Україна продовжує боротися за своє місце на світовій морській арені попри велику війну. За 2024 рік морські порти України встановили рекорд вантажообігу, а український морський коридор підтвердив свою ефективність. Але чи справді все так добре, як здається на перший погляд?

За вісімнадцять місяців українським морським коридором, який почав функціонувати як відповідь на блокаду чорноморських портів, пройшло 3 751 судно. У 2024 році українські морські порти перевалили 97,2 млн тонн вантажів, це майже на 60% більше, ніж у 2023 році (62 млн тонн).

Ключовими драйверами зростання стали зерно (60,3 млн тонн) та рудні вантажі (18,5 млн тонн). Основну роль у цьому процесі відіграли порти Великої Одеси, які стали головним вузлом для експорту продукції. Це не просто цифри, це глобальний сигнал про те, що наша країна здатна забезпечити стабільне постачання продовольства та інших товарів у світі. Понад 53 країни отримують українську агропродукцію, що допомагає запобігти продовольчим кризам.

Попри загальне зростання морських перевезень ситуація на Дунаї змінилася не в кращий бік. Якщо у 2023 році ці порти працювали на межі своїх можливостей, то у 2024 році їх вантажообіг скоротився майже вдвічі: з 32 млн тонн до 17,4 млн тонн.

Це сталося через відновлення роботи чорноморських портів, що змінило частину вантажопотоків. Обробка зернових вантажів у морських портах Дунайського регіону зменшилася у 2024 році у 2,4 разу порівняно з 2023 роком (з 20,1 млн тонн до 8,3 млн тонн), олії – у 2,8 разу (з 2,9 млн тонн до 1,03 млн тонн).

Однак Дунай продовжує відігравати важливу роль, особливо в перевалці нафтопродуктів. Їх обсяги зросли у 1,4 разу порівняно з 2023 роком. Проте обмеження залізничної логістики та осадки суден залишаються проблемою, що робить перевезення через Дунай дорожчими за альтернативні маршрути.

Так, 2024 рік виявив тенденцію значного зменшення залізничних перевезень у напрямку морського порту Ізмаїл, особливо в експортному напрямку. Якщо в січні 2024 року в режимі «експорт» було оброблено 5 235 вагонів (максимальна кількість за 2024 рік), то в листопаді – лише 2 400 вагонів (у грудні – 3 540 вагонів, що традиційно пов’язано із закінченням комерційних контрактів на перевезення).

Фінансові результати ДП «Адміністрація морських портів України», що забезпечує експлуатацію об’єктів портової інфраструктури державної власності, також вражають. Доходи підприємства за 2024 рік зросли на 38% до 6,95 млрд грн, а чистий фінансовий результат збільшився у 2,5 разу, досягнувши 2,72 млрд грн.

EBITDA зросла на 126%, що свідчить про ефективність управління. У 2024 році ДП «АМПУ» сплатило 4 млрд грн податків, що на 66% більше, ніж у 2023 році.

Проте є і тривожний сигнал: капітальні інвестиції скоротилися на 58%, що може позначитися на розвитку портової інфраструктури в майбутньому. Водночас, значні витрати спрямовані на підтримання глибини підхідних каналів, що є критичним для конкурентоспроможності портів.

Одним із ключових напрямів стратегії розвитку ДП є залучення міжнародних фінансів. У рамках грантового проєкту Міжнародного банку реконструкції та розвитку RELINC передбачена купівля спеціалізованого портового флоту, перевантажувальної техніки та обладнання на 34,5 млн дол. для портів на Дунаї.

До цього переліку входять багатофункціональне портове судно, морський буксир з азимутальними підрулювальними пристроями, два портальні крани для Ізмаїльського порту, два фронтальні навантажувачі для Ренійського порту, буксир, службове (сервісне) судно, автоматизована система управління рухом та обліку транспортної інформації для ДП «Укрводшлях».

Також Україна отримала лоцманські катери від USAID та асоціації лоцманів порту Дюнкерк, захисні плавучі бар’єри від фонду Говарда Баффета та інше обладнання для забезпечення безпеки портів.

Україна впевнено утримує свої позиції в глобальній морській торгівлі, але для довгострокового розвитку необхідно вирішувати структурні проблеми. Зокрема – модернізувати порти, залучати міжнародні інвестиції, балансувати тарифи на залізничні перевезення та підвищувати безпеку мореплавства.

Морська галузь України пережила надскладний рік, але довела свою спроможність працювати навіть у кризових умовах. Головне – не втратити цей темп і використати здобутки для побудови нової, більш стійкої морської логістики.

Для цього у 2025 році уряд планує спрямувати 2,18 млрд грн на розвиток портової інфраструктури, включаючи капітальний ремонт шляхопроводу в Одеському порту, та днопоглиблювальні роботи в ключових портах країни.