Українське стратегічне підприємство «Мотор Січ» під керівництвом В’ячеслава Богуслаєва, якого підозрюють у роботі на РФ і в колабораційній діяльності, продавало авіаційні двигуни підсанкційним компаніям з Ірану.

Про це йдеться у матеріалі «Схем».

У розпорядженні журналістів опинились документи, які свідчать про те, що «Мотор Січ» продавала компанія Ірану — які перебували під санкціями США та ЄС, але ще до запровадження обмежень Україною — товари подвійного використанння.

«А саме — авіаційні двигуни АІ-9 та ТВ3-117. Такі моделі встановлюють як на невеликі транспортні літаки, так і на військові гелікоптери, зокрема типу Ка-52, що використовує Росія у війні проти України.

Одна з іранських компаній з санкційного списку РНБО, з керівництвом якої активно комунікував Богуслаєв та його підлеглі, пов’язана з державною військовою промисловістю Ірану. А також, разом з іншою підсанкційною компанією з Ірану, причетна до розробки дронів Shahed-171 та Shahed-136, якими російська армія масово атакує українські міста», — пишуть «Схеми».

У процесі аналізу журналісти виявили ще одну компанію з Ірану, з якою торгувала «Мотор Січ», але проти якої досі не введено жодних санкцій.

Хоча в ній — ті самі люди, які перейшли з підсанкційних іранських підприємств, і тепер працюють просто під іншою «вивіскою», — наголошують розслідувачі.

Журналісти зазначають, що документальні докази співпраці «Мотор Січі» з компаніями, проти яких країни Заходу на той час вже ввели санкції, були знайдені правоохоронцями у робочому кабінеті багаторічного президента «Мотор Січі» Богуслаєва.

Так, «Схеми» виокремили три іранські фірми, з якими роками співпрацювала українська корпорація «Мотор Січ»:

• Design and Manufacturing of Aeroengines (скорочено: DAMA), інша, її ж назва — Turbine Engine Manufacturing Industries (TEM);
• Iran Aircraft Industries (IACI);
• Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA).

«Design and Manufacturing of Aeroengines, що нині під номером 68 у санкційному списку РНБО — це іранська компанія, яка, за даними НАЗК, брала участь у дослідженнях, розробці та виробництві БПЛА Shahed-171. Євросоюз запровадив проти цієї компанії санкції ще у 2012 році. У 2022 році до них приєднались і США», — йдеться у матеріалі.

«Схеми» пишуть, що керівництво «Мотор Січі» усвідомлювало, що пряма торгівля з Іраном небезпечна для бізнесу, тому Богуслаєв особисто пропонував залучити білоруського посередника — «Бєлвнєшпромсєрвіс».

«При цьому запропонована в якості посередника білоруська фірма — в США вже давно під санкціями за торгівлю з військово-промисловим комплексом Сирії та Ірану.

За даними джерел «Схем» із доступом до даних перетину кордону, тодішній начальник департаменту зовнішньоекономічної діяльності «Мотор Січі» Олег Дзюба відвідав Білорусь щонайменше один раз у період, коли відбувалась тристороння зустріч у Мінську — з 14 по 18 червня 2021 року.

В той рік неодноразово виїздив до цієї країни і сам президент «Мотор Січі» Богуслаєв», — пишуть розслідувачі.

«Примітно, що Богуслаєв продовжував торгувати з Іраном і під час повномасштабного вторгнення. По суті — з тими же самими людьми, що і раніше, лише зі зміненими вивісками компаній», — додали розслідувачі, вказавши на контакти «Мотор Січі» із New Aviation Technology and System (NATS).

Керівнику цієї маловідомої фірми в квітні 2022 року було доручено представляти інтереси українського підприємства «в Ісламській Республіці Іран з просування та продажу продукції та послуг «Мотор Січі», надання допомоги з питань участі у тендерах та конкурсах».

Згідно з документами в розпорядженні «Схем», глава компанії NATS, яка не перебуває під санкціями, раніше співпрацював з Богуслаєвим протягом семи років, представляючи вже згадану компанію Design and Manufacturing of Aeroengines (DAMA або TEM).

Читайте також: Недоторканий «дід» та його дітище. Як Богуслаєв і «Мотор Січ» працювали на Росію

Нагадуємо:

23 жовтня Служба безпеки України повідомила про затримання президента АТ «Мотор Січ» та начальника Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства: їм оголошено підозру в колаборації та пособництві державі агресору. За матеріалами слідства, ці посадовці діяли у змові з наближеними до Кремля представниками російської корпорації «Ростех».

На наступний день, 24 жовтня, Шевченківський суд Києва взяв їх під варту на два місяці (до 20 грудня). Вже у листопаді суд наклав арешт на все майно Богуслаєва вартістю майже 1 млрд грн.

Журналісти-розслідувачі «Схем» опублікували, докази наявності у В’ячеслава Богуслаєва російського паспорту. Адвокат Богуслаєва підтвердив, що у нього дійсно є російський паспорт.

На початку листопада держава відчужила «Мотор Січ» та передала її в управління Міноборони.

Економічна правда