У вересні 2024 року системно почали проходити приватизаційні аукціони, стартова ціна лотів яких становила лише 1 гривню. Статистика перших торгів продемонструвала, що держава прийняла правильне рішення, коли знайшла спосіб ефективно реалізувати такі активи.

Перші результати, що говорять самі за себе

Станом на середину листопада 10 торгів вже успішно завершилися. Сума підписаних договорів за ними наближається до 5,3 млн грн. Середня вартість одного активу досягла 526 тис. грн. Ще у кількох торгах очікується публікація протоколу, оплата чи підписання договору.

Найдорожчим лотом стала будівля на Львівщині, у м. Пустомити, площею 780 м. кв. В торгах була лише одна цінова пропозиція, але учасник придбав актив за понад 1 млн грн.

Трохи дешевше гравці ринку оцінили адмінбудівлю на 50 м. кв на Житомирщині, у м. Олевськ, та гаражі з котельнею у Хусті на Закарпатті – кожен лот орієнтовно в 900 тис. грн. Інші гаражі у Закарпатській області, м. Перечин, площею в 45 м. кв отримали нових власників за 570 тис. грн.

Найдешевшим лотом серед 10 успішних торгів стала адмінбудівля з гаражем (загальна площа всіх об’єктів приблизно 150 м кв.) у Житомирській області, смт Любар. Його з другої спроби, після першого невдалого аукціону, придбали за 44,4 тис. грн.

У більшості аукціонів була висока конкуренція – серед успішних найбільше учасників (24) змагалися за гараж площею 20 м кв. у Кропивницькому. Його ціна врешті склала 365 тис. грн. У середньому в торгах було орієнтовно 10 пропозицій.

Наразі ще оголошено декілька нових аукціонів зі стартовою ціною лотів 1 грн. Наприклад, такі торги є 28 та 29 листопада, 3 та 6 грудня. Серед лотів – адмінбудівля та гаражі, розташовані у Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській та Тернопільській областях.

Чому 1 грн і в чому тут виграш?

Чому стартова ціна окремих об’єктів встановлена саме такою? Згідно з чинним законодавством, вона визначається за балансовою вартістю активу. Однак якщо інформація про балансову вартість відсутня або якщо в документах вказаний «нуль», то аукціонна комісія визначає стартову ціну на рівні 1 гривні.

Такий підхід можна застосовувати лише до окремого майна (наприклад, нерухомості, транспортних засобів тощо). Єдині майнові комплекси держпідприємств не можуть мати нульову балансову вартість.

Водночас провести оцінку та зробити актуальний висновок щодо вартості об’єкта наразі неможливо через дію воєнного стану. Про це йдеться у законі від 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави».

Тож залишається два шляхи. Тримати активи, якими ніхто не користується і які занепадають без належного догляду до закінчення війни, що було б недоцільно і збитково для самої держави. Або ж запропонувати їх ринку за тими нормами, які дозволяє закон. ФДМУ обрав другий варіант. Врешті від приватизації цих лотів всі залишаються у виграші – і держава, і бізнес.

Окрім формування стартової ціни, приватизаційна процедура щодо цих активів стандартна. Торги проходять відкрито та конкурентно у системі «Прозорро.Продажі». Кожен охочий може до них долучитися і позмагатися за ці лоти.

Висновки приватизації перших лотів

У Фонду держмайна України є орієнтовно 400 об’єктів малої приватизації, які пропонуватимуть на аукціонах зі стартовою ціною 1 гривня. Цей процес має успішно продовжитися. Перші продані активи продемонстрували, що попит на них є, а конкуренція – досить потужна.

Одна із причин того, що велика кількість гравців ринку приходять змагатися за ці лоти – низький поріг входу. Тобто можна починати з невеликих ставок, порівнювати свої можливості з конкурентами і в процесі вирішувати, чи є фінансова можливість і потреба йти до кінця. При цьому гарантійний внесок та мінімальний крок в цих аукціонах – в прямому сенсі слова «копійки».

Водночас турбуватися про те, що хтось за безцінь отримає держактиви – не варто. До початку аукціону учасники не мають інформації щодо наявності та кількості конкурентів. Тож якщо об’єкт справді цікавий для них – вони самі встановлять справделиву ціну на нього. Аукціони, в яких учасники збільшували вартість лотів до сотень тисяч чи навіть більше мільйона гривень – доказ тому.

Результати продажу об’єктів приватизації зі стартовою ціною 1 гривня доводять: такий підхід цілком себе виправдовує. Державні активи із задокументованою нульовою балансовою вартістю або взагалі без неї починають своє друге життя з новими власниками. Замість збитків – державний бюджет поповнюється мільйонами гривень, які роблять внесок у підтримку наших Сил оборони.