Війна стала серйозним випробуванням для бізнесу. Попри спільну боротьбу проти агресора, у діловому середовищі виникають конфлікти між власниками й охочими ними стати. Причини – суперечки акціонерів та менеджерів, розподіл прибутків, розмивання акцій, шантаж, порушення законів та ворожі поглинання.

Корпоративні права охоплюють можливості людини чи компанії, які вклали свої гроші або майно в бізнес, брати участь в управлінні компанією, отримувати частину прибутку (дивіденди) чи майно в разі ліквідації.

Зміст таких прав визначається законами та статутом компанії. Корпоративні спори виникають між учасниками компанії або між учасниками й самою компанією щодо питань розподілу прибутку, впливу на рішення чи інші права.

Аналітичні дані звітності Касаційного господарського суду Верховного Суду за 2021-2024 роки схожі на гнучку параболу, яка хвилею зменшується у 2022 році і стрімко зростає з 2023 року. А в першому півріччі 2024-го господарська юрисдикція ВС розглянула на 20% більше справ, ніж за січень-червень 2023-го.

Водночас протягом 2023 року кількість судових справ щодо рейдерства суттєво зменшилася. В Україні зафіксовано лише 147 судових проваджень, що стосуються рейдерських атак. Для порівняння: у 2021 році їх було 597.

Особливість корпоративних конфліктів

Найчастіше в судах розглядаються справи за ст. 205 Кримінального кодексу (підробка документів для державної реєстрації) – 63% від загальної кількості «рейдерських» справ. За ст. 206 (протидія господарській діяльності) розглядалося 27% справ, за ст. 206-2 (незаконне заволодіння майном) – 10%.

З 2024 року кількість таких справ зростає, що свідчить про адаптацію державного, економічного та корпоративного секторів до воєнних умов. Активізувалися і судова влада, і потенційні учасники спорів.

Події лютого 2022 року (початок великої війни – ЕП) спочатку паралізували бізнес, змусивши його адаптуватися та зберігати ресурси. Проте дехто скористався ситуацією для незаконних дій, порушуючи корпоративні права.

На зростання кількості спорів у 2023-2024 роках вплинули міграція, мобілізація, відновлення ділових відносин та перерозподіл бізнесу (продаж, спадкування, незаконна зміна власників – «юридичне рейдерство»).

Корпоративні спори також використовують для затягування або уникнення зобов’язань. Окремої уваги заслуговують законодавчі зміни, що порушують права підприємців: заборона акціонеру голосувати або примусовий продаж його акцій.

У якій галузі поновилися протистояння

Корпоративні спори можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать спори, у яких фігурують розбіжності сторін одного товариства, а до зовнішніх – спори, пов’язані з примусовим та/або незаконним поглинанням, відчуженням чи переходом права власності, розпорядженням активами або частками корпоративних прав компанії (рейдерська діяльність).

Корпоративні спори також слід поділяти залежно від предмета спору та організаційно-правової форми товариства. Найпоширенішими з них є акціонерні товариства (зазвичай їх утворюють великий бізнес, корпорації, держсектор), товариства з обмеженою відповідальністю (переважно приватний бізнес), фермерські господарства (якщо понад один засновник – родичі, члени сім’ї).

Предметність корпоративних спорів здебільшого не змінюється тривалий час. Найпоширенішими є такі:

• про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) товариств;
• щодо частки в статутному капіталі;
• щодо внесення змін до установчих документів;
• про надання інформації щодо діяльності товариства;
• щодо виплати дивідендів;
• щодо стягнення вартості частини майна товариства пропорційно до частки учасника в статутному фонді товариства;
• пов’язані з виходом, виключенням учасника з товариства, переходом частки учасника в статутному капіталі товариства.

Активність корпоративних спорів поновилася незалежно від галузі діяльності. До виникнення спорів схильні підприємства, де між учасниками існує великий матеріальний інтерес або є особи, зацікавлені відібрати бізнес чи його частку.

Яка галузь лідирує і чому

Тут слід розділяти сценарії «білого» та «чорного» рейдерства. «Білого» рейдерства в окремих галузях поменшало. Річ у тім, що стратегічні державні об’єкти в провідних галузях приватизували всім відомі суб’єкти ще в 1990-2000-х роках. Ідеться про обленерго, облгази, очисні споруди водопостачання, підприємства нафтопереробної, вугільної, металургійної галузі, з видобутку корисних копалин.

Таке «біле» рейдерство здійснювалося винятково в межах законодавства, без формального його порушення. Здебільшого відбувалося злиття та поглинання (зокрема скуповування акцій). Основа рейдерства в країнах з розвиненою ринковою економікою полягає в заробітку на різниці вартості акцій і майна компанії, що поглинається, яке після захоплення розпродається частинами.

Майновий комплекс зазвичай коштує дорожче за капіталізацію компанії. Так було протягом 20 років після проголошення незалежності України щодо підприємств та активів державної власності. За останні десять років популярними об’єктами «білого» та «чорного» рейдерства стали земля, сільськогосподарські підприємства середнього й малого бізнесу, а також землі державної та комунальній власності.

Популярним методом рейдерства стало банкрутство державних підприємств.

«Чорне» рейдерство – це протиправні дії та методи відбирання власності. Вони завжди незаконні і часто пов’язані з фізичним насильством, підкупом, шантажем, силовим входом на підприємство, підробкою реєстру акціонерів чи інших документів, що слугують незаконному переходу права власності на корпоративні права або впливають на обсяг таких прав акціонера чи засновника.

