Україна виходить з надскладного опалювального сезону і вже має готуватися до наступного, який стане не менш важким через рекордно низькі запаси газу. Ключова проблема – нестача грошей, яких знадобиться від 1,5 млрд дол. до 3 млрд дол. П’яту частину готові покрити донори, але де взяти решту, ніхто не знає.

«Нафтогаз» називає поточну ситуацію «викликом національного масштабу» і розраховує на допомогу уряду в залученні кредитних коштів. Учасники ринку радять менеджменту держкомпанії шукати ресурс у «Нафтогазі» і звернути увагу на багатомільярдні багаторічні борги на газовому ринку. Розірвання цього ланцюга покрило б майже всі потреби в грошах на купівлю блакитного палива.

Який обсяг газу до початку зими має закачати Україна і де брати на це гроші?

Скільки газу втратила Україна через обстріли

З початку великої війни росіяни здійснили 18 масованих атак на газові об’єкти України. Лише з початку 2025 року відбулося вісім таких обстрілів.

Показово, що ворог продовжує бити по газовій інфраструктурі навіть після початку дії так званого енергетичного перемир’я, на яке Кремль начебто офіційно погодився. Спочатку російська армія атакувала підземні сховища газу (ПСГ) на заході країни, а згодом перейшла до обʼєктів видобутку на сході та в центрі.

Обстріли компресорних станцій біля ПСГ почалися з березня 2024 року. Їх мета – налякати іноземних трейдерів і змусити відмовитися від зберігання блакитного палива в Україні, зірвавши підготовку до зими. На жаль, Кремлю це вдалося. Якщо до початку зими 2023-2024 років нерезиденти тримали в українських сховищах 2,5 млрд куб. м газу, то в поточному сезоні його обсяг знизився майже до нуля.

Із січня 2025 року росіяни перейшли до наступного етапу: ударів по об’єктах газового видобутку. Передусім – по дотискних компресорних станціях, які очищають та зневоднюють газ перед його закачуванням у газотранспортну систему (ГТС). Зокрема, постраждали потужності державних компаній «Укргазвидобування» та «Укрнафта», приватних ДТЕК та «Еско-північ».

Внаслідок цих атак Україна втратила близько 40% видобутку. Частину обладнання вдалося відновити, ремонт іншої частини може тривати кілька місяців, а на повне відновлення знадобиться понад рік – обладнання треба замовляти за кордоном.

Таким чином, Путін створив ситуацію, за якої Україна, заблокувавши транзит російського газу через свою територію, вимушена купувати російський газ у Словаччині та Угорщині. Ці країни купують його через «Турецький потік».

Через російські атаки по об’єктах видобутку імпорт блакитного палива «Нафтогазом» у лютому зріс до максимуму за півтора року до 512 млн куб. м.

Найбільше газу придбали в Словаччині (234,4 млн куб. м) та Угорщині (218 млн куб. м), що становило відповідно 45% та 42% від загального імпорту. Однак справді рекордні обсяги постачання чекають на Україну в найближчому майбутньому.

Скільки треба газу та грошей на зиму

Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу. За даними Aggregated Gas Storage Inventory, на початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м.

Мова йде про обсяг палива, який фізично можна підняти із сховищ (у ПСГ завжди повинен залишатися певний обсяг так званого буферного газу – близько 4 млрд куб. м для безпечної експлуатації обʼєкта). Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близно 3,5 млрд куб. м активного газу.

Попри завершення опалювального сезону в багатьох містах, в Україні досі не стартував сезон закачування газу, але триває його відбір – по 7-10 млн куб. м на добу. Скільки за таких обставин треба купити палива до наступної зими?

«Якщо до 1 листопада 2025 року ми хочемо вийти на співставні з минулорічними показники балансу газу в сховищах, то необхідно імпортувати 4,5-4,6 мільярда кубометрів газу», – каже член правління «Нафтогазу» Дмитро Абрамович.

Вказаний обсяг – лише орієнтовна оцінка «Нафтогазу», а не затверджений урядом офіційний показник імпорту. Отже, цифра ще може змінитися.

Співрозмовники ЕП на ринку давали різні оцінки щодо імпорту залежно від того, чи буде Росія далі обстрілювати газову інфраструктуру та якими будуть наслідки атак. За найбільш оптимістичним варіантом розвитку подій, імпортувати треба щонайменше 4 млрд куб. м палива, за песимістичним – 8 млрд куб. м.

