Напад ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року запустив хвилю ескалації на Близькому Сході та частково відтягнув увагу світу від війни в Україні.

У відповідь на ту атаку уряд Беньяміна Нетаньягу почав наземну операцію в Секторі Гази та здійснив серію точкових ударів для ліквідації лідерів угруповання ХАМАС. Згодом Ізраїль провів операцію проти проіранської «Хезболли» на кордоні з Ліваном, а 13 червня за підтримки США почав бомбити ядерні об’єкти Ірану.

Війна коштує дорого. Окрім руйнувань, трагедій і смертей, вона вимагає великих людських ресурсів та витрат на зброю, особливо в разі війни на кількох фронтах.

Зростання витрат і держборгу

Економіка Ізраїлю перебуває під тиском після нападу ХАМАСу та операцій у Газі і Лівані, ударів по Ірану та атак Тегерана. Для участі в боях уряд мобілізував понад 300 тис. резервістів, що змусило їх тимчасово залишити свої робочі місця. До цього дефіциту робочої сили додається скасування дозволів на роботу для 140 тис. палестинців, що ускладнює заповнення вакансій.

Уряд намагається компенсувати відсутність робітників мігрантами з Індії, Бангладеш та Африки. Загальний рівень безробіття різко не зріс: з урахуванням сезонних факторів він становить 3,6% порівняно з 3,4% до 2023 року.

Після атаки ХАМАСу в жовтні 2023 року Ізраїль почав відправляти тисячі палестинських робітників назад до Гази

Фото Reuters

Водночас збільшилися військові видатки Ізраїлю. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році вони зросли на 65% до 46,5 млрд дол. Таким чином, військові видатки цієї країни становлять 8,8% ВВП – це другий найвищий показник у світі після України.

Бюджет Ізраїлю на 2025 рік передбачає 215 млрд дол. видатків – на 21% більше, ніж у 2024-му. Це найбільший бюджет в історії держави. «Економіка несе тягар найдовшої і найдорожчої війни в історії країни. Економіка сильна і навіть залучає інвестиції», – говорив у 2024 році міністр фінансів Бецалель Смотрич.

Витрати Ізраїлю на бої зростають

Фото AP

За словами професора економіки Школи менеджменту Тель-Авівського університету Ітаї Атера, війна справді дуже дорога, до того ж є велика невизначеність щодо найближчого та довгострокового майбутнього. «Військові витрати на наступальному та оборонному фронтах дуже високі. Це, безсумнівно, вплине на бюджет, дефіцит, ВВП та борг Ізраїлю», – заявив він.

Війна в Газі призвела до подвоєння дефіциту бюджету Ізраїлю: з 4% до 8% ВВП. Державні запозичення різко зросли і стали дорожчими, оскільки інвестори вимагають вищої прибутковості в умовах невизначеності.

Кілька знижень кредитного рейтингу Ізраїлю, здійснених трьома найбільшими агентствами, імовірно, ще більше підвищать вартість запозичень. Агентство S&P заявило про потенційну вразливість економіки в разі тривалої війни з Іраном.

За оцінками аналітиків агентства, продовження військової кампанії Ізраїлю, особливо якщо вона «зустріне значну відсіч Ірану», може призвести до зниження кредитного рейтингу з A до A-, що послабить довіру інвесторів.

Наслідки удару Ірану по району Рамат-Авів у Тель-Авіві, 22 червня 2025 року

Фото Getty Images

Співвідношення зовнішнього боргу до ВВП може зрости майже до 70% порівняно з 60% в останні роки. За даними Інституту Аарона, це найвищий відсоток, якого Ізраїль може досягти, не шкодячи своєму міжнародному кредитному рейтингу.

У травні 2024 року Банк Ізраїлю оцінював, що воєнні витрати до кінця 2025-го становитимуть 66 млрд дол. Це еквівалентно 12% ВВП. З огляду на операцію проти «Хезболли» в Лівані та удари по Ірану ці витрати відтоді значно зросли.

Витрати на війну і потенційне перемир’я

Операція проти Ірану обходиться Ізраїлю в сотні мільйонів доларів щодня – дорожче, ніж війни в Газі або з «Хезболлою». Найбільша стаття витрат – перехоплення ракет: лише на відбиття ударів потрібно до 200 млн дол. на добу. Ще 400 млн дол. ідуть на боєприпаси, роботу авіації та відновлення будівель.

Іранські атаки паралізували частину економіки. Аеропорт Бен-Гуріон кілька днів не приймав рейси, а зараз працює в обмеженому режимі. Через пошкодження будинків понад 5 тис. осіб евакуювали і розмістили в готелях за кошти бюджету. Найбільший НПЗ країни зупиняв роботу через обстріл, частина шкіл досі закрита.

Жителі Єрусалима в бомбосховищі під час ракетної атаки Ірану, 15 червня 2025 року

Фото NYT

Один місяць війни з Іраном може обійтися Ізраїлю в 12 млрд дол., підрахував Інститут економічної політики ім. Аарона при Університеті Райхмана.

Ізраїльська влада обіцяла продовжувати операцію, доки іранська ядерна програма не буде знищена, заклавши на це не менше двох тижнів. Однак високі витрати можуть підштовхнути Тель-Авів до якнайшвидшого завершення конфлікту.

Цей сценарій найбільш імовірний: 23 червня ЗМІ почали писати про сигнали від уряду Нетаньягу щодо намірів закінчити кампанію в Ірані. Згодом президент США Дональд Трамп оголосив про припинення вогню, що підтвердили обидві сторони. Прем’єр Нетаньягу заявив про усунення ядерної загрози з боку Тегерана, а в Ірані підтвердили готовність зупинити бої в разі припинення ізраїльських ударів.

Щоправда, згодом армія Ізраїлю звинуватила Іран у запуску нових ракет, пообіцявши «сильну відповідь». Тегеран звинувачення в порушенні перемир’я відкинув. Ситуація залишається невизначеною, але нафта і газ подешевшали.

Стійкість економіки і перспективи відновлення

Унаслідок війни збитків зазнали будівельні та аграрні компанії, які намагаються заповнити кадрові діри після скасування дозволів на роботу для палестинців. Дефіцит робітників призвів до подорожчання овочів та спаду в будівництві житла. Зазнав удару і туризм: за рік війни в Газі галузь втратила майже 5 млрд дол.

Відсутність палестинських робітників уповільнила темпи будівництва

Фото Getty Images

Утім, експерти відзначають стійкість економіки. Ізраїль у 2023 році вступав у війну з відносно низьким рівнем державного боргу та валютними резервами, еквівалентними 40% річного ВВП. Його населення молоде і продовжує зростати.

До того ж, країна вже перевищувала поточний рівень військових витрат. У 1967-1972 роках вони становили 20,3% ВВП, у наступні два роки зросли до 28,7%, а протягом наступних девʼяти років стабілізувалися на рівні 20,8%.

«Ті кризові часи Ізраїль переніс стійко. Питання не в тому, чи переживе країна нинішню бурю, а в тому, як тягар вищих витрат буде компенсований скороченням бюджетних видатків в інших сферах, щоб забезпечити відновлення економічного зростання і повернення держборгу на стійку траєкторію», – пише The Conversation.

Нетаньягу та члени його коаліції довго не прислухалися до порад змінити пріоритети витрат, аби не дратувати невеликі, але впливові виборчі округи, голоси яких утримують їх при владі. Річ у тім, що новий уряд після повторного обрання Нетаньягу прем’єром у 2022 році включав рекордні 34 міністерства.

На такий крок «Бібі» пішов, аби задовольнити апетити партнерів з коаліції. Заради підтримки ультраортодоксальних партій він пообіцяв безпрецедентне фінансування релігійних шкіл і семінарій. Попри необхідність фінансування війни, Нетаньягу відхиляв майже всі пропозиції щодо скорочення цих статей бюджету.

До того ж, партія «Лікуд» на чолі з Нетаньягу раніше підтримувала незалежність судової влади, але після останніх виборів уряд почав судову реформу. Вона надає парламенту право скасовувати рішення Верховного суду більшістю голосів. Це спричинило політичну кризу, масштабні протести та відтермінування реформи.

Зрештою, уряд скоротив асигнування для всіх міністерств, але резервні фонди, відповідно до коаліційних угод, зокрема для ультраортодоксальних груп, зберіг.

Аби компенсувати частину витрат, уряд вдався до часткового підвищення податків. Податок на додану вартість на більшість товарів та послуг на початку 2025 року зріс із 17% до 18%. Також підвищилися податки на охорону здоров’я, що вираховуються із зарплат працівників, і внески до національного страхового фонду.

