Видатки державного бюджету на оборону у 2024 році досягли 2,3 трлн грн або 30,2% ВВП. В абсолютному вираженні ця цифра збільшилась на 207 млрд грн відносно 2023 року.

У 2024 році відзначено збільшення асигнувань за напрямком «розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, обладнання й військової техніки» до 980 млрд грн проти 833 млрд грн у 2023 році і 242 млрд грн у 2022 році. Відносно ВВП рівень бюджетного фінансування цього напрямку зріс від 4,7% ВВП у 2022 році до 12,7% у 2023 році і 12,9% ВВП у 2024 році.

Бюджетне фінансування оборони та його складових у 2021-2024 роках

Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян і Держстату

При цьому у 2024 році із 980 млрд грн сумарного бюджетного фінансування розвитку, закупівлі й ремонту зброї із загального фонду бюджету виділено лише 454,1 млрд грн, а решта (526 млрд грн) – надійшла із спецфонду. До цього фонду зараховуються благодійні пожертви та частина зовнішньої військової допомоги.

Навіть при зростанні фінансування із загального та спеціального фондів бюджету матеріально-технічне забезпечення ЗСУ не відповідає масштабам та інтенсивності збройної боротьби з агресором. На фронті не вистачає багатьох засобів, призначених для ураження ворога.

Нагальними складовими розміщення додаткових державних замовлень мали б стати високоточне озброєння та боєприпаси, дрони, засоби РЕБ/РЕП, бронетанкова техніка, артилерійська, протитанкова та протикорабельна зброя, радіолокація, спеціальні прилади.

Можливості забезпечення державою потреб сектора безпеки і оборони обмежуються тим фактом, що на фінансування оборони із загального фонду бюджету держава може використовувати лише внутрішні доходи і запозичення. А нині держава вже знаходиться біля верхньої межі використання внутрішніх ресурсів на військово-оборонні дії.

Підняття даної межі мало б спиратися на підвищення податкових ставок для суб’єктів економіки, розширення податкової бази та введення нових податків, тобто активне впровадження заходів, передбачених Національною стратегією доходів.

Пом’якшення фінансових обмежень для державних закупівель зброї та військової техніки можливе і при збільшенні надходжень військової допомоги від іноземних партнерів у грошовій формі до оборонних фондів. З огляду на це, максимальне поширення данської та литовської моделі відігравало б надзвичайно конструктивну роль.

У контексті оцінки адекватності рівня оборонних видатків України корисними можуть бути і порівняння між країнами. За оцінками Стокгольмського інституту досліджень миру (SIPRI) Україна має найвищий у світі рівень військово-оборонних видатків держави у відсотках до ВВП.

Країни з найбільшими бюджетами на оборону в % до ВВП у 2023 році

Джерело: складено автором за даними SIPRI Database

Значними у міжнародному масштабі є й обсяги військових видатків. Україна у 2023 році витратила близько 64,8 млрд дол. (дані SIPRI) бюджетних коштів на ведення військово-оборонних дій, а у 2024 році – 64,3 млрд дол. Водночас Ізраїль спрямував 27,5 млрд дол. на збройну боротьбу з арабськими угрупованнями.

Україна витратила на оборону в 2023 році менше державних коштів, ніж окремі розвинені країни без ведення воєнних дій. Так, у Великобританії військові видатки становили 74,9 млрд дол., у Німеччині – 66,8 млрд дол., у Саудівській Аравії – 75,8 млрд дол.

На результативність наших військово-оборонних дій впливає той факт, що державним сектором України виділяється суттєво менше коштів на розвиток і закупівлі зброї й військової техніки, ніж у країні-агресорці.

Так, у 2024 році видатки держбюджету України на сектор безпеки й оборони становили 64,3 млрд дол, тоді як аналогічні видатки з бюджету РФ досягли 130 млрд дол (13,2 трлн рублів). У бюджеті РФ на 2025 рік асигнування військового характеру мають становити 135 млрд дол.

