Гарантією безпеки для України може бути лише «ядерна парасолька», але й іноземний контингент може відіграти ключову роль.

Про це в коментарі Укрінформу заявив експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

«Безумовно, іноземний військовий контингент не може бути повноцінною гарантією безпеки, бо єдиними гарантіями безпеки проти ядерної держави, яка має більше ресурсів, може бути гарантія у якості «ядерної парасольки», щоб стримувати Росію від майбутніх агресій, і колективна безпека, тобто стаття п’ята Вашингтонського договору», — розповів Хара.

Він водночас відзначив, що сьогодні очевидно, що США та деякі інші члени Альянсу виступають проти членства України, тож і на двосторонньому рівні такі гарантії не даватимуть.

«Оскільки Дональд Трамп каже, що НАТО – це не опція, і є ще кілька інших країн-членів Альянсу, які не хочуть нас там бачити, то зрозуміло, що це не варіант. А якщо вони нас не хочуть бачити в НАТО, то зрозуміло, що Дональд Трамп не збирається нам давати і двосторонні гарантії безпеки. Ми це бачили по тому, як просувається справа з угодою про рідкісноземельні метали. Максимум, на що вони пішли, це допустили у першому тексті цієї рамкової угоди, що «обидві сторони працюватимуть над пошуком гарантії безпеки для України», — сказав експерт.

Він також наголосив, що хоча «цей контингент точно не можна розглядати як гарантію безпеки, він може зіграти дуже важливу роль, посилюючи нашу безпеку».

«Звичайно, це буде залежати від багатьох факторів, починаючи від розміру, розташування, чим вони будуть забезпечені. Ну і найголовніше – який мандат в них буде. Умовно кажучи, чи вони просто будуть нам допомагати і не будуть вступати в бойові дії, чи вони будуть збивати російські дрони, ракети і так далі. Від цього залежить важливість цієї місії», – зауважив Хара.

Читайте також: Іноземний контингент буде там в Україні, де мінімальний рівень загрози — Сирський

Він також повідомив, що Центр оборонних стратегій кілька тижнів тому оприлюднив на сайті британського аналітичного центру Royal United Services Institute своє бачення компонентів цього контингенту.

«Ми пропонуємо це зробити постійною операцію країн-членів НАТО. Зрозуміло, що НАТО як структура не буде залучена офіційно. Тому Коаліція охочих буде складатися з країн-членів НАТО, які будуть надавати різноманітні спроможності. Дуже важливо, щоб це була саме постійна операція, а не формат допомоги, бо допомога – це коли парламенти мають кожні пів року чи рік щось ухвалювати. А якщо це буде постійна діюча операція, це означатиме доступ до військових ресурсів цих країн і використання їх командних структур. Це був би ідеальний для нас варіант», — вважає Хара.

Він наголосив, що «ми не просимо наших партнерів воювати за нас на фронті, у траншеях». «Але вони можуть нам допомогти кардинально, якщо закриють небо від російських ракет і дронів, будуть допомагати з розвідкою, з плануванням операцій, кіберопераціями, інформаційно-психологічними операціями проти РФ. Тобто вони можуть зробити дуже багато, вивільніши наші ресурси — як людей, так і, звичайно, техніку та озброєння», — зауважив експерт.

Читайте також: Зеленський: Ми хочемо, щоб США були серед учасників іноземного військового контингенту

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні до Парижа прибули керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров та міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Ключовою темою їхніх переговорів будуть питання Коаліції охочих.

Раніше заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса заявив, що до Коаліції охочих в тому чи іншому форматі готові долучитись 10-12 країн.

27 березня у Парижі відбулася зустріч Коаліції охочих. Головною темою зустрічі було продовження допомоги для України та обговорення структури майбутніх гарантій безпеки для України після завершення війни.