Сторони приділили увагу важливості відображення єдності Європи у фінальному документі Будапештської конференції та неприпустимості роз’єднання євроінтеграційного процесу України і Молдови.

Обговорили й зміцнення військової та економічної підтримки України, зокрема через інвестиції в оборонно-промисловий комплекс і конфіскацію російських активів, а також створення «Коаліції охочих» і міжнародного безпекового контингенту із сухопутним, морським і повітряним компонентами.

Голова ВР наголосив, що Україна прагне справедливого миру, а не капітуляції.

«Ми готові до 30-денного режиму припинення вогню як першого кроку до перемовин, але не підемо на поступки щодо територій, наших Сил оборони чи суверенних рішень. Лише сила зупиняє агресора», – підкреслив він.

Стефанчук заявив, що Україна цінує лідерство Європарламенту та розраховує на подальшу активну роль у формуванні майбутньої архітектури безпеки у Європі.

Окремо він звернувся до ЄП із закликом офіційно визнати масову депортацію кримських татар у 1944 році актом геноциду та зробити цим потужний сигнал справедливості й солідарності.

Серед іншого, подякував за сильний і послідовний голос Європарламенту на підтримку України.

Читайте також: Стефанчук закликав очільників іспанського парламенту до збільшення оборонної допомоги Україні

«За час роботи нинішнього скликання ЄП вже ухвалив сім резолюцій на підтримку нашої держави. Особливо ціную принципову резолюцію щодо українських дітей, незаконно переміщених і депортованих росією», – зазначив Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, міністр з питань Євросоюзу в уряді Польщі Адам Шлапка заявив, що 26 країн ЄС хочуть відкрити перший переговорний кластер у переговорах про членство України, але це блокує Угорщина. Шанси на відкриття кластеру до завершення польського головування в Раді ЄС «сильно зменшилися».

Фото: facebook.com/stefanchuk.official