Банкір із США К. Кеннеді оцінив, що в Росії у 2022-2024 роках на додаток до прямого бюджетного фінансування, підприємства ВПК отримали для оплати товарів і послуг, пов’язаних із війною, від 210 млрд дол. до 250 млрд дол. пільгових кредитів державних банків, наданих під тиском Кремля.

Якщо скористатися середньою оцінкою кредитів російських банків на військові цілі (230 млрд дол.) і допустити, що третину з них використали на обігові кошти чи поточні витрати підприємств (77 млрд дол), то сума кредитів на капітальні вкладення підприємств ВПК РФ дорівнюватиме приблизно 153 млрд дол.

Для коректного розрахунку сумарних витрат державного сектора Росії на війну вирахуємо 77 млрд дол. із загальної суми банківських кредитів, що дозволить уникнути подвійного рахунку в межах сектору (вірогідно, кредити на обігові кошти підприємств ВПК мали незначні терміни і поверталися за рахунок коштів державного оборонного замовлення). Можемо допустити, що з 153 млрд дол. сумарних інвестиційних кредитів на військові цілі 60 млрд дол. надано у 2024 році. Таким чином, сумарні видатки державного сектора Росії на ведення війни з Україною та власну оборону у 2024 році могли становити 190 млрд дол.

Для коректного співставлення військових потенціалів суми бюджетного фінансування безпеки і оборони України у 2024 році слід доповнити сумами офіційної військової допомоги від країн-партнерів. За даними Кільського інституту світової економіки розміри такої допомоги досягли 53,2 млрд дол. у 2023-му і 46,2 млрд дол. у 2024 році.

Однак, при підрахунку сумарних витрат України на ведення військово-оборонних дій не варто обмежуватися простим додаванням бюджетних видатків і зовнішньої військової допомоги. Адже, в такому випадку, сумарні видатки України буде завищено на суму іноземної військової допомоги, яка відображалася у складі спецфонду держбюджету. Як вже вказувалося, у 2024 році із 980 млрд грн бюджетного фінансування розвитку, закупівлі та ремонту зброї більше половини припадало на спеціальний фонд бюджету.

Відповідно до стандартів бюджетної статистики у складі спецфонду бюджету частково обліковуються благодійні внески на підтримку ЗСУ від приватних осіб, а частково – суми іноземного військового фінансування чи вартість переданої зброї та військової техніки від держав-партнерів. Для підрахунку військових видатків України, фінансованих з різних джерел, допустимо, що із 526 млрд грн коштів спеціального фонду 2/3 надійшло від офіційних установ країн-партнерів, а 1/3 склали приватні пожертви.

Таким чином сумарного військового бюджету України у 2024 році становив 102 млрд дол. На жаль, при підрахунку витрат України на ведення збройної боротьби з агресором ми змушені абстрагуватися від компоненту банківських кредитів військовим виробництвам.

Дослідження показало, що запас наданих банками кредитів бізнесу в галузях виробництва електричного устаткування, електронної та оптичної продукції, виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, виробництва інших транспортних засобів в кінці 2024 року ледь дотягував до 10 млрд грн або 0,24 млрд дол. Така ситуація відображає, передусім, надвисокі відсоткові ставки за банківськими кредитами.

Українські підприємства наразі виробляють для Сил Оборони бронетехніку, стрілецьку зброю, безпілотні та роботизовані системи різних типів, системи РЕБ, ПТРК, ракети, артилерійські снаряди, міни, танкові постріли, ін. Але в українських реаліях для фінансування таких виробництв підприємства не можуть покладатися на банківські кредити, натомість, вони використовують власні кошти, державне оборонне замовлення і кошти іноземних інвесторів.

