Ефективність міжнародних структур, зокрема, судових знижується неможливістю виконати деякі з їх рішень, про що свідчить нинішня ситуація з притягненням до відповідальності винних у скоєнні воєнних злочинів в Україні.

Це в інтерв’ю Укрінформу заявив керівник Меморіалу Нюрнберзького процесу, історик Александер Корб.

«Структури міжнародного кримінального права є складними. Існує два рівні: держави можуть позиватися в суді одна до одної, але лише якщо обидві сторони приєдналися до Міжнародного суду ООН. Росія — ні, а Україна приєдналася лише нещодавно. Також є Міжнародний кримінальний суд (МКС), який може діяти з власної ініціативи. Там фактично було висунуте звинувачення Володимиру Путіну. Отже, структури існують, але їхня ефективність підривається, якщо їх не можна забезпечити. Той факт, що Путіна звинувачують, але він далі їздить, наприклад, до Монголії, хоча Монголія підписала Римський статут і повинна була його заарештувати, значно послаблює міжнародне право», — зауважив історик, нагадавши, що те саме стосується і прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, щодо якого також є ордер на арешт і зарубіжні подорожі якого теж випробовують межі кримінального права.

Корб також виклав своє бачення щодо можливості організації трибуналу над російськими воєнними злочинцями та винними в злочині агресії на кшталт показового процесу 1945-46 рр. у Нюрнберзі.

Керівник нюрнберзького Меморіалу не бачить паралелей між майбутнім трибуналом, який планується організувати в межах Ради Європи та процесом 80-річної давнини.

«Безперечно, що Росія вчиняє серйозні воєнні злочини у війні проти України, і вона дедалі більше трансформується у диктатуру… Російський напад на Україну, поза сумнівом, є війною, яка порушує міжнародне право, але вона відбувається на інших історичному та моральному рівнях», — наголосив історик.

Читайте також: Трибунал проти РФ: у «Слузі народу» заявляють, що треба судити й Лукашенка та Кім Чен Ина

Але, зауважив він, злочини націонал-соціалістів були безпрецедентними: їх дії залишили всю Європу в руїнах, мільйони людей страчували «промисловим способом». І саме цей безпрецедентний характер зробив Нюрнберзький процес можливим, адже чогось подібного до цього ще ніколи не траплялося.

Другим моментом, чому Нюрнберзький процес узагалі став можливим, була повна військова поразка Німеччини. І це дозволило державам-переможницям (США, Радянському Союзу, Великій Британії та Франції) об’єднати зусилля для суду над агресором, який зазнав військової поразки, що також стало історично унікальним.

Про повну поразка Росії наразі говорити не доводиться, тож історик вважає «дуже ймовірним, що Володимир Путін не постане перед жодним судом найближчими роками».

Як повідомлялося, 9 травня у Львові міністри закордонних справ країн Європи у спільній заяві привітали завершення технічної роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії РФ проти України в рамках Ради Європи.