Корпоративне управління держпідприємств

Рада призначила голову «Нафтогазу» Чернишова міністром національної єдності; фіндиректор Чумак виконуватиме обов’язки голови правління. 3 грудня 2024 року Верховна Рада призначила Олексія Чернишова віце-прем’єр-міністром – міністром національної єдності.

[Чернишов був головою Київської ОДА у жовтні 2019 – березні 2020 року та міністром розвитку громад та територій України у березні 2020 – листопаді 2022 року.

З 4 листопада 2022 року Чернишов був головою правління «Нафтогазу». – SOE Weekly.]

Пізніше, 3 грудня 2024 року, Кабмін перейменував Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності.

Як зазначає Kyiv Independent, повноваження нового міністра залишаються незрозумілими. Президент Володимир Зеленський представив міністерство як частину плану стійкості України, заявивши, що воно зосередиться на зміцненні зв’язків з українцями, які проживають за кордоном, повідомило видання.

[За словами джерел Forbes Україна в Раді, Офісі президента та «Нафтогазі», сам Чернишов прагнув приєднатися до уряду, але лише за умови підвищення до посади віце-прем’єр-міністра. Два джерела додали, що це може бути пов’язано з давнім прагненням Чернишова стати прем’єр-міністром. – SOE Weekly.]

4 грудня 2024 року «Нафтогаз» оголосив, що наглядова рада обрала фінансового директора компанії Романа Чумака виконувачем обов’язків голови правління «Нафтогазу». Це рішення підтримали всі сім членів наглядової ради, додали в компанії.

[За словами «Нафтогазу», Чумак працює у компанії понад 19 років, де він обіймав посади від головного спеціаліста до керівника департаменту. 28 вересня 2021 року його призначили членом правління «Нафтогазу». – SOE Weekly.]

Наглядова рада також ухвалила рішення розпочати процес відбору нового голови правління, який має завершитися до кінця першого кварталу 2025 року.

ВАКС знову продовжив дію процесуальних обов’язків Коболєва. 4 грудня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання САП та продовжив процесуальні обов’язки для колишнього голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва.

За даними САП, Коболєв зобов’язаний прибувати за кожною вимогою прокурора та суду; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду; здати на зберігання до Державної міграційної служби всі закордонні паспорти.

У САП нагадали, що 1 листопада 2024 року подали до ВАКС клопотання про поновлення обмежень. Однак наступні судові засідання 5 та 8 листопада 2024 року, на яких ВАКС мав розглянути клопотання, не відбулися з ініціативи суду, а 12 листопада 2024 року процесуальні обов’язки спливли.

8 та 11 листопада 2024 року САП надіслала до ВАКС листи із вимогою розглянути клопотання про поновлення обмежень, але додаткове засідання так і не було призначено, додали в САП.

Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП повідомили колишньому голові правління «Нафтогазу» Андрію Коболєву про підозру у незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді «Нафтогазу» за перемогу над російським «Газпромом» у Стокгольмському арбітражному суді у 2018 році (8,8 млн дол. США або 7,6 млн євро на момент прийняття рішення про премії).

Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн (5,6 млн євро на той момент) ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов’язки для Коболєва, в тому числі запобіжний захід.

25 вересня ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави – до фактичної внесеної на той момент суми у 107 млн грн (2,8 млн євро).

Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов’язки для Коболєва до 30 січня 2024 року.

14 грудня 2023 року за результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС відмовила захисту в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, призначила розгляд справи по суті та розпочала слухання у справі Коболєва. Відтоді ВАКС постійно продовжував дію процесуальних обов’язків для Коболєва.

[Див. справу № 991/10459/23 – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у листопаді 2024 року, ВАКС відмовився продовжити процесуальні обов’язки Коболєву. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: «Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління?» Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Гендиректор «Укрпошти» Смілянський координуватиме реформу митниці. 3 грудня 2024 року Кабінет Міністрів запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань митної реформи, яку на громадських засадах обійматиме гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський. Кабмін також створив координаційну робочу групу.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що завданням групою на чолі з уповноваженим буде «синхронізація з ЄС [можливо, йдеться про приведення українських митних правил у відповідність до правил ЄС – SOE Weekly], модернізація інфраструктури, впровадження ризик-орієнтованої системи, діджиталізація та багато іншого».

«Економічна правда» («ЕП») зазначила, що деякі з вищезазначених обов’язків уповноваженого фактично перетинаються з повноваженнями Мінфіну, викладеними у постанові 2014 року.

Коментуючи своє призначення на посаду Урядового уповноваженого, Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook, що не планує йти з посади гендиректора «Укрпошти».

Основна мета проєкту – розробити та запропонувати разом з Мінцифри, Мінекономіки, Мінфіном та іншими зацікавленими сторонами абсолютно нову модель роботи митниці протягом наступних 3-4 місяців. У цій моделі переважна більшість процесів базуватиметься на діджиталізації, аналізі даних та ризик-моделях, а людський фактор буде зведений до мінімуму або взагалі відсутній, пояснив він.

«Земельний банк» отримав наглядову раду. Про це повідомила пресслужба ФДМУ 5 грудня 2024 року. Основним завданням наглядової ради буде нагляд за діяльністю ТОВ «Державний земельний банк» та забезпечення відповідності його діяльності законодавству та статуту товариства, пояснили у ФДМУ.

За словами ФДМУ, до повноважень наглядової ради входять:

• затвердження стратегічного плану розвитку, фінансового плану та інвестиційних планів;

• нагляд за управлінням ризиками;

• реалізація антикорупційної політики;

• розробка політики корпоративної соціальної відповідальності;

• розробка політики сталого розвитку.

Членами наглядової ради «Державний земельного банку» стали:

[Як ми писали у жовтні 2023 року, ФДМУ хоче продати держчастку 66,65% в Ocean Plaza, яка раніше належала підсанкційним російським олігархам Аркадію та Ігорю Ротенбергам.

У квітні 2024 року ми повідомляли, що стартову ціну було встановлено на рівні 1,65 млрд грн (39,2 млн євро за тодішнім курсом).

Докладніше про процес приватизації Ocean Plaza читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

[Про статус членів наглядової ради «Земельного банку«, таких як незалежні члени або представники акціонерів, якщо такі є, не повідомляється. – SOE Weekly.]

За даними ФДМУ, перше засідання наглядової ради відбулося наприкінці листопада 2024 року, на якому головою було обрано Данилишина. Крім того, було створено Комітет з питань аудиту.

[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляв плани централізації управління державною власністю, які передбачали створення Земельного банку.

Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.

Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.

Пізніше ми писали, що ФДМУ завершив корпоратизацію Аграрного інвестиційного фонду, створивши на його базі ТОВ «Державний земельний банк». Тодішній голова ФДМУ Віталій Коваль також розповів про плани Фонду оголосити перші аукціони.

Згодом ми повідомляли, що 30 серпня 2024 року «Державний земельний банк» оголосив перші 16 аукціонів, а нещодавно писали про їхні результати.

Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]

Приватизація

ФДМУ виставить «Укрбуд» на приватизацію за 262,6 млн грн (6 млн євро). 6 грудня 2024 року аукціонна комісія Фонду державного майна України (ФДМУ) встановила стартову ціну продажу будівельної компанії «Укрбуд» на рівні 262,6 млн грн (6 млн євро).

ФДМУ також визначив умови приватизації. Потенційний покупець повинен:

• зберегти основний вид діяльності компанії;

• протягом шести місяців погасити заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом [сума такої заборгованості не повідомляється – SOE Weekly];

• погасити прострочену заборгованість, крім заборгованості перед підсанкційними кредиторами [сума теж не повідомляється – SOE Weekly];

• забезпечити соціальні гарантії працівникам та не допускати звільнень протягом шести місяців;

• дотримуватися екологічного законодавства та утримувати захисні споруди;

• укласти новий колективний договір після закінчення терміну дії чинного;

• перерахувати дивіденди до держбюджету за 2024-2025 роки.

Будівельна компанія «Укрбуд» проектує об’єкти промислового та цивільного призначення, здійснює будівельно-монтажні роботи, а також здійснює підготовку та перепідготовку робітничих кадрів для потреб будівельної галузі. До складу компанії входять 10 дочірніх підприємств, у тому числі проєктні інститути та навчально-курсові комбінати, додали у ФДМУ.

[Forbes Україна зазначив, що Кабмін створив державну будівельну компанію «Укрбуд» у 2004 році.

Станом на вересень 2024 року до складу «Укрбуду» входило 10 відокремлених структурних підрозділів та 11 дочірніх підприємств балансовою вартістю понад 265 млн грн. З них п’ять компаній займаються підготовкою та перепідготовкою кадрів у будівельній галузі, а шість – проєктуванням, зазначає видання.

«Укрбуд» володіє 25 об’єктами нерухомості в 15 містах, в тому числі в Києві, Дніпрі, Житомирі, Івано-Франківську та Черкасах. Крім того, компанія володіє 16 офісними приміщеннями у Києві та Дніпрі, додає Forbes Україна.

За даними YouControl, у 2023 році дохід «Укрбуду» становив 105,2 млн грн (2,6 млн євро за середнім курсом на той час). Збиток за 2023 рік сягнув 3 млн грн (75 тис. євро), за перше півріччя 2024 року – 5,7 млн грн (132 тис. євро). – SOE Weekly.]

Покупцем Білгород-Дністровського порту виявився колишній нардеп від Партії регіонів Продивус, ФДМУ перевіряє походження коштів. 5 грудня 2024 року ТОВ «Топ-Оффер«, єдиний учасник і, відповідно, переможець аукціону з приватизації Білгород-Дністровського порту, повністю сплатив 90 млн грн (2,05 млн євро) за сам порт та 18 млн грн (409 тис. євро) ПДВ.

За даними Forbes Україна та liga.net, на момент аукціону власником «Топ-Оффер« був Євген Богуславський, але 28 листопада 2024 року бенефіціарний власник компанії змінився на бізнесмена, колишнього нардепа від прокремлівської Партії регіонів (2012-2014) та колишнього президента Федерації боксу України Володимира Продивуса.

[За даними «Чесно«, Продивус розпочав свою політичну кар’єру у 2012 році, балотуючись до Верховної Ради як самовисуванець, а у грудні 2012 року вступив до Партії регіонів. Він був народним депутатом до лютого 2014 року, голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Він також є одним із власників компанії «Мостобуд«, яка займається будівництвом мостів. – SOE Weekly.]

«Наразі ФДМУ проводить перевірку на предмет дотримання законодавства про приватизацію: перевіряється суб’єкт і походження коштів,« – пояснив прессекретар ФДМУ Максим Равчак. Не виключено, що зрештою угоду може бути скасовано, додає Forbes Україна.

[Як ми писали в листопаді 2024 року, продаж Білгород-Дністровського відбувся із тринадцятої спроби. Стартова ціна була знижена вдвічі – до 89 млн грн (2,04 млн євро), а участь в аукціоні взяв лише один учасник – ТОВ «Топ-Оффер». Компанія запропонувала за актив 90 млн грн (2,06 млн євро).

За даними YouControl, ТОВ «Топ-Оффер» зареєстроване наприкінці 2023 року в Києві. Основний зареєстрований вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Власником компанії тоді був Євген Богуславський.

Тоді Богуславський заявляв, що не може розголошувати деталі приватизації через угоду про нерозголошення інформації з інвестором. Він тоді пояснив, що ім’я нового власника морського порту може стати відомим протягом місяця. Богуславський також відмовився обговорювати походження грошей на купівлю.

Докладніше про історію приватизацію Білгород-Дністровського порту читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]