУ.

Виробничі показники металургійної промисловості, млн тонн

Експорт. Металургія значною мірою орієнтованою на експорт і критично залежна від кон’юнктури світових ринків. У попередні роки частка сталевої продукції, що експортувалася, сягала 80%. У 2024 році частка експорту впала до 67% попри відновлення можливості постачати продукцію через морські порти.

Традиційно в експортних постачаннях превалювали сталеві напівфабрикати (квадратна заготовка та сляби, що використовуються для виготовлення прокату) та сировина для виробництва сталі (переробний чавун та феросплави). У 2024 році загальна частка сировинної складової в українському експорті металопродукції становила майже 61%, а частка готового прокату – 39%.

Загалом у 2024 році з України експортували близько 5,84 млн тонн чорних металів, що на 22,6% більше за минулорічний показник. Експорт напівфабрикатів зріс на 56,7%, сталевого прокату – на 28,4%. Експортні продажі металургійної сировини скоротилися на 6,3%. Надходження валютної виручки від експорту чорних металів становили 3,09 млрд дол. (зростання на 16,9%).

Також суттєво зріс експорт залізорудної сировини: із 17,7 млн тонн до 33,7 млн тонн. Основні обсяги сировини були відвантажені в Китай, Словаччину і Туреччину. Експорт брухту чорних металів протягом 2024 року збільшився на 60,7% і становив близько 293,2 тис. тонн.

Географія експорту чорних металів у 2024 році очікувано розширилася: 60,8% виготовленої в Україні металопродукції відвантажили в країни Євросоюзу, 16,2% – у країни NAFTA. Рейтинг країн-імпортерів української металопродукції: Польща (22,6%), Болгарія (17,4%), США (16,2%), Італія (7%), Єгипет (6,2%).

Експорт чорних металів з України, тис. тонн

Джерело: Державна митна служба

Імпорт. Ввезення в Україну сталевого прокату у 2024 році збільшилося і сягнуло історичного максимуму: 1,26 млн тонн, що на 14,2% більше, ніж у 2023 році. Сума витрат на закупівлю імпортного товару виросла на 13,1% до понад 1,5 млрд дол.

Найбільше на зовнішніх ринках купили готового сталевого прокату. Його частка в товарній структурі імпорту чорних металів становила 93%. Основні товари – плоский прокат (72%), довгомірний прокат (12%), прокат з легованої сталі (9%).

Імпорт чорних металів в Україну, тис. тонн

Джерело: Державна митна служба

У 2024 році зростав попит на всі види сталевого прокату. Ремонтні роботи, відбудова або спорудження через масові руйнування інфраструктурних об’єктів, житлових та нежитлових споруд обумовили зростання потреби в прокаті.

Відсутність виробництва і зростання попиту на внутрішньому ринку на деякі види чорних металів, що вироблялися в Україні до війни, були компенсовані імпортними поставками. Наразі на ринку спостерігається дефіцит плоского прокату середньої та вликої товщин, оцинкованого плоского прокату, сортового прокату будівельного сортаменту великих розмірів, рейок.

Основні обсяги сталевого прокату, майже 51%, були завезені з Туреччини. Оцінюючи поточну низьку вартість логістики і відкритість торговельних коридорів, для України найближчим і найзручнішим торговим партнером є саме Туреччина. Звідти здійснюються прямі поставки. Ця країна має потужний виробничий потенціал і може задовольнити суттєву частку потреб українських покупців.

Рейтинг європейських постачальників металопродукції вищої якості виглядає так: Польща (10%), Словаччина (7%), Італія (3%). Частка Китаю скоротилася до 9%.

Порівняно з 2023 роком споживання чорних металів в Україні дещо сповільнилося. За прийнятою методикою розрахунку баланс ринку чорних металів у 2024 році становив понад 3,2 млн тонн. Близько двох третин потреби внутрішнього ринку в чорних металах покрили українські виробники.

Прогнози й очікування. Перспективи повноцінного відновлення і подальшого розвитку металургійної галузі України щодалі стають малоймовірними. Збереження обсягів виробництва на рівні 2024 року можна буде вважати позитивним розвитком ситуації для галузі, але в умовах безпекових ризиків та нових викликів через війну наведені показники можуть бути переглянуті.

Очікувані обсяги виробництва сталі у 2025 році не перевищать 6,5-6,8 млн тонн. Обсяги експортних поставок українських чорних металів будуть залежати в основному від виробничого потенціалу в Україні та економічної ситуації на ринку Європи, куди постачаються найбільші обсяги металопрокату з України.

Частка експорту чавуну, феросплавів та брухту буде зростати, тому гострими залишаються питання безпеки і сталості дії транспортних коридорів. За умови збереження обсягів виробництва на вказаному рівні експорт чорних металів у 2025 році становитиме 4-4,5 млн тонн, а валютна виручка дещо скоротиться.

Прогнозоване скорочення виробництва сталевого прокату в Україні на фоні активного відновлення будівель та інфраструктури буде компенсоване імпортом, який і надалі зростатиме. Очікується, що у 2025 році в Україну ввезуть 1,5-1,7 млн тонн сталевого прокату, що перевищить історичний максимум 2024 року.