У п’ятницю ціни на нафту злетіли більш ніж на 9%, досягнувши найвищого рівня майже за п’ять місяців після того, як Ізраїль завдав ударів по Ірану, що загострило ситуацію на Близькому Сході та викликало побоювання щодо перебоїв у постачанні нафти.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили на $6,29 (9,07%) — до $75,65 за барель, досягнувши внутрішньоденного максимуму $78,50 — найвищого рівня з 27 січня. Американська нафта WTI подорожчала на $6,43 (9,45%) — до $74,47 за барель після піку в $77,62, що є максимумом з 21 січня.

Це стало найбільшим стрибком обох сортів нафти з 2022 року — тоді вторгнення Росії в Україну також спричинило різке зростання цін на енергоносії.

Ізраїль повідомив, що завдав ударів по ядерних об’єктах Ірану, фабриках балістичних ракет та військових командних центрах, розпочавши, за його словами, «тривалу операцію» з метою не допустити створення Тегераном ядерної зброї.

«Це значно посилило геополітичну невизначеність, і ринок нафти змушений враховувати в ціні підвищений ризик потенційних перебоїв у постачанні», — йдеться у записці аналітиків ING під керівництвом Воррена Паттерсона.

Кілька нафтових трейдерів у Сінгапурі зазначили, що поки зарано говорити, чи вплине цей удар на поставки нафти з Близького Сходу — усе залежить від того, як відповість Іран і чи втрутиться США.

«Поки що рано судити, але ринок боїться, що може бути перекрито Ормузьку протоку», — сказав один із трейдерів.

Старший аналітик MST Marquee Сол Кавонік заявив, що постачання нафти серйозно постраждає лише в разі, якщо Іран завдасть ударів по нафтовій інфраструктурі регіону у відповідь.

Він додав, що в крайньому випадку Іран може зупинити до 20 мільйонів барелів на добу, атакувавши інфраструктуру або перекривши Ормузьку протоку.

Нагадаємо:

У ніч проти 13 червня Ізраїль завдав «превентивного удару», націленого на підрив ядерної програми та проти військових об’єктів Ірану.