Переговорний трек, який наразі активно просуває президент США Дональд Трамп, поки що більше нагадує імітацію бурхливої діяльності без будь-яких суттєвих досягнень.

Така думка лунала під час експертної конференції «Україна та ми: куди ми рухаємося звідси» (Ukraine and Us: Where do we go from here), яку організував у Берліні аналітичний центр Liberale Moderne, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми чуємо про переговори, але ми не бачимо їх. Відбувається обмін люб’язностями. І США не ведуть ніяких «важких» переговорів з РФ», — зазначив старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних студій Флеммінг Сплідсбель Гансен.

За його словами, у Вашингтоні та Москві вважають, що Євросоюз не є важливим, він не має важелів впливу та бачення. Але насправді це не так, і європейці повинні сидіти за столом переговорів разом з українцями.

Депутатка Бундестагу від партії «Зелених» Сара Нанні додала, що їй не подобається «цей стіл, де двоє хочуть капітуляції України». Вона висунула ідею «створити новий стіл переговорів». Політикиня дорікнула президенту США, що він поки нічого не зробив стосовно РФ, що покращило б ситуацію для України, а просто намагається вийти із ситуації.

Заступниця директора Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шарлотта Родхе вказала: «Ми часто говоримо про мирні переговори, але це не має нічого спільного з досягненням миру, з перемир’ям. Це ілюзія переговорів, пастка, яка була створена для нас». За її словами, США та РФ добре знають «хореографію» такої гри. Росія, приміром, «танцювала ці танці» у 2008 році в Грузії, та у 2014-му – в Україні. Вона застерегла від недооцінки намірів Москви і нагадала, що наступна агресія завжди більш потужна, ніж попередня.

Країни Північної Європи, так само як країни Балтії добре розуміють загрозу, яка походить з боку РФ.

«Ми хотіли б мати мирного сусіда в особі Росії. Але історія показує, що це просто неможливо. Єдина можливість для нас – посилювати стримування та власну силу», — вважає посол Латвії у ФРН Алда Ванага. Вона поінформувала, що Латвія вже витрачає на оборону 3,5% ВВП, і цього року планує збільшити обсяг до 4%, а наступного – до 5%. Дипломатка зауважила, що розуміння загрози в країнах цього регіону інакше, ніж у багатьох інших державах Європи — звідси й особлива підтримка України.

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підключився до дискусії по відеозв’язку.

«Точиться багато розмов, але ми бачимо, як Росія бомбить наші міста, атакує на фронті. Таке відчуття, що переговори окремо, а війна окремо», — описав він сприйняття пересічного українця.

Кулеба закликав Європу «навчитися діяти швидко» та припинити нескінченні дебати:  «Для європейців настав момент виключити питання європейської безпеки з політичних дебатів. Немає часу на дебати, треба діяти. Треба виконувати ухвалені рішення. Втрата часу означає втрату безпеки. Треба повчитися в нас, українців, швидкості в ухваленні рішень».

За його словами, Путін і Трамп розуміють, що Європа може стати «геймченджером», тож вони будуть продовжувати тиснути, щоб нав’язувати свої наративи.

Читайте також: Трамп заявив про досягнення «рамок угоди» між Україною і РФ

Ексглава МЗС також назвав великою помилкою політиків, особливо європейських, те, що слово «перемога» зникло з їхнього лексикона. Росіяни тим часом бачать, коли їхні супротивники знижують «поріг очікувань», і вважають це слабкістю та самі при цьому ні на міліметр не відступають від своїх вимог, озвучених у 2022 році.

«Слово «перемога» має повернутися в політичний словник. Європейцям треба почати вірити в себе. І ЄС має знайти відповідь на запитання: хто забезпечить йому ядерну парасольку», — порадив Кулеба. Він додав, що наступні шість місяців будуть вирішальними з погляду постачання Україні зброї та висловив сподівання, що в Німеччині перестануть твердити, що їм треба ще подумати над цим.

Читайте також: Україна розглядає зустріч зі США у Саудівській Аравії як двосторонню і технічну — МЗС

Як повідомлялося, США ведуть переговори щодо припинення вогню окремо з Україною та Росією. Але що поки не виконується навіть єдина досягнута домовленість – припинити удари по енергетичній інфраструктурі.