Про Петра Порошенка напишуть в підручниках історії як про п’ятого президента України. Втім, ексочільник держави більшість життєвого шляху був успішним як політиком, так і підприємцем.

У 2021 році журнал Forbes Ukraine оцінив вартість активів Порошенка у 1,6 млрд дол. Аналогічна оцінка статків була і у 2013 році – до президентства. З початком великої війни у 2022 році майно і компанії політика подешевшали вдвічі – до 730 млн дол.

Найбільші і найвідоміші активи, які формували основу статків Порошенка, – кондитерська корпорація Roshen, автомобільні заводи «Богдан», аграрна компанія «Укрпромінвест-Агро», телеканали «П’ятий» і «Прямий», завод «Кузня на Рибальському», «Міжнародний інвестиційний банк», фітнес-клуб «5 елемент».

Бізнес-імперія п’ятого президента суттєво поріділа останніми роками. Все почалося у 2014 році з передачі частини активів у «сліпий траст», а продовжилось у 2019 році переоформленням великої кількості компаній на сина Олексія.

ЕП виносить за дужки питання політичної складової запровадження персональних санкцій проти Порошенка і досліджує, які його активи може заблокувати або навіть націоналізувати держава.

Які санкції наклала РНБО

12 лютого Рада національної безпеки і оборони (РНБО) заблокувала активи народного депутата Петра Порошенка, йдеться в додатку до рішення, опублікованому на сайті президента. 13 лютого рішення затвердив Володимир Зеленський.

Крім заборони на розпорядження і користування майном, Порошенко не зможе проводити торговельні операції, виводити кошти за кордон, виконувати фінансові зобов’язання, збільшувати статутний капітал підприємств.

Наразі невідомо, чи буде конфісковане майно експрезидента, і чи передадуть його в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Але відомий інший факт – блокування не має терміну завершення, тобто носить ніде не прописаний статус «назавжди».

Однією з причин запровадження санкцій проти Петра Порошенка стала його робота в уряді Януковича. Інших наближених до четвертого президента осіб РНБО не помічає.

Джерела «Української правди» у силових структурах розповіли, що санкції проти 5-го президента запровадили за поданням Кабінету міністрів через три причини:

• дозвіл державній енергетичній компанії «Центренерго» купувати вугілля з окупованих територій Донбасу під час перебування на посаді президента;
• робота в уряді Януковича міністром закордонних справ;
• працюючі активи в Росії та в Криму – фабрика «Рошен» у Липецьку та «Севастопольський морський завод».

За словами співрозмовників ЕП, санкційне подання на Порошенка уряд розглядав 12 лютого о 18:00 на позачерговому закритому засіданні, яке «переносили багато разів«.

Roshen

Кондитерська корпорація Roshen – найбільший виробник солодощів в Україні. Кондитерський бізнес займав 69% у структурі статків Порошенка у 2021 році, порахував Forbes Ukraine.

Roshen посідає 24 місце у світовому галузевому рейтингу кондитерських компаній Candy industry. У 2023 році сумарний виторг всіх юридичних осіб в структурі Roshen становив 31,9 млрд грн, у 2024 році він збільшився на 15% – орієнтовно до 36,7 млрд грн. Прибуток корпорації становив 5,6 млрд грн у 2023 році.

У 2019 році, після поразки на президентських виборах, Порошенко почав переписувати юридичні особи корпорації на старшого сина Олексія. Олексій Петрович нині є кінцевим бенефіціарним власником як фабрик, так і концерну загалом.

Адвокати Порошенка-старшого повідомляли, що у 2019 році Олексій Порошенко уклав контракт з міжнародною компанією і виїхав працювати за кордон. За інформацією джерел УП в партії «Європейська солідарність», нині він перебуває за кордоном.

Фабрику «Рошен» в Липецьку Росія націоналізувала у 2024 році. Завод у столиці Угорщини Будапешті Roshen вирішила закрити через нерентабельність. За кордоном у корпорації залишається тільки одна фабрика – Клайпедська (Литва).

Фінанси

Порошенко має чимало готівки та коштів на банківських рахунках. Це другий за обсягом актив народного депутата.

