Що дасть змогу Україні започаткувати рух для оновлення міжнародного права
Перше січня стало для України не лише початком нового року. У цей день наша держава нарешті повноцінно долучилася до Римського статуту, поставивши крапку в заплутаній історії внутрішньополітичних дискусій та суперечок. Хоча більшість пересторог були далекими від правди та значно міфологізованими, ми досить довго не могли реалізувати статтю 124 Конституції України про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Тож цьогоріч першого січня мали декілька приводів для свята.

Певна «програма мінімум» уже виконана. Ми дотрималися власних євроінтеграційних зобов’язань і спростили притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Водночас традиційна українська проблема – нездатність на сто відсотків використовувати всі переваги міжнародних договорів, до яких ми приєднуємося. Чому б цього разу не спробувати зробити по-іншому?

Одна з нових можливостей, яку Україна набула як держава-учасниця Римського статуту, – це право запропонувати поправки до нього. Таким чином, у нас є інструменти, щоб трансформувати й осучаснити Міжнародний кримінальний суд (МКС). І тут наші інтереси збігаються з інтересами самої інституції. Адже Суд переживає не найкращі часи. Ігнорування деякими державами ордерів на арешт російського керівництва у поєднанні з нещодавнім рішенням нижньої палати конгресу США щодо запровадження санкцій негативно вплинули на імідж інституції. Повернення до політики обмежень проти Суду також стало одним із перших рішень Дональда Трампа. Тож перед МКС постає питання: що він може запропонувати сучасному світу? Один із перспективних варіантів – протидія кіберагресії та пов’язаним з нею злочинам.

Міжнародний кримінальний суд уже продемонстрував свою гнучкість та відкритість до змін у цій сфері. Зокрема, прокурори Суду розслідують окремі російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини. А прокурор Суду Карім Хан прямо заявив, що «злочини, скоєні за допомогою кібертехнологій, можуть підпадати під юрисдикцію МКС, якщо будуть дотримані вимоги Римського статуту». Криміналізація кіберагресії виглядатиме як логічний наступний крок.

Карім Хан

Хоча базовий злочин агресії був доданий до Римського статуту нещодавно, це визначення дуже далеке від реалій сучасного світу. Як так сталося? Текст просто скопіювали зі старої Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Погодьтеся, у 1974 році кібератаки на критичну інфраструктуру не були проблемою.

Тож що може зробити Україна? Передусім розробити власну правову дефініцію кіберагресії. Цей крок також стане сигналом, що політичне та військове керівництво Росії має відповідати за власні злочини в кіберпросторі, які були частиною їхнього загального задуму щодо знищення української державності та послаблення наших союзників. І що ще важливіше – ці злочини ніколи не мають повторитися.

Крім того, Україна повинна сформувати коаліцію держав, зацікавлених у відповідних змінах. Адже голосування за поправки потребуватиме значної міжнародної підтримки. Створення такої міжнародної платформи дасть змогу Україні започаткувати рух для оновлення міжнародного права.  

Кібератаки створюватимуть усе серйозніші загрози для національної безпеки. Саме тому протидія цьому втручанню вже визначена одним із пріоритетів нової адміністрації Дональда Трампа. Зокрема, Майкл Волц нещодавно зробив заяву про те, що Китай заклав «кібербомби уповільненої дії» на критичній інфраструктурі США.

Майкл Волц. Фото: Getti Images

Тому, на думку радника президента з національної безпеки, США мають забезпечити ефективну відповідальність держав, а не лише окремих осіб чи груп, за кібератаки. Мета – змінювати поведінку ворожих держав, а не просто реагувати на їхні дії в кіберпросторі. США планують змінити підхід до кібербезпеки, переглянути відповідну доктрину та змусити іншу сторону платити.

Криміналізація кіберагресії – гарний інструмент, щоб показати серйозність намірів демократичного світу. Безперечно, Міжнародний кримінальний суд – не єдиний можливий майданчик для впровадження цих змін. Проте це точно гарна платформа для початку таких дискусій і залучення до них максимальної кількості держав.

Поки нова адміністрація США створює департамент ефективності уряду (DOGE), міжнародним інституціям час замислитися над власною дієвістю. І це – ідеальний момент для України, щоб стати лідером відповідних змін. Головне – не втратити цієї можливості.

Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю «Міжнародне право», секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства