В урядовому законопроєкті № 11416 про підвищення ставок деяких податків і введення нових відсутні заходи боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи ДПС. 

Про це йдеться у заяві Української ради бізнесу (УРБ).

Крім того, в УРБ вважають, що провадження нових видів податків значно обтяжить бізнес та державні органи додатковими формами звітування, необхідністю впровадження нових процедур адміністрування та контролю, та спричинить додатковий фіскальний тиск на український бізнес.

В раді вважають, що такі фактори призведуть до дискримінації добросовісного бізнесу та сприятимуть зростанню тіньової економіки.

Реклама:

Фахівці УРБ пропонують спрямувати пошук додаткових надходжень у таких напрямах:

1. Активізація заходів для боротьби з тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи контролюючих органів, 

• забезпечити повне перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з вирішальним голосом міжнародних експертів для мінімізації «тіньових схем» та наповнення бюджету, встановити ефективні КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, та забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;
• покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
• максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.

2. Скорочення видатків загальнодержавного бюджету
3. Залучення бізнес-асоціацій до напрацювання нового проєкту закону та опрацювати варіанти для пошуку інших джерел надходжень до бюджету.

Компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) теж виступають за посилення заходів із детінізації економіки для наповнення держбюджету замість пропонованого в законопроєкті № 11416 підвищення ставок деяких податків і введення нових, повідомляють на сайті асоціації.

«На думку учасників асоціації, поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки складно із розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету», — йдеться в повідомленні ЄБА в понеділок.

Реклама:

Зазначається, що за оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації у 2023 році потенційні втрати доходів бюджету від «тіні» становлять близько 400 млрд грн. Зокрема, більше втрат від контрабанди на кордоні — 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах — 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі — 46-51 млрд грн.

«Тож ми хотіли б звернути увагу на невичерпний фіскальний потенціал тіньової економіки. Водночас хочемо наголосити, що без реформи митниці, повноцінного перезапуску БЕБ та ефективної роботи правоохоронних органів результативна боротьба з тінню неможлива», — заявили в ЄБА.

Читайте також: Треба фінансувати війну. Які податки зростуть

Нагадаємо:

Дефіцит бюджету становить 500 млрд гривень: якщо Рада не підтримає урядовий пакет оподаткування, вже у вересні можуть виникнути проблеми з військовими виплатами.

Раніше, проти законопроєкту висловився засновник Ajax Systems Олександр Конотопський: «Податки піднімати не можна. Це архітектурна річ. Ні громадяни не бізнес до цього не готові». 

Разом з ним, своє ставлення до урядової пропозиції висловив співзасновник monobank Олег Гороховський:

«Зараз слухай…Той, хто прийде до тебе, з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник», — написав він на фейсбук-сторінці.

На запитання, як знаходили кошти під час попередніх воєн, Гороховський написав, що «розстрілювали тих, хто краде і мародерствує під час війни».

Спілка Diia.City United виступає проти підняття податків з обороту компаній та доходів фізосіб та закликає уряд опрацювати інші джерела надходжень до бюджету.

Новий законопроєкт щодо змін до податків суттєво дискримінуватиме сумлінних прозорих платників податків, толеруючи податкових «ухилянтів» та збільшуючи тіньову економіку, вважають у Американській торговельній палаті в Україні.

Торгово-промислова палата України закликає утриматись від законопроєкту №11416, який підвищує наявні та вводить нові ставки військового збору.

Економічна правда.