Ключовий пріоритет — збільшення пропускної спроможності прикордонної інфраструктури
Повномасштабне російське вторгнення суттєво змінило логістичні шляхи нашої держави. Воєнні дії, руйнування інфраструктури та блокада портів змусили переглянути підходи до організації логістики. Дороги та експорт автомобільним транспортом стали ключовим елементом економічної сталості.

Проте українська логістика ніколи не орієнтувалась насамперед на сухопутний кордон. Левова частка вантажів експортувалась та імпортувалась саме морськими шляхами. Для пасажирів був відкритий авіапростір. Тож через війну в питанні розвитку автомобільних пунктів пропуску постала низка викликів. Найбільший – зростання навантаження на пункти пропуску. Наприклад, ще у травні 2022 року в Україні нараховувалось близько 64 тисяч вантажівок, задіяних у міжнародних перевезеннях. Сьогодні їх вже близько 115 тисяч. Це свідчить про те, що ринок автомобільних перевезень зростає, тож має збільшуватись і пропускна спроможність кордону. Передусім щоб мінімізувати черги як на виїзд, так і на в’їзд.

Для адаптації кордону до потреб вантажного та пасажирського потоків уряд схвалив Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з Європейським Союзом та Молдовою до 2030 р. Фокус Стратегії – автомобільні пункти пропуску та розвиток залізничної мережі.

Ключовий пріоритет – збільшення пропускної спроможності прикордонної інфраструктури. Також серед цілей: запуск спільного митного та прикордонного контролю з суміжними країнами, цифровізація перетину кордону для зменшення часу очікування в черзі та створення мережі зон очікування.

Важливо, що затвердження урядом Стратегії було одним із індикаторів виконання Ukraine Facility Plan. І ми цей індикатор виконали вчасно.

Водночас мрія про достатню кількість пунктів пропуску так і може залишитись недосяжною без значних інвестицій та структурних змін. В умовах обмеженого фінансування розбудувати пункти пропуску так, щоб вони відповідали попиту, швидко неможливо.

Проте під час великої війни вдалось відкрити низку пунктів пропуску: два нові пункти пропуску з Румунією: «Красноїльськ» та «Дяківці», «Нижанковичі» з Польщею, «Велика Паладь» на тимчасовій інфраструктурі з Угорщиною.

Також було завершено перший етап реконструкції пункту пропуску «Рені», там запущено спільний контроль з Молдовою. З Угорщиною вдалось запустити рух порожніх вантажівок через пункт пропуску «Лужанка», там також триває ремонт під’їзних шляхів. Окрім цього, завершено першу чергу ремонту пункту пропуску «Чоп» з Угорщиною.

Низка робіт з швидкої модернізації пунктів пропуску також проведена у Волинській, Закарпатській, Одеській та Вінницькій областях за підтримки партнерів. Загалом переважно всі роботи проводяться за підтримки міжнародних партнерів. Також маємо можливість залучати фінансування у рамках програми ЄС «Механізм сполучення Європи».

Пріоритетами на цей рік є подальша розбудова пунктів пропуску «Порубне», «Лужанка», «Рені» та «Ягодин».

Проте, очевидно, що коштів у державному бюджеті на швидку та масштабну розбудову кордону найближчим часом не буде. Саме тому нам важлива схвалена Стратегія. Завдяки їй ми можемо чітко представляти потреби та пріоритети у розбудові кордону міжнародним партнерам та інвесторам.

Стратегія та операційний план передбачають реконструкцію та модернізацію наявних пунктів пропуску з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Важливо, що коли ми говоримо про реконструкцію, то йдеться найперше про збільшення пропускної спроможності, а не лише косметичний ремонт. Наприклад, реконструкція пункту пропуску «Ужгород» дасть змогу розділити смуги вантажного та пасажирського транспорту і збільшити кількість транспорту, що перетинає кордон.

Якщо говорити про будівництво нових пунктів пропуску, то варто бути реалістами – це дороговартісні проєкти, вони потребують часу та ресурсу. Саме тому ми чітко визначили пріоритетність таких проєктів. Основні критерії такої пріоритезації – на скільки вдасться збільшити пропускну спроможність, чи наявні ресурси для будівництва цього пункту пропуску, чи є погодження суміжної сторони. Водночас з Румунією погоджено будівництво пунктів пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» та «Біла Криниця – Климоуці».

Ще одним пріоритетом є запровадження спільного контролю зі суміжними країнами. Фактично це дасть змогу легалізувати функціонування одного пункту пропуску замість двох. А це і про зменшення часу на перетин кордону, і відповідне збільшення пропускної здатності. Ми вже фіналізували відповідний текст угоди з Польщею та Словаччиною. Глобальна мета – підписати такі угоди з всіма сусідніми країнами.

Не менш важливим пріоритетом є створення мережі зон очікування, так званих сервісних зон біля або перед пунктом пропуску. Це спеціальне місце, де водій може зупинитись, відпочити, відстояти «паузу». На нашу думку, найкращим рішенням може бути будівництво сервісних зон саме бізнесом, який може ними управляти. Фокус саме на вантажному транспорті.

Цифровізація перетину кордону насамперед охоплює масштабування та вдосконалення послуги «єЧерга» для перетину кордону. Сьогодні вона успішно діє для вантажівок та масштабується для автобусів. Так, вже відбулось понад 2 млн перетинів кордону, в системі загалом – понад 120 тисяч користувачів. Якщо ж мова про автобуси, то завдяки «єЧерзі» вже бачимо практичні результати – понад 70% автобусів, де працює бронювання часу заїзду на кордон, заїжджають без черг.

Сьогодні український кордон є вузьким місцем, що стримує розвиток нашої економіки, ускладнює процес логістики. Тому ключове завдання Стратегії – зафіксувати ключові пріоритети в умовах обмежених ресурсів та реалізувати всі заходи з розбудови кордону послідовно, синхронізуючись з іншими країнами, залучаючи міжнародних партнерів та бізнес.

Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад та територій України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства