За останні десять років договір енергосервісу став популярним інструментом для інвестицій в енергоефективність державних та комунальних об’єктів. Для замовника це спосіб зменшити витрати на енергоресурси без початкових інвестицій, модернізувати приміщення, замінити вікна, утеплити фасади.

Енергосервісна компанія проводить відповідні заходи та отримує від замовника узгоджену частку зекономлених коштів за час дії енергосервісного договору. В умовах відключень світла та зростання тарифів енергоефективність стала не просто бажаною, а необхідною умовою для стабільної роботи бізнесу.

Закон визначає енергетичний сервіс як комплекс технічних та організаційних енергоефективних заходів, спрямованих на скорочення споживання енергії та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.

Предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу виконавцем, у результаті чого скорочується споживання енергії або витрат на оплату енергетичних ресурсів. Оплата здійснюється завдяки різниці між показниками досягнутого результату порівняно з показниками за відсутності енергосервісу.

Тобто суть енергосервісу полягає в тому, що виконавець за власний кошт впроваджує енергоефективні заходи (утеплює фасад, міняє вікна), досягає гарантованого в договорі рівня економії та отримує від замовника узгоджену частку зекономлених коштів протягом дії договору (зазвичай – 10-12 років).

За інформацією Держенергоефективності, до 2023 року запроваджено близько 600 договорів на загальну суму понад 1,63 млрд грн. У 2023-2024 роках актуальність енергосервісних договорів зросла: інвестори почали використовувати енергосервісні договори для встановлення сонячних та газопоршневих систем виробництва електроенергії для забезпечення внутрішніх потреб замовників.

У 2024 році були укладені 12 енергосервісних договорів щодо встановлення СЕС для лікарень у Славутичі, Дрогобичі, Кривому Розі, Яготині і Трускавці, а також для водоканалів у Чорноморську, Коростені, Первомайському та Вишгороді. Ці цифри підтверджують, що енергосервісний договір – дієвий інструмент для впровадження енергоефективних рішень не лише для бізнесу, а й для державних установ.

Механізм енергосервісу має низку переваг і для виконавців, і для замовників.

Виконавець отримує максимальну вигоду від проєкту, адже одержує частку від «прибутку», а не лише оплату вартості обладнання, та довгостроковий контракт – на відміну від стандартного договору про надання послуг чи постачання обладнання, який, згідно з бюджетним законодавством, укладається на рік.

Замовнику енергосервіс дає можливість підвищити енергоефективність об’єкта і забезпечити економію витрат на оплату тепла та електроенергії без додаткових інвестицій, здійснювати оплату лише завдяки досягнутій економії, отримати право власності на все встановлене обладнання після закінчення строку дії договору.

Водночас у цьому секторі проявилися й ризики. Перш за все – кримінальні.

По-перше – хибне трактування договорів енергосервісу. Значні суми викликають підвищену увагу Нацполіції, ДБР та НАБУ і хибне трактування договорів енергосервісу як звичайних договорів постачання обладнання або виконання робіт за завищеними цінами чи договорів підряду. Правоохоронці часто не розрізняють особливості предмету договору енергосервісу: обов’язок виконавця забезпечити економію та право на винагороду винятково за її наявності та завдяки їй.

По-друге – неоднозначність законодавства та ризики кримінального переслідування. Відсутність чітких критеріїв визначення ефективності заходів дозволяє реалізовувати більше проєктів, але може бути підставою для звинувачень у зловживанні бюджетними коштами і призвести до реакції з боку правоохоронних органів: конфіскації документів, виклику на допити, обшуків.

По-третє – формальне порушення умов договору в процесі його виконання. Замовник і виконавець часто сприймають енергосервісний договір лише як підставу для виконання робіт та проведення розрахунків, що їм передують, і приділяють мало уваги положенням, що визначають оцінку результату, а також правила перерозподілу бюджетних видатків на оплату енергосервісу.

Як наслідок сторони допускають формальні порушення умов договору та бюджетного процесу навіть тоді, коли енергоефективні заходи працюють.

По-четверте – ризики, пов’язані з верифікацією економії. Важливим елементом енергосервісного контракту є підтвердження досягнутої економії. Однак у процесі перевірки ефективності заходів можуть виникати труднощі: некоректний розрахунок початкового рівня споживання, вплив зміни клімату, модернізація будівлі без урахування цього у звітності, відсутність належної документації.

У випадку розбіжностей у цифрах або неналежного оформлення звітності договір перетвориться на формальність. Це може привернути увагу правоохоронних органів і стати підставою для вручення підозр у службових злочинах.

Варто згадати нову практику Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 лютого 2025 року. Палата дійшла висновку, що «кримінальна відповідальність за зловживання владою чи службовим становищем настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст та характер своїх дій».

Це означає, що для посадовців бюджетних установ підвищується ризик кримінальної відповідальності в разі підозри в службовому зловживанні. Посадові особи виконавця теж будуть фігурантами кримінального провадження.

Для мінімізації кримінальних ризиків в енергосервісі важливо забезпечити чітке документування всіх етапів проєкту. Детальна звітність щодо кожного запровадженого заходу, ретельна фіксація всіх змін у параметрах споживання енергоресурсів та регулярне проведення енергоаудитів допоможуть уникнути звинувачень у зловживанні або недоцільному використанні бюджетних коштів.

Не менш важлива правильна організація верифікації економії. Усі акти повинні бути оформлені відповідно до умов договору, а досягнута економія – належним чином підтверджена, щоб уникнути непорозумінь з контрольними органами.

Енергосервісній компанії варто активно взаємодіяти із замовником, надаючи йому методичну підтримку. Це особливо важливо, бо відповідальність за виконання енергосервісного договору часто покладається на виконавця, навіть якщо порушення допускає лише замовник – державний чи комунальний заклад. Співпраця з приватними галузевими асоціаціями може стати додатковим інструментом захисту та запобігання можливим ризикам.

Енергосервіс – один з найперспективніших механізмів для довгострокових інвестицій у сферу енергоефективності. Однак, як і будь-який інвестиційний інструмент, він має ризики, які не можна ігнорувати. Для бізнесу головним викликом є не стільки механізм енергосервісу, скільки правова невизначеність та ймовірне кримінальне переслідування, зважаючи на високу вартість контрактів, неоднозначність законодавства та складність у верифікації досягнутої економії.

Проте це не означає, що інвестори повинні уникати цього ринку. Навпаки, у випадку дотримання договору, фіксації всіх етапів реалізації та результату вони отримають стабільний та довгостроковий дохід. В умовах зростання попиту на енергоефективність енергосервіс може стати стратегічною перевагою. Її отримає той, хто не лише бачить можливості, а й уміє керувати ризиками.