«Українська правда» звернулася до переможців премії «УП-100» і попросила написати, чим запам’ятався 2024 рік та які виклики чекають на Україну у 2025 році. Нижче – погляд голови Національного банку Андрія Пишного.

На початку 2024 року ми чітко усвідомлювали, що він не буде легкою подорожжю. Таку характеристику можна сміливо застосовувати і до 2025 року. Водночас 2024 рік був не лише про виклики, а й про важливі зміни та досягнення, які зменшують ризики для наступного року та які стали можливими завдяки синергії зусиль.

Рішення партнерів про спрямування прибутків від знерухомлених російських активів на користь України – один з таких важливих прикладів. Це результат взаємодії, політичної волі, ефективної дипломатії та максимальної сконцентрованості уваги й експертизи на цьому питанні з боку української сторони: президента, уряду, Національного банку.

Перехід до гнучкого інфляційного таргетування, другий рік беземісійного фінансування бюджету, повна адаптація валютного ринку до керованої гнучкості курсу, пом’якшення обмежень, розвиток кредитування, рекорди за кількістю переглядів програми МВФ. Це – лише частина з того, що вдалося.

Ці зміни створюють підґрунтя для відновлення економіки та посилюють спроможність країни на шляху до перемоги. Саме це, до речі, є однією з цілей програми МВФ. Утім, ризики, що генерує війна, залишаються значними.

З чим завершуємо 2024 рік

Обстріли росіянами енергетичної інфраструктури України не змогли зупинити українську економіку. Вона відновлюється, незважаючи на більший енергодефіцит і нижчі врожаї. Економіку багато в чому підтримують значні видатки бюджету, які залишаться суттєвими і наступного року, враховуючи анонсовані обсяги міжнародної допомоги. Споживчий попит поволі відновлюється, а адаптивність підприємств справді вражає.

Безперебійна робота банківської системи і зусилля НБУ із збереження стійкості валютного ринку та стримування інфляційних процесів є підґрунтям для відновлення. За нашим прогнозом, економіка у 2024 році зросте на близько 4%.

Інфляція зростає з другого півріччя 2024 року, але така тенденція прогнозована. Очікуючи на розворот інфляційного тренду, НБУ в середині року призупинив зниження облікової ставки. Однак інфляція зростає швидше, ніж прогнозували ми та більшість аналітиків. Передусім – через суттєвіший вплив посухи та, відповідно, наслідки меншої пропозиції продуктів харчування.

Ми тримаємо руку на пульсі в питанні інфляції, адже маємо зобов’язання привести її до цілі 5% на горизонті політики. Про наші дії та плани – далі.

Зовнішня допомога значна, а невизначеність стосовно її достатності у 2025 році суттєво знизилася. Це хороша новина. Загалом з початку 2024 року Україна отримала майже 42,5 млрд дол., а у 2025 році має отримати 38,4 млрд дол.

Разом із залученнями уряду на внутрішньому борговому ринку міжнародна допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви достатні для підтримки стійкості валютного ринку. За нашим прогнозом, наприкінці 2025 року резерви становитимуть близько 41 млрд дол.

Завдання на 2025 рік: перехід до зниження інфляції

Переходу до стійкого зниження інфляції сприятимуть і вичерпання ефектів тимчасових чинників. Надходження нового врожаю підтримає пропозицію продовольства. Витрати на енегоавтономність зменшаться, адже підприємства вже купили обладнання і заклали витрати в ціни. Очікується, що інфляція в країнах-партнерах теж піде на спад, що зменшить «імпортовану» інфляцію.

Монетарна політика НБУ буде важливою частиною цього процесу. У грудні НБУ підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%, щоб стримати інфляційні процеси у 2025 році та зберегти контроль над інфляційними очікуваннями.

Хоча прискорення інфляції викликане переважно тимчасовими чинниками, ми бачимо, що увага суспільства до інфляції зростає. Без належної реакції з боку НБУ це може спричинити погіршення очікувань щодо майбутньої інфляції та, як наслідок, розкручування інфляційної спіралі. Для НБУ важливо цьому запобігти.

Доки ті, хто зробили критику НБУ своєю професією, пишуть, що облікова ставка не працює, банки вже призупинили зниження ставок за гривневими депозитами. Можливість захистити заощадження завдяки гривневим депозитам та ОВДП зберігається. Як результат, маємо у 2024 році приріст строкових коштів населення в гривні, зокрема гривневий портфель ОВДП громадян зріс у понад 1,5 разу.

Для нас важливо, щоб гривня залишалася привабливою для заощаджень. У найближчі місяці НБУ посилюватиме процентну політику, якщо ознаки стійкості інфляційних процесів та загрози розбалансування очікувань зберігатимуться.

Ще одним важливим елементом повернення інфляції на траєкторію зниження залишиться збереження стійкості валютного ринку. Це не означає незмінність курсу. Він коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов. Водночас такі коливання будуть помірними та не підважать виконання нашого зобов’язання в частині інфляції.

Економіка й надалі відновлюватиметься, попри наслідки війни

Ми очікуємо, що економіка у 2025 році зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі та подальше відновлення внутрішнього попиту. Вплине і стійкий зовнішній попит на товари українського експорту та інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. Ідеться не лише про міжнародну підтримку.

Українські банки активно долучаються до відновлення енергетики через кредитування. У межах спільного меморандуму банки з червня почали фінансування проєктів бізнесу на енергетичні потреби на понад 8 млрд грн. Загальна профінансована потужність генерації за наданими бізнесу позиками – понад 400 мВт.

Зростає конкуренція між банками. Ми проаналізували причини відмов від кредиту. Виявилося, що основна з них – позичальник знайшов кращу пропозицію від іншого банку.

Ставки за кредитами бізнесу зараз на доковідному рівні – нижче 15%. Загалом з початку 2024 року кредитний портфель підприємств зріс на понад 20%, а портфель населення – майже на 40%. Це вдвічі перевищило очікування банків.

Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування. Зокрема, у 2025 році плануємо розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.

Кілька слів про ринок праці. Підприємства зазначають, що одна з найбільших проблем – набір персоналу. Для окремих регіонів ця проблема навіть суттєвіша за безпекові ризики. На жаль, таку ситуацію ми прогнозуємо й надалі. Диспропорції на ринку збережуться попри поступове зростання кількості резюме – таку тенденцію спостерігаємо останнім часом.

Стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни. Хороша новина в тому, що це підтримає споживання, яке є суттєвим драйвером економічного відновлення. Однак у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться, що вже сприятиме стримуванню інфляції.

Війна залишається головним генератором ризиків

Через війну зберігаються ризики втрати людей, територій, виробництв та пов’язаного з цим зменшення економічного потенціалу. Швидкість повернення економіки до нормальних умов залежатиме від характеру і тривалості війни.

Серед інших ризиків, пов’язаних з війною, – виникнення додаткових бюджетних потреб, можливе додаткове підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, поглиблення міграції та розширення дефіциту робітників на ринку праці.

Можуть реалізуватися і позитивні сценарії, пов’язані з пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.

Напрошується висновок, що невизначеність величезна.

Однак порівняно з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася. Банки та платежі безперебійно працюють. Енергетики продемонстрували, що можуть раз за разом робити дива та піднімати енергосистему, а бізнес та населення – надзвичайну здатність до адаптації.

Гривня виконує роль повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом платежів та заощаджень. Ризики надходження міжнародного фінансування відчутно зменшилися. НБУ перейшов до гнучкого таргетування інфляції та взяв на себе зобов’язання повернути її до цілі 5% на прийнятному горизонті політики. Зараз, попри війну, ми впроваджуємо один із найпотужніших пакетів реформ за всю історію незалежної України.

Ми, українці, маємо залишатися тверезими і прагматичними в оцінці ситуації, але варто навчитися віддавати собі належне. Зроблено багато. Попереду ще більше.