102 млрд дол державних видатків України на ведення військово-оборонних дій у 2024 році різко контрастують із консервативною оцінкою 190 млрд дол річних витрат військового характеру державного сектора Росії. До останніх слід додати і вартість боєприпасів, техніки, ін. вилучених росіянами із старих запасів і накопичених ще у часи СРСР та «раннього» Путіна. З урахуванням цього розрив стає більше ніж двократним. Такі порівняння свідчать про вразливість і критичну недостатність фінансового і матеріального забезпечення Сил Оборони.

Для збільшення фінансування державних оборонних замовлень в Україні варто застосовувати як податкові важелі та іноземне фінансування виробництва української зброї, так і провести частковий перерозподіл коштів між поточними та інвестиційними видатками Міністерства оборони та інших силових відомств.

Фактично у 2024 р. поточні видатки Міноборони на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів та членів їхніх сімей становили 1185 млрд грн при видатках загального фонду бюджету на розвиток, закупівлю, ремонт озброєння, військової техніки, ін. – 454 млрд грн.

У контексті порівнянь з військово-оборонною сферою Ізраїлю показовими є такі цифри. У 2024 році державні видатки Ізраїлю на виплату заробітних плат у збройних силах становили еквівалент 9,5 млрд дол. при загальних витратах на ведення військових дій 32,5 млрд дол. Тобто в рік активних бойових дій відношення поточних видатків на виплату грошового забезпечення до загальних військових видатків Ізраїлю становило 29%.

Україна на національну безпеку торік витратила 64,3 млрд дол. При цьому видатки на виплату грошового забезпечення військовослужбовців становили 973,3 млрд грн або 24,2 млрд дол. Таким чином, частка оплата праці в Силах Оборони до загальних видатків на забезпечення їх діяльності становить близько 38%. Порівняння з відповідною часткою в Ізраїлі (29%) вказує на потенціал оптимізації структури державного фінансування безпеки й оборони України на користь видатків на закупівлі й розвиток озброєння та військової техніки.

Актуальними завданнями для України є також фінансування передових науково-технічних розробок в оборонній сфері, стимулювання інновацій та підтримка державою процесів впровадження інновацій, масштабування виробництва і контрактування для Сил Оборони.

Важливий крок у цьому напрямку зроблено із заснуванням координаційної платформи в галузі Defense Tech-Brave1. Платформа пропонує гранти підприємцям на нові технічні рішення у сфері безпеки і оборони та здійснює організаційний супровід розробок компаній. За останніми повідомленнями на платформі Brave1 вже зареєстровано понад 800 розробок БпЛА, 280 наземних роботизованих комплексів, 240 засобів РЕБ, 220 боєприпасів для дронів, більше 200 технічних рішень на основі технологій ШІ та машинного навчання.

У 2024-му Міністерство цифрової трансформації отримало з держбюджету 1,5 млрд грн на фінансування діяльності Brave1, а у 2025 році такі асигнування мають зрости до 3 млрд грн.

В цілому кластер Bravе1 успішно функціонує на першій стадії життєвого циклу інновацій – їх створення, чого не скажеш про стадії впровадження, серійного виробництва та практичного використання інновацій. Bravе1 об’єктивно неспроможний вирішити проблеми загально-державного рівня – формування постійного і передбачуваного попиту на військову продукцію та створення/розширення відповідних виробничих потужностей.

Вирішення цих завдань потребує суттєвого збільшення бюджету Міноборони на закупівлі зброї та військової техніки із впровадженням довгострокових державних контрактів і застосування різноманітних державних стимулів для бізнесу в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) України.

Вкрай важливим завданням є і розширення доступу підприємств до кредитних ресурсів. На думку автора, його вирішення потребує переформатування Національного банку і становлення здорової монетарної політики, орієнтованої на потреби обороноспроможності країни і відновлення кредитної функції банків. Наявні механізми державної підтримки кредитування можуть бути інтенсифіковані через спрощення й пришвидшення процедур отримання державних гарантій великими підприємствами та розширення можливостей програми «Доступні кредити 5-7-9» з фокусом на потребах малих і середніх підприємств у виробничих секторах ОПК України.