У сегменті малого та середнього бізнесу можна відзначити випадки «сірого» та «чорного» рейдерства, пов’язані з відчуженням корпоративних прав: переходу прав на частку в статутному капіталі товариства в спадковому порядку. До прикладу, рейдерами часто виявляються колишні партнери в бізнесі або підставні особи, так звані фунти, які створюють для спадкоємців такі ситуації:

• підробляють договори позики, за якими висувають непомірні зобов’язання, що пред’являють у межах спадкової справи до спадкоємців;
• підробляють рішення учасників щодо відчуження активів підприємства за життя учасника чи спадкодавця;
• підробляють договори щодо відчуження корпоративних прав, нібито підписані власником за його життя;
• підробляють протоколи зборів товариства щодо відчуження або переходу права власності, корпоративних прав;
• захоплюють силовими методами приміщення і територію підприємства.

Лідерами в рейдерстві можна вважати галузі, де виникають правові колізії. Учасники ринку користуються ними, підсилюючи їх реалізацію корупційною складовою. Проте це завжди підприємства, рівень вартості активів і дохідність яких мають надвисокий рівень або стратегічне значення для економіки.

Окремим видом рейдерства, що виник на тлі воєнного стану, стали диверсії з інформаційними електронними системами. Найяскравіший приклад – недавня кібератака на державні реєстри ДП «НАІС», які містять відомості про корпоративні права і права власності на нерухоме майно, зокрема Державний реєстр юридичних осіб і ФОП, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Як убезпечити бізнес від зазіхань

Панацеї від зазіхань на бізнес немає, але можна дати підприємцям кілька порад.

Якщо бізнес має складну структуру, у якій поєднується багато юридичних осіб різних юрисдикцій, структурувати й нормувати відносини обох партнерів допоможе партнерський договір. Завдяки договору, у якому будуть описані шляхи ухвалення рішень у найпоширеніших конфліктних ситуаціях, судовий спір стане нетривалим і закономірним або вирішиться шляхом медіації.

Якщо бізнес вимагає інвестицій і залучення до складу учасників товариства інвестора або інвестфонду, то це має відбуватися поетапно з використанням будь-яких законних методів врегулювання відносин між інвестором і власником товариства. Це необхідно для уникнення випадків виключення власника з бізнесу або залишення товариства в боргових зобов’язаннях перед інвестором.

Таким гарантійним врегулюванням може стати укладення корпоративного договору. Це впливовий інструмент узгодження всіх нюансів подальшої співпраці учасників товариства. Він є невід’ємною частиною статуту і не може йому суперечити, що зводить до мінімуму можливі спірні питання між партнерами.

Під час погодження статуту товариства варто закріплювати чітку процедуру спадкування часток або виплат у грошовій формі спадкоємцям в обмін на участь.

Включення до складу учасників неповнолітніх осіб має переваги й недоліки.

Переваги: завдяки наявності додаткового державного органу, що контролює збереження за дітьми їхніх корпоративних прав, товариство має захист від рейдерських захоплень. Усі дії, пов’язані з відчуженням часток, без погодження з органами опіки й піклування визнаються нікчемними.

Недоліки: ускладнення функціонування та оперативності ухвалення рішень на загальних зборах товариства, де обов’язкова участь усіх учасників.

Головна порада власнику бізнесу – контролювати всі господарські процеси, зокрема реєстраційні зміни в установчих та інших важливих документах, особисто, не покладаючись на порядність найманого менеджменту та юристів.

Додатково слід відзначити наявність створеного у 2019 році Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції. Офіс має контролювати державну реєстрацію нерухомого майна та бізнесу. Іншими словами, він займається боротьбою з несумлінними нотаріусами та «чорними» реєстраторами.

12 травня 2022 року парламент ухвалив закон, який надає офісу повноваження скасовувати рішення державних реєстраторів у разі виявлення порушень у їхній роботі. У 2023 році цей орган розглянув близько 13 тис. скарг, чим запобіг численним рейдерським атакам. Зокрема, вдалося перешкодити захопленню виробничих приміщень одного з найбільших операторів на ринку зерна в Україні.

Чи еволюціонує законодавство

Україна, прагнучи членства в ЄС, має низку зобов’язань з удосконалення національного законодавства. Зокрема – щодо євросоюзівських стандартів державного управління, судочинства, корпоративного управління, посилення захисту прав власності. Іноземні інвестори наразі не бажають активно занурюватися в українську економіку, оскільки державні гарантії безпеки щодо прав власності дуже низькі, а корупційна складова занадто велика.

Щоб захистити права власності, Україна перейшла до електронних форм надання послуг і ведення документів в електронній формі. Це теоретично має зменшити використання корупційної складової.

Перехід з документарної форми акцій на бездокументарну почався ще у 2014 році, але перехідний період триває досі. Надання адміністративних послуг через ЦНАП здебільшого відбувається в електронній формі дистанційно.

Також відбулася автоматизація розподілу судових справ, що зменшує ризик корумпованості в судових процесах. Крім того, є напрацювання та проєкт законодавчої ініціативи щодо впровадження електронного нотаріату.

Ключовими змінами в антирейдерському законодавстві стали запровадження державної реєстрації юридичних осіб і ФОП в автоматичному режимі, зміна порядку оскарження дій державних реєстраторів, порядку розірвання договору оренди землі, особливості реєстрації прав на нерухоме майно за наявності обтяжень, обов’язкова публікація рішень Мінʼюсту і його територіальних органів за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації на їх сайтах.

Проте вказані законодавчі зміни недостатні для захисту прав власності, оскільки корупційна складова поки що переважає. Також відсутня політична воля щодо призначення та реального виконання судових вироків щодо корупціонерів.

Державі потрібно й надалі активно впроваджувати законодавчі зміни в усіх сферах економіки, а терміни їх реалізації та перехідні періоди мають бути коротшими задля уникнення рейдерських атак. Система слідства повинна бути незалежною, а покарання за такі злочини – реальним.