Глава МЗС України Андрій Сибіга зустрівся з віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським в його особистій резиденції Хобєлін-Двір на півночі Польщі. Глава польської дипломатії дуже рідко запрошує зарубіжних гостей до свого приватного маєтку, що підкреслює важливість гостя, хороші особисті відносини. Ця зустріч також є свідченням інтенсивного і конструктивного діалогу між Україною й Польщею.

Після переговорів із Сікорським глава української дипломатії у розмові з власним кореспондентом Укрінформу розповів про деякі особливості діалогу Києва з Варшавою, а також про окремі аспекти міжнародного порядку денного, зокрема, щодо спільних зусиль заради примушення російського агресора до миру та необхідності реформування ОБСЄ.

CАНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ МАЮТЬ СТАТИ РУЙНІВНИМИ

— Пане міністре, Білий дім висунув Росії ультиматум щодо припинення вогню до 8 серпня. У випадку, якщо Росія не припинить бомбардування мирних українських міст, а також продовжуватиме вести активні бойові дії на лінії бойового зіткнення, які кроки мають здійснити США та наші західні союзники по завершенню цього ультиматуму?

Ми повинні піднімати ціну продовження агресії російським агресором

— Подальший тиск, подальші рішучі кроки, щоб змусити Путіна і Росію до миру, до перемир’я. Ми вітаємо ці рішучі кроки американської сторони, особисто президента Трампа, оскільки вони спрямовані на наближення справедливого миру для України. Я вважаю, що зараз ми знаходимося у (відповідному) моменті для максимальної мобілізації всіх дипломатичних зусиль заради підтримки мирного процесу. Нам потрібне лідерство і широка залученість США, тому що це одна з ключових запорук, що ми закінчимо цю війну цьогоріч і зупинимо російську агресію.

Тому – безумовно, санкції. Ми повинні піднімати ціну продовження агресії російським агресором. Санкції повинні бути синхронізовані. Ми маємо затверджений в Європейському Союзі 18-й пакет санкцій. Він, справді, дуже комплексний і потужний. І тепер важливо, щоб він був синхронізований з американським пакетом. Я маю на увазі трансатлантичний санкційний пакет. І ми маємо ще інші країни: Велика Британія, Японія, Нова Зеландія, Канада. До речі, Україна синхронізувала свій 18-й санкційний пакет. Ці санкції повинні мати руйнівний характер, щоб зламати хребет російській економіці і позбавити Росію змоги фінансувати свою військову машину. А основне джерело постачання доходів для російського бюджету – це експорт енергоносіїв, зокрема, нафти. Тому дуже важливо, щоб ті країни, які на сьогодні найбільше купують нафти в Росії, теж відчули наслідки і припинили заробляти на торгівлі російською нафтою. Ми знаємо ці країни і зараз із партнерами дуже детально і предметно працюємо над тим, щоб можна було накласти санкції на конкретних суб’єктів підприємницької діяльності і конкретні країни, які заробляють на цій нафті.

Безпека України, безпека Європи і трансатлантична безпека – це неподільні речі

Перебуваючи в Польщі, слід зазначити, що Варшава зараз головує в Раді країн Балтійського моря, а 70% «тіньового флоту», яким експортується російська нафта, проходять шляхами в Балтійському морі.  І тут теж ще є незалучений потенціал. Ми розмовляли з віцепрем’єр-міністром — міністром закордонних справ Радославом Сікорським про те, щоб завдяки припиненню шляхів «тіньового флоту» у Балтийському морі можна було зупинити експорт російської нафти.

Польська сторона абсолютно поділяє підхід, що наша безпека – це польська безпека, і взагалі, що безпека України, безпека Європи і трансатлантична безпека – це неподільні речі. Тому зростання викликів і ризиків, що природно, змушує нас тісніше взаємодіяти, аби спільно їм протистояти. І я за це вдячний польській стороні, тому що ми зараз вийшли на достатньо високу інтенсивність двосторонніх контактів. Відбулася розмова Президента Зеленського з новообраним Президентом Польщі Навроцьким. Це була предметна і дуже хороша розмова. Ми очікуємо також на здійснення візиту пана Навроцького в Україну після інавгурації.

