За даними Казначейства, у 2024 році надходження державного бюджету від акцизів на тютюнові вироби та рідини, що використовуються в е-сигаретах, становили 96,6 млрд грн, що на 20% більше, ніж у 2023 році (80,3 млрд грн).

Це черговий історичний рекорд акцизних надходжень від тютюнових виробів, який вдалося досягти завдяки послідовній політиці підвищення акцизів.

У 2018 році Україна запровадила восьмирічний план щорічного підвищення тютюнових акцизів на 20%. Ще одним фактором сталості зростання акцизних надходжень стала гармонізація акцизів на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН, використовуються з пристроями IQOS, glo, Ploom) та сигарили до рівня сигарет з 2021 року, що відповідає рекомендаціям ВООЗ.

За даними Держстату, у 2024 році ціна пачки сигарет (20 шт.) зросла на чверть: з 81,4 грн за медіум та 96,2 грн за преміум у грудні 2023 року до 101,8 грн за медіум та 118,7 грн за преміум у грудні 2024 року. Водночас тютюнова індустрія сама регулює ціни, а задля уникнення раптовості та з метою збереження більшої кількості споживачів підвищує ціни плавно щомісячно впродовж року.

Ціна пачки сигарет, 20 штук, грн

Джерело: Держстат

За даними ДПС, у 2024 році в Україні було реалізовано близько 29,2 млрд сигарет, 7,1 млрд сигарет для нагрівання, 0,8 млрд сигарил, усього – 37,1 млрд шт. У 2024 році спостерігаємо стагнацію ринку тютюнових виробів, який зазнав суттєвих змін у структурі після 2016 року з появою тютюнових виробів для нагрівання.

Структура реалізації тютюнових виробів

Джерело: Держстат

Політика підвищення акцизів на тютюнові та нікотинові вироби впроваджується відповідно до рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну з метою зниження доступності шкідливої наркотичної продукції, особливо для молоді.

Крім того, Україна відповідно до директиви 2011/64/ЄС зобов’язана встановити мінімальну акцизну ставку на сигарети на рівні 90 євро за тис. шт., що передбачає восьмирічний план. Через девальвацію гривні, спричинену економічними наслідками війни, та внаслідок відсутності своєчасного коригування урядом та парламентом ставки 90 євро у 2025 році не вдалося досягнути. Акцизна ставка на сигарети, сигарили і ТВЕН досягла лише 3 019,85 грн за тис. шт. (близько 70 євро).

Наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, розроблений Міністерством фінансів з втручанням тютюнової індустрії, що порушує вимоги чинного законодавства та статті 5.3 РКБТ ВООЗ. Закон передбачає:

– переведення розрахунку акцизів на тютюнові вироби в євро задля уникнення впливу девальвації;

– досягнення ставки 90 євро за тис. сигарет до 2028 року (мінімальний рівень ЄС, зобовʼязання до директиви 2011/64/EU) із зростанням акцизів у 2025 році до 78 євро за тис. сигарет (+35% до 2024) та 70,4 євро за тис. ТВЕН (+22% до 2024);

– створення знижки 25% (72 євро за тис. шт. до 2028 року) на акциз для тютюнових виробів для електричного нагрівання порівняно із сигаретами.

Закон мав набути чинності з 1 січня 2025 року, проте до 7 березня 2025 року він не був підписаний президентом. Таким чином, зараз діють норми чинного Податкового кодексу: 3 019,85 грн за тис. шт. (близько 70 євро).

Президент, відповідно до Конституції, мав повернути законопроєкт до Верховної Ради із зауваженнями, наприклад, з вимогою ліквідувати знижку 25% на ТВЕН, або підписати закон. Не підписуючи та не ветуючи закон, Володимир Зеленський узяв на себе відповідальність за доступність тютюнової продукції та недоотримання держбюджетом мільярдів гривень, від чого заробляє тютюнова індустрія.

В Україні знижується споживання тютюнових та нікотинових виробів, на що серед іншого вплинула політика сталого підвищення акцизів. Водночас зниження поширеності куріння відбувається повільно, зокрема, через появу та агресивне просування новітніх тютюнових та нікотинових виробів. Саме тому Україні необхідно підвищувати акцизи на тютюн рівномірно та більш динамічно.

Наразі середній акциз на сигарети в країнах ЄС становить 177 євро за тис. шт. Водночас Єврокомісія переглядає акцизні ставки на тютюнові вироби, які можуть сягнути щонайменше 180 євро за тис. шт. Розтягування Україною досягнення рівня 90 євро до 2028 року є недалекоглядним рішенням, яке, імовірно, доведеться переглядати з огляду на оновлення зобовʼязань України для інтеграції з ЄС.

Ще більш недалекоглядною є податкова преференція 25% на тютюнові вироби для нагрівання. У Світовому банку наголошують, що ця податкова пільга призведе до недоотримання держбюджетом 3 млрд грн за рік та сприятиме близько 22 тис. додаткових передчасних смертей, спричинених вживанням тютюну, до 2028 року.

Водночас за розрахунками фахівців Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, рішення про поступове підвищення тютюнових акцизів до 120 євро до 2028 року принесе бюджету України додаткові 5,22 млрд євро (223,7 млрд грн) та попередить майже 165 тис. передчасних смертей.

За ці кошти Україна могла б купити пʼять систем Patriot або понад 10 млн FPV-дронів. Проте чинна податкова політика не використовує цей потенціал для наповнення бюджету, дефіцит якого у 2025 році становитиме 1,6 трлн грн.

В умовах невизначеності щодо подальшої міжнародної підтримки, особливо з боку нової адміністрації США, Україна потребує рішучих податкових заходів, які відповідатимуть воєнному часу та інтересам держави: суттєвого рівномірного підвищення акцизів, що забезпечить реальне зростання бюджетних доходів та покращення демографічного стану, від якого залежить стійкість держави.

Тим більше, коли тютюнові гіганти сплачують мільярди доларів податків у бюджет рф, спонсоруючи війну проти України. Це питання національної безпеки.

Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, помирають понад 100 тис. людей, ще 325 тис. живуть неповноцінно та втрачають працездатність. У 2024 році смертність в Україні у 2,8 разу перевищила народжуваність.