«Уряд вирішив боротися з економічними змінами, спричиненими війною, за допомогою традиційних економічних інструментів, скорочуючи бюджет та збільшуючи дефіцит, але не запровадив додаткових значних податків на доходи, особливо для заможних верств населення або компаній.

Нетаньягу продовжує дотримуватися умов правлячої коаліції і виділяє її членам спеціальні кошти. Це створює додаткові проблеми для економіки, посилюючи економічну невизначеність», – заявили експерти Arab Center Washington DC.

Скорочуючи низку цивільних видатків, Нетаньягу враховує інтереси ультраортодоксальних груп для збереження коаліції

Фото Bloomberg

За їх словами, економіка Ізраїлю залишається міцною і не зазнала краху: іноземні інвестиції не припинилися, ВВП високий, а збір податків покращився. Міністр фінансів Ізраїлю Смотрич переконаний, що після закінчення війни економіка швидко відновиться, але експерти побоюються величезних збитків.

За оцінками ізраїльського Institute for National Security Studies, навіть часткове виведення військ з Гази та покращення ситуації на кордоні з Ліваном залишають економіку Ізраїлю в гіршому становищі, ніж до війни.

«Протягом найближчих кількох років економіка Ізраїлю буде на 5% меншою, ніж якби війни не було. Це досить великий вплив. Хоча Ізраїль виявився стійким і деякі сектори відновилися, війна тривалий час буде негативно позначатися на економіці», – заявив аналітик Capital Economics Ліам Піч.

Попри збитки, ізраїльська економіка має потенціал для відновлення, вважають аналітики. «Це можна зробити за допомогою значної підтримки з боку США, опори на основні сектори економіки, включаючи high-tech, та значного збільшення експорту зброї, який продовжить забезпечувати великі обсяги іноземної валюти, податків та робочих місць», – кажуть в Arab Center Washington DC.

Негативні тренди в high-tech і невизначеність

Ізраїль відомий високотехнологічною промисловістю. За даними американського інвестбанку Jefferies, у секторі high-tech, який завдяки високим зарплатам сплачує 25% усіх податків на доходи, зайнято 12% робочої сили країни. На технологічні продукти й послуги припадають 64% експорту та близько 20% загального ВВП.

Проте звіт Ізраїльського агентства з інновацій свідчить про негативну тенденцію: у 2024 році кількість працівників у цій сфері вперше за десятиліття зменшилася. При цьому зросла кількість фахівців, які виїжджають з країни на тривалий термін.

Економіка Ізраїлю демонструє стійкість, особливо завдяки cектору high-tech

Фото Getty Images

Наразі high-tech-компанії мають близько 390 тис. співробітників в Ізраїлі і ще 440 тис. – за межами країни. Виникають побоювання, що подальше підвищення податків та невизначеність можуть спонукати працівників до міграції.

Найбільшою проблемою аналітики називають невизначеність щодо термінів закінчення війни. Це впливає і на працівників, і на роботодавців, і на інвесторів.

«Якщо подивитися на фондовий ринок та курс валют, виглядає, що інвестори налаштовані оптимістично. Вони очікують, що війна скоро закінчиться, ядерна загроза з боку Ірану буде усунена, а економіка відновиться. Проте ймовірний альтернативний сценарій, за якого ми вступимо в тривалу виснажливу війну з Іраном. У такому випадку економіка навряд чи буде процвітати», – заявив Атер.

Він вважає ситуацію з безпекою одним з довгострокових економічних викликів для країни. За його словами, важливо стежити за соціальним розшаруванням у країні, реформою судової системи та її наслідками для демократичних інститутів.

«Невизначеність шкідлива для економіки та інвестицій», – погоджується керівник Startup Nation Central Аві Хассон, який просуває ізраїльську технологічну галузь у світі. За його словами, надзвичайна стійкість сектору high-tech «не буде беззаперечною» в умовах тривалої невизначеності.

Він звернув увагу, що ще до нападу ХАМАСу на Ізраїль плани уряду щодо послаблення судової влади спонукали деякі технологічні компанії реєструватися в США. Небезпека, спричинена війною, посилила цю тенденцію: дедалі більше нових технологічних фірм реєструються за кордоном попри податкові пільги в Ізраїлі, а значна частина з них хоче перенести частину діяльності за межі країни.

У Startup Nation Central оптимістично дивляться на майбутнє high-tech, вказуючи на активне залучення інвестицій, але застерігають: зростання галузі залежить від стабільності в регіоні та відповідальної політики уряду, зокрема щодо судів.