ОБСЄ МАЄ ПОЗБУТИСЯ ЗАСТАРІЛОГО ПРАВИЛА КОНСЕНСУСУ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ

— Пане міністре, кілька днів тому в Гельсінкі ви сказали, що Україна має чітке бачення, як комплексно реформувати ОБСЄ, і що Київ пропонує п’ять кроків, які можуть вивести організацію з глухого кута.  Чи можна деталізувати, про які кроки йдеться, і чи є серед них відмова від консенсусного ухвалення рішення в межах організації?

— Так, нещодавно я взяв участь у ювілейній сесії на рівні міністрів закордонних справ, присвяченій 50-й річниці ухвалення Гельсінського заключного акту. Виходячи з нашого гіркого досвіду і нашого бачення, що країні-агресору не місце в міжнародних організаціях, ми запропонували п’ять кроків, які, на нашу думку, могли би передусім інституційно посилити ОБСЄ, а також дозволили цій Організації, в тому числі, діяти превентивно. У нас, на жаль, є негативний досвід з ОБСЄ. Я маю на увазі її залученість до верифікаційних місій після 2014 року. Тому дуже важливо вдосконалити діяльність ОБСЄ. По-перше, ми повинні позбутися застарілого правила консенсусу, яке через зловживання з боку Росії, подібного до правила вето в Раді Безпеки ООН, прирікає ОБСЄ на нефункційність. Тому важливо позбутися цього, і Україна буде однією з тих країн, які обстоюватимуть цей трек.

По-друге, ця конференція мала би ухвалити відповідний механізм, який дозволить ОБСЄ припиняти, за кваліфікованою більшістю у дві третини, членство в Організації тих держав, які не дотримуються або порушують принципи функціонування чи засадничі принципи заключного Гельсінського акту.  

По-третє, ми вважаємо, що має бути вдосконалене головування. Зокрема, мають бути розширені повноваження «Трійки ОБСЄ», а також інституту головування в Організації.

По-четверте, має бути вдосконалений механізм призначення керівництва ОБСЄ, тому що це має прямі наслідки для визначення пріоритетів, для забезпечення функціональності самої організації.

Ну і наостанок, це – репутаційність. Над цим також потрібно працювати, щоб ОБСЄ дійсно відповідала тим ідеям і тому концепту, який закладався при її створенні. На той час була Холодна війна, і, на нашу думку, на сьогодні є великий розрив з тим функціоналом, який виконує Організація, і з усвідомленням реалій: сьогодні в Європі триває гаряча війна. Російський агресор здійснює проти нас злочинні дії, вчинив неспровоковану агресію. І все це, відповідно, має бути відображено в діяльності ОБСЄ.

КОНСУЛЬСТВО УКРАЇНИ У РЯШЕВІ ЗАПРАЦЮЄ ДО КІНЦЯ РОКУ

— 6 серпня відбудеться інавгурація новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. На якому рівні Україна буде представлена на цій урочистості? І чи можна очікувати нового президента Польщі на урочистостях з нагоди Дня Незалежності України у Києві?

— Наскільки я знаю, інавгурація (у Польщі) відбувається у форматі без запрошення іноземних гостей. Тому виходячи з тих запрошень, які отримає українська сторона, ми і будемо представлені. Але зазвичай практика така, що запрошується дипломатичний корпус.

А щодо термінів візиту новообраного президента Кароля Навроцього – наше запрошення відкрите. Ми дуже зацікавлені в якомога швидшому встановленні діалогу між лідерами країн. Ми відкриті до обговорення змістовних справ нашого порядку денного. Тому ми чекаємо з візитом у дружню Україну президента дружньої Польщі, і нам не треба чекати якихось символічних дат для цього запрошення.

— Україна планує відкриття нових консульських установ у Ряшеві й Познані. Ці консульські установи запрацюють уже цього року чи це більш віддалена перспектива?