Згідно з декларацією, Порошенко зберігає готівкою 60,1 млн дол, 329 млн грн, 236 тис євро та 138 тис фунтів стерлінгів. Зазначимо, що 60 млн дол готівкою важать близько 600 кг і займають об’єм 0,7 кубічного метра. Заощадження у гривні Порошенка важать близько 380 кг.

На банківських рахунках в Україні та за кордоном Порошенко зберігає 14,3 млн дол, 24,2 млн грн, 5,4 млн євро. Крім того, нардеп активно інвестує в українські та закордонні цінні папери та облігації.

Найбільший дохід у 2023 році він отримав від Rothschild Trust, якому передавав в управління Roshen під час свого президентства – 329,1 млн грн. Крім того, Порошенкові повернулись кошти, інвестовані в американські державні облігації – 411,8 млн грн.

Порошенко продовжує володіти 65% акцій «Міжнародного інвестиційного банку», ще 10% – у його сина.

У декларації політика за 2023 рік вказано, що він є кінцевим бенефіціарним власником закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду (ЗНКІФ) «Прайм Ессетс Кепітал».

Такі інвестфонди використовуються для структуризації бізнесу, конфіденційності операцій, захисту активів від рейдерських захоплень, залучення інвестицій. Та головна перевага ЗНКІФ – оптимізація оподаткування. Інститути спільного інвестування по суті є аналогом податку на виведений капітал: звільнені від податку на прибуток, якщо кошти реінвестуються.

Список обмежень, які накладені на Петра Порошенка санкціями РНБО досить об’ємний

«Прайм Ессетс Кепітал» є ключовою структурою в бізнесі Порошенка. На фонд записані частки у дев’яти компаніях, що належать експрезиденту або членам його сім’ї, свідчать дані системи Youcontrol. Порошенко регулярно декларує дохід, отриманий від фонду (у 2023 році – 8,3 млн грн).

Активи фонду на вересень 2024 року становили 8,2 млрд грн. За інформацією ЕП, близько 78% активів фонду становила дебіторська заборгованість Ewins Limited, яка виникла у 2018 році, коли Порошенко продав завод «Кузня на Рибальському» Сергієві Тігіпку.

Кузня на Рибальському

Ewins Limited – компанія Тігіпка, яка придбала «Кузню» у Порошенка і його бізнес-партнера Ігоря Кононенка у 2018 році за 300 млн дол. У 2022 році Тігіпко вирішив позбутися активу і перепродав завод інвестиційному банкіру Ігореві Мазепі.

Тігіпко і Мазепа не стали розголошувати суму угоди, посилаючись на конфіденційність комерційної складової угоди. «Можу тільки зауважити, що активи, які увійшли в периметр угоди, були суттєво обтяжені боргами Ewins та належних їй компаній», – сказав інвестбанкір.

Згідно із матеріалами з судового реєстру, Тігіпко сплатив фондам Порошенка і Кононенка авансові платежі в розмірі 7,9 млн дол. та 2,1 млн дол. відповідно. Документи, які є у розпорядженні ЕП, підтверджують, що починаючи з 2018 року Ewins Limited виплатила інвестфонду Порошенка лише 218,3 млн грн (близько 7,9 млн дол. за курсом 27,6 грн за дол.), що становить 3% заборгованості.

Скоріше за все, Мазепа не розраховувався з Тігіпком за «Кузню» або сплатив невелику суму і просто перебрав на себе зобов’язання перед Порошенком та Кононенком.

Існує й інша гіпотеза: насправді, у 2022 році Мазепа виступив номінальним покупцем «Кузні» в інтересах Порошенка і Кононенка, і не збирався ані виплачувати решту вартості заводу, ані інвестувати в завод.

На користь цієї версії говорить наступний факт: планова дата погашення дебіторської заборгованості Ewins Limited перед «Прайм Ессетс Кепітал» – листопад 2025 року. Навряд чи Мазепа знайде 290 млн доларів за 8 місяців, щоб виплатити їх Порошенкові і Кононенкові.

Імовірно, що після дати погашення фонди експрезидента і його соратника зможуть стягнути майно назад у свою власність через формальний позов до суду і знову стати власниками «Кузні на Рибальському».