Підприємці не перший рік скаржаться на надмірний тиск правоохоронних органів: від безпідставних обшуків до «вічних» арештів рахунків. Через це падає ділова активність, знижуються податкові надходження, а інвестори оминають Україну.

У лютому Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12439, який має змінити правила гри, аби бізнес міг ефективніше захищатися.

Його основні цілі – обмежити строки арешту майна, встановити чіткі правила підслідності та посилити процесуальні гарантії. Позиція бізнесу щодо проєкту загалом схвальна, однак потрібно подбати про деталізацію окремих процедур.

Чому це важливо

У 2024 році скарг на «наїзди» на бізнес не поменшало. Класичні проблеми такі.

Грубе порушення підслідності правоохоронцями. Хоча економічні злочини формально віднесені до відання Бюро економічної безпеки (БЕБ), такі справи розслідують й інші органи, створюючи додатковий тиск. Оперуповноважені СБУ на підставі доручень будь-якого правоохоронного органу беруть участь у супроводженні таких справ, а це занадто сильний орган під час військового стану.

«Вічні» арешти. Рахунки та майно блокуються без чітких підстав чи обмежень за часом, паралізуючи діяльність підприємств.

Складне оскарження і тривале повернення майна. Поки підприємець доводить у судах незаконність дій слідчих, бізнес зазнає збитків і втрачає конкурентні позиції. Занадто часто майно, вилучене в ході обшуку, взагалі не рахується тимчасово вилученим майном, а отже, може утримуватися безстроково.

Ключові зміни

Ліквідація «вічних» арештів. Проєкт встановлює двомісячний строк арешту майна або рахунків. Якщо в правоохоронців немає достатніх підстав, суд має відмовити в продовженні арешту. Повернення активів відбуватиметься протягом 30 днів, тож компанія не зазнаватиме тривалих фінансових чи репутаційних втрат.

Чітка підслідність і механізм оскарження. Економічними злочинами має займатися БЕБ. Якщо Нацполіція, СБУ або ДБР розслідують такі злочини, порушуючи підслідність, підозрювані чи їх адвокати можуть оперативно оскаржити таке розслідування. Докази, отримані «невідповідним» органом, розглядатимуться як недопустимі, а слідство як інструмент тиску буде використовуватися рідше.

Посилення прав потерпілого і захисту. Коли слідство зволікає, потерпілий зможе звертатися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. Встановлений строк розгляду таких клопотань – до 15 днів. Ухвали про відмову в скасуванні арешту майна можна буде оскаржити в апеляційному порядку.

Позиція ділової спільноти

Бізнес-спільнота переважно схвально оцінила ініціативу, адже вона вирішує ключові проблеми підприємців. Проте є кілька важливих застережень.

Недостатня визначеність тимчасово вилученого майна під час обшуків. Майно, вилучене під час обушку, не завжди вважається тимчасово вилученим, а отже, може утримуватися безстроково. Отже, власник вилученого майна залишається без права на оскарження його вилучення або повернення.

Важливо чітко визначити, що майно та гроші, вилучені в ході обшуку, є тимчасово вилученим майном, що потребує відповідного звернення до суду з метою арешту такого майна або його повернення в разі відсутності підстав для такого арешту.

Недостатній обсяг прав в осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування. Чинні норми КПК не містять положень, які б надавали таким особам реальні процесуальні права з метою захисту їх інтересів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, початок досудового розслідування встановлює, що особа має користуватися правами підозрюваного чи обвинуваченого. Тому таких осіб необхідно віднести до сторін кримінального провадження та визначити їх процесуальні права як у підозрюваного.

Відмова від застосування непомірних застав для підозрюваних. Непомірні застави є занадто частим елементом тиску на осіб, до яких застосовується застава, та до суб’єктів господарювання, яких вони представляють. Необхідно залишити визначення, що тільки у виняткових випадках призначена застава може перевищувати встановлені кодексом розміри, при цьому такі виняткові випадки вимагають розширеного обґрунтування та певного обмеження.

Обмеження участі оперативників СБУ в справах бізнесу. Звернення до вищого прокурора з клопотанням про порушення підслідності, що пропонує законопроєкт, не охоплює суть проблеми. Як показує практика, СБУ – це занадто сильний орган, у присутності якого рішення судів інколи викривляються.

Якщо це справи не щодо обороноздатності, то не можна допускати до слідчих дій, зокрема допитів та обшуків, оперуповноважених цього органу. Обіцянки політиків, що СБУ не буде розслідувати економічні злочини, потрібно закріпити в КПК і заборонити БЕБ та Нацполіції надавати доручення таким «силовикам».

Ще одна важлива проблема – контроль за наданням суддями дозволів на обшук. Власник вилученого в ході обшуку майна повинен мати право ознайомитися з матеріалами справи, на підставі якої був наданий дозвіл на такий обшук. Не менш важливо надати право на оскарження ухвали про проведення обшуку.

Як це допоможе економіці

Кращий інвестиційний клімат. Інвестори розумітимуть, що в Україні нарешті запроваджують передбачувані процедури розслідування.

Зростання довіри. Чітка підслідність, доступ до матеріалів і контроль за слідчими діями з боку суду знизять корупційні ризики.

Що в підсумку

Законопроєкт №12439, якого чекали протягом останніх років, дозволить зменшити невиправданий тиск на підприємців. Якщо ініціатори врахують запропоновані фахівцями пропозиції до другого читання і забезпечать чесні правила гри, Україна отримає дієві запобіжники проти незаконних обшуків і «вічних» арештів.

Бізнес відреагує позитивно, коли побачить, що правила справді працюють: зменшиться кількість скарг, а інвестори, які раніше ризикували опинитися під ударом, охочіше інвестуватимуть в українську економіку. Зрештою, дієвий захист прав підприємців зміцнює основу економіки і допомагає забезпечити стабільні робочі місця та податкові надходження – те, чого вкрай потребує вся країна.