Україна стоїть перед масштабним завданням відновлення та створення доступного житла
У липні Верховна Рада зробила важливий крок – у першому читанні підтримала законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Цей документ відкриває шлях до нової філософії житлової політики, звільненої від радянських підходів. Зараз він готується до другого читання, і робоча група при профільному комітеті ВРУ щотижня опрацьовує сотні правок.

Одне з найбільш гарячих питань: чи залишати стару форму «житлово-будівельний кооператив» (ЖБК), чи створювати нову – «житлово-будівельне товариство» (ЖБТ)?

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Сьогодні є багато переселенців та інших громадян, які готові вкладати власні кошти у спільне будівництво житла. Законопроєкт дає їм такий інструмент, але виникає проблема: термін «ЖБК» тягне за собою радянську спадщину. Ця форма юридичної особи давно «відмирає», нові кооперативи не створюються, але стара назва все ще фігурує у законах.

Здавалося б, у чому проблема? У назві? Але тут ідеться про право власності. Саме ЖБК свого часу стали правовою основою для мільйонів українців, які отримали житло. Люди набували права власності з моменту внесення паю – і це досі працює для спадкоємців. Якщо зараз змішати старі й нові моделі, то тисячі родин можуть втратити свої законні підстави для оформлення житла.

НОВЕ – НЕ ЗНАЧИТЬ ЗАБУТИ СТАРЕ

Варто просто провести чітку межу:

старі ЖБК з їхньою правовою спадщиною;
і нові форми, які лише потрібно прописати в законі.

Назва «житлово-будівельне товариство» виглядає більш вдалою: вона уникає радянських асоціацій і водночас відображає суть. У кінцевому підсумку не так важливо, буде це товариство чи кооператив житлового будівництва. Важливо, щоб за новою назвою стояли чіткі правила та гарантії.

Головний принцип має бути простий: «свої кошти – на своє житло».

ЩО ПОТРІБНО ПЕРЕДБАЧИТИ В ЗАКОНОДАВСТВІ?

Запровадження «житлово-будівельних товариств» – це не лише питання назви. Це потребує нового законодавчого підходу:

Окрема організаційно-правова форма – неприбуткове споживче товариство з визначеною метою: будівництво або придбання житла.
Податковий статус – неприбуткова організація, щоб уникнути подвійного тиску.
Прозорість і контроль – учасники мають реально управляти процесом, а не віддавати все на відкуп менеджерам.
Захист від зловживань – житлово-будівельні товариства не повинні перетворитися на прикриття для бізнесу чи спекуляцій на ринку нерухомості.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Україна стоїть перед масштабним завданням відновлення та створення доступного житла. Якщо ми хочемо, щоб громадяни могли об’єднувати ресурси й реально отримувати квартири, потрібно дати їм сучасний, зрозумілий і безпечний механізм.

І в цій історії назва має значення. Бо за назвою стоїть право власності, довіра та безпека для тисяч сімей.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства