Зразком «безпекових гарантій» для України могли б стати зобов’язання, які надавали Велика Британія та США своїм союзникам.

Про це в коментарі Укрінформу сказав науковий співробітник Центру порядку та управління у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), директор з досліджень Оборонного коледжу НАТО в Римі Карл-Хайнц Камп.

Він нагадав, що гарантії безпеки не можуть бути надані НАТО як Альянсом (за винятком членства), окрім як окремими його членами. Він також вважає використання слова «гарантії» в даній ситуації неправильним, йдеться насамперед про зобов’язання держав по відношенню до України.

«Моделлю могли би бути гарантії, які Велика Британія надала Швеції та Фінляндії до того, як вони офіційно приєдналися до Альянсу. Також зразком могли би слугувати обіцянки, дані США Японії, Південній Кореї та іншим країнам Азіатсько-Тихоокеанського регіону», — зауважив експерт.

Зрештою, підкреслив він, Україна вирішуватиме, чи вважає вона ці зобов’язання надійними.

Водночас Камп вважає контрпродуктивними заклики України надати їй ядерну зброю як гарантію безпеки.

«Порушувати ядерну тему для України було б контрпродуктивно. Україна ніколи не володіла самостійно ядерною зброєю, це була радянська зброя на території України, а весь контроль був зосереджений у Росії», — сказав Камп.

Він переконаний, що відновлення арсеналу було б «велетенською справою» і сумнівається, що Україна має достатньо досвіду, грошей і матеріалів для його створення. Це якщо не брати до уваги всі стратегічні проблеми стримування Росії чи критику, яку вона заслужить майже в усьому світі», — додав експерт.

З Кампом погоджується і бригадний генерал Бундесверу, співробітник штаб-квартири НАТО у відставці Клаус Віттманн.

«Україна ніколи не була «ядерною державою», тому що вона не була б в змозі використати зброю, розміщену на її території, адже командування та управління зосереджено в Росії», — зауважив Віттманн.

Він також вважає, що якби США надали Україні гарантію безпеки після війни, то «не варто було б відкрито обговорювати, що саме це означатиме».

«Невизначеність у свідомості агресора» лежить в основі стримування. І в дусі договору про нерозповсюдження ядерної зброї не бажана поява жодних додаткових ядерних держав», — додав військовий експерт.

Читайте також: «Шанс між малим і нульовим»: Келлог вважає неможливим повернути Україні ядерну зброю

Як повідомлялось, станом на кінець січня 2025 року Україною укладено 28 безпекових угод — 7 з країнами «Групи семи», 20 з країнами, що приєдналися до декларації, а також з Європейським Союзом. Але головною гарантією безпеки українське керівництво неодноразово називало членство в НАТО та ЄС.