Фейсбук Дмитра Кисилевського

Заявки від виробників 25 видів товарів на розширення локалізації свідчить про затребуваність політики локалізації.

Таку думку висловив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.

«Сьогодні рівно три роки як набув чинності закон про локалізацію. Це закон, з якого фактично почалась кардинальна зміна державної економічної політики, яку сьогодні всі знають під назвою «Зроблено в Україні», – написав він у Facebook.

«У липні 2022 року, коли закон про локалізацію набув чинності, ми мали вже інше життя, ніж коли його приймали, — вторгнення росіян відправило українську промисловість у глибокий нокдаун. І саме законодавчий пріоритет для вітчизняного виробника на тендерах державних установ, компаній і громад, дозволив спочатку перезапуститись, а потім відновити повноцінну роботу цілим галузям економіки», – зазначив він.

За його словами, у 2023-24 роках локалізація запрацювала як стимул для інвестицій у нові види продукції. Кисилевський навів приклади локалізації у машинобудівній галузі.

Зокрема, Чернігівський автозавод сертифікував свій перший електробус, Черкаський та Запорізький автозаводи інвестували у виробництво більш містких пасажирських автобусів, кременчуцький «Альфатекс» почав крупновузлову збірку вантажівок, броварська компанія «ТДС», яка колись починала як імпортер, виробила власний телескопічний навантажувач.

«Це лише деякі приклади результативності політики локалізації. Цього року її затребуваність підкреслила заявка від виробників ще 25 видів товарів на розширення локалізації – уряд та Верховна Рада підтримали це рішення», – зазначив Кисилевський.

«Якби не локалізація, станом на сьогодні ми б уже напевне втратили виробництво автобусів і трамваїв, комунальної та спецтехніки, трансформаторів та електрообладнання», – вважає заступник голови економічного комітету.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, які передбачають компенсацію промислових інвестицій через податки. Інвестиційні проекти, які можна буде компенсувати через податки, мають бути реалізовані у переробній промисловості.

Раніше повідомлялося, що до Верхованої Ради України подано на реєстрацію пакет законопроектів про Defence City.

У покеті передбачено запровадження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City), який вестиме Міністерство оборони України.

Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме «данську модель», за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше також повідомлялося, що Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №12117 про удосконалення функціонування індустріальних парків.

Серед основних запропонованих змін — чітке розмежування функцій всіх субʼєктів індустріального парку, розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку, зокрема, йдеться про можливість власної генерації електроенергії.