Скільки на це треба коштів? В останні місяці газ у ЄС коштував 400-500 дол. за тис. куб. м. Якщо відштовхуватися від поточних цін і витрат на доставку, то за 4,5 млрд куб. м доведеться заплатити понад 2 млрд дол. або близько 85 млрд грн.

Якщо середня річна ціна становитиме близько 350 дол., як торік, то потреба скоротиться до понад 1,5 млрд дол. Фінальна сума може дещо змінитися.

Де взяти кошти

Чи є в «Нафтогазу» 1,5-2 млрд дол. на купівлю газу для наступної зими – питання риторичне. Де взяти всю необхідну суму – до кінця ніхто не розуміє.

Частину необхідної суми «Нафтогаз» може заплатити сам, але цього мало. Під час останнього засідання парламентського комітету з питань енергетики це підтвердив член правління компанії Іван Лукеря, не назвавши при цьому конкретної цифри. «Структура фінансування складається з кількох блоків. Перше – власна ліквідність групи в межах можливого і доступного, вона невелика», – повідомив він.

Друге джерело – позика від ЄБРР на 270 млн євро. Третє – грантова допомога від уряду Норвегії на 140 млн євро, про яку домовилися 27 березня. Разом із зовнішніх джерел вдалося залучити 410 млн євро. «Ці 410 мільйонів євро не покривають і мізеру від реальних потреб. Максимум 20%. Де взяти решту?» – питав на згаданому засіданні парламентського комітету народний депутат Максим Хлапук.

Представник «Нафтогазу» визнав: ресурсу недостатньо, тому частину відповідальності перекладав на Верховну Раду, уряд та міжнародних партнерів.

«Потреба у фінансуванні «Нафтогазу» – це виклик національного масштабу. Після серії масованих атак ми опинилися в ситуації, у якій електроенергетика була з 2022 року, і вирішували цю проблему уряд, парламент та міжнародні партнери. Зараз такий самий виклик стоїть перед газовим сектором», – відповів Лукеря.

Для розв’язання проблеми депутати та представники «Нафтогазу» хочуть ініціювати нараду з прем’єром Денисом Шмигалем та міністром фінансів Сергієм Марченком.

«Прогнозую, що суть цієї наради зведеться до пропозицій залучити ще більше кредитів. Уже є інформація про плани «Нафтогазу» щодо кредитів на кілька сотень мільйонів євро, яких все одно не вистачить», – каже співрозмовник ЕП в уряді.

Він радить «Нафтогазу» сфокусуватися ще й на внутрішніх ресурсах. Передусім – звернути увагу на питання врегулювання боргів на газовому ринку та ринку теплопостачання, сума яких уже перевищує 200 млрд грн.

«Ключове – розв’язання проблеми різниці в тарифах для теплокомуненерго, реалізація закону та взаєморозрахунки між учасниками ринку. Це оздоровить фінансовий стан ТКЕ та «Нафтогазу», зменшить резерви сумнівних боргів, вивільнить частину коштів для купівлі газу», – вважає співрозмовник ЕП в Кабміні.

Масштаби проблеми з боргами «Нафтогаз» визнає. «Погашення дебіторської заборгованості перед компанією дозволить упевнено покрити потреби країни для купівлі імпортного газу, принаймні більшої частини. Тільки підприємства теплопостачання заборгували близько 90 мільярдів гривень», – каже Лукеря.

За словами народного депутата Андрія Кіта, найбільш недобросовісними платниками за газ можуть бути міста з великими бюджетами на розвиток: «Треба почати з Києва. Може виявитися, що це свідомі невиплати, які не мають нічого спільного з безпекою країни. Важливо зрозуміти, як були сформовані борги міст».

Співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній додає, що питанню врегулювання боргів на ринку теплопостачання роками не приділяли належної уваги, а зараз його актуальність піднялася на новий рівень.

До яких наслідків може призвести ігнорування проблеми? Найпоказовіший приклад – Рівне, де місцевий водоканал через борги переходить на погодинну подачу води.

«Цей сценарій чекає на нас і стосовно тепла, якщо не почати вирішувати проблему. Уряд спільно з «Нафтогазом» має переконати МВФ врегулювати це питання перед опалювальним сезоном, інакше буде катастрофа», – підсумував співрозмовник ЕП.