— Ми дійсно плануємо посилити українську консульську присутність у Польщі, виходячи з необхідності посилення захисту наших громадян. Це один із пріоритетів, який ще раз був зафіксований за результатами наради керівників дипломатичних установ (України). Тому в наших планах до кінця року започаткувати діяльність консульства у Ряшеві. Інша консульська установа буде відкрита у Познані. Ми зараз активно працюємо над вирішенням логістичних питань та відповідного кадрового наповнення. Але ці конкретні рішення спрямовані на посилення захисту наших громадян. Польща – одна з найбільших країн за кількістю громадян України, і ми дуже хочемо, щоб вони відчували опіку своєї держави.

УКРАЇНА ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПОЛЬЩІ ПО КРЕДИТ НА КУПІВЛЮ ПОЛЬСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ

— Пане міністре, на спільній пресконференції і ви, і віцепрем’єр-міністр Cікорський говорили одразу про три пакети польської військової допомоги для України. На чому зараз акцентується оборонна співпраця Києва і Варшави? Чого Україна зараз найбільше потребує від Польщі і в яких питаннях Варшава найбільше хоче співпрацювати з Україною?

— Дійсно, ми торкнулися питання подальшої взаємодії в оборонній сфері. Ми подякували за 46-й пакет, обговорили наступні пакети, які готуються польською стороною. Безумовно, ми завжди доводимо до наших партнерів ключові пріоритети, які зараз потрібні нашому воїну на полі бою. Я не буду розкривати ті теми, тому що вони чутливі й люблять тишу. Ворог дізнається про ці рішення на полі бою, по ефективності наших воїнів. Але ось, наприклад, системи «Перун» (ПЗРК Piorun, – ред.). Польські «Перуни» дуже ефективні, вони перевірені на полі бою, і ми готові їх купувати. І це було однією з тем обговорення з паном Сікорським на предмет можливості отримання кредиту. За рахунок цього кредиту ми готові придбати у Польщі продукцію їхньої оборонної галузі. Польща має хороші традиції виробництва продукції «оборонки», і ми готові розглядати можливість їх закупівлі. Україна зацікавлена у цьому, і я ще раз це підтвердив у розмові з паном Сікорським. Також дуже ефективними є польські системи «Краб» (CАУ Krab, – ред.). Це очевидно, що під час війни у воюючій країні зброї ніколи не буде достатньо. Тому, звичайно, ми говоритимемо, у тому числі, і про співвиробництво як на території України, так і на території Польщі. Це спільний інтерес, це взаємовигідний інтерес, і це внесок у наше спільне майбутнє.

— Україна звертається до Польщі про оборонний кредит на якусь фіксовану суму?

— Так, ми говорили про кредит на суму 120 мільйонів євро.

— Під час нещодавньої зустрічі з міністром Сікорським у Любліні ви обговорили плани започаткування форуму істориків Люблінського трикутника. Якою є перспектива створення цього форуму, чим займатимуться історики, і як зараз виглядає українсько-польський історичний діалог?

— Я вважаю, що на цьому треку ми досягли суттєвого прогресу. У нас була створена міжурядова комісія. На сьогодні як українська, так і польська сторони розпочали видавати відповідні дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи. А якщо брати польську сторону, то вже в одному з населених пунктів на території України проведені пошукові й ексгумаційні роботи. Це дуже важливо. Це питання, яке стільки років псувало наші дружні відносини, треба зняти саме у такій конотації. Воно має далі правильно розвиватися, і на цьому треку не повинно бути жодних перешкод.

На цій зустрічі ми торкнулися питання щодо створення форуму істориків. У рамках Люблінського трикутника у нас є інститут координаторів. За результатами зустрічі міністрів закордонних справ ми інструктували координаторів підготувати концепцію як щодо цього проєкту тристороннього форуму істориків, так й інших домовленостей, які мають бути реалізовані. Зараз це перебуває на стадії розробки для розгляду і затвердження на вищому щаблі. Сподіваюся, що ми дуже швидко просуватимемося на цьому напрямі.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото автора