Російські атаки в першому кварталі 2025 року призвели до скорочення добового видобутку газу в Україні до 40%. Наразі це скорочення становить близько 20% і на виправлення ситуації потрібні значний час та нове обладнання.

Це, малі запаси газу на початку опалювального сезону і поступове збільшення його споживання змусили Україну в кінці опалювального сезону закуповувати газ у ЄС на спотовому ринку за високою ціною – до 31 тис. грн за тис. куб. м.

За прогнозами експертів, з квітня 2025 року по квітень 2026 року Україна має імпортувати з ЄС рекордні 4-4,5 млрд куб. м газу, а при холодній зимі – до 6 млрд куб. м. Це значно більше за необхідний 1 млрд куб. м у попередньому сезоні.

Ринок газу Євросоюзу стає дедалі напруженішим. Форвардні контракти із закупівлі блакитного палива влітку не фіксують традиційного сезонного зниження цін. Чи може біоенергетика допомогти країні в цій складній ситуації?

Тепло з біомаси в ЄС

У 2023 році частка відновлюваних джерел енергії в системах опалення та охолодження ЄС досягла 26,2%. Біомаса, зокрема деревина, є основним джерелом цієї енергії, забезпечуючи 60% від загального обсягу відновлюваної енергії в ЄС. З біомаси отримують понад 40% теплової енергії Швеція, Естонія, Латвія, Фінляндія, Литва, Данія. У системах централізованого теплопостачання Литви з біомаси виробляються 85% тепла, з природного газу – лише 15%.

Загальне споживання тепла з біомаси (в тис. т н.е.) та частка тепла з біомаси в загальному споживанні тепла в ЄС у 2021 р. (у %)

Загальне споживання тепла з біомаси (у тис. т. н. е.) та частка тепла з біомаси в загальному споживанні тепла в ЄС у 2021 році (у %)

До 2030 року ЄС планує збільшити частку відновлюваної енергії в системах опалення та охолодження до 49%. Основним джерелом енергії буде біомаса.

Тепло з біомаси в Україні

Нагадаю, як в останні роки розвивалася українська біоенергетика. На графіку наведені офіційні дані енергетичних балансів України у 2010-2020 роках. За пізніші роки статистика у зв’язку з воєнним станом не публікувалася.

За 2020 рік обсяг «виробництва біопалив та відходів» становив 4 241 тис. т. н. е. (еквівалентно заміщенню понад 5,2 млрд куб. м природного газу на рік). Це становить близько 17% споживання природного газу у 2020 році.

Заміщення відбувалося передусім при виробництві теплової енергії шляхом встановлення котлів і ТЕЦ на твердих видах біопалива (дрова, деревна тріска, пелети з деревини і лушпиння соняшника, солома) у приватних господарствах, централізованому теплопостачанні, промисловості. Також в Україні працюють 140 МВт електричної потужності на біогазі і 178 МВт – на твердих видах біопалива. Середній темп зростання сектору у 2010-2020 роках становив 11% на рік.

У Рівному частка теплопостачання, що забезпечується біомасою, становить близько 30%. Це стало можливим завдяки запуску двох великих котелень на деревній трісці:​ 10 МВт і 20 МВт. Завдяки цим об’єктам місто щорічно економить близько 10 млн куб. м природного газу. У планах комунального підприємства «Рівнетеплоенерго» – збільшення частки біопалива в теплопостачанні міста.​

Житомир продовжує розвивати проєкти з використання біомаси для виробництва тепла. Місто планує запуск п’яти електростанцій на біомасі, що дозволить знизити обсяги споживання природного газу міською енергетичною системою до 70%.

У Жовкві (Львівщина) частка теплопостачання, що забезпечується біомасою, становить 40-50%. Це стало можливим завдяки впровадженню двох котелень на деревній біомасі, які обслуговують близько половини споживачів міста.​

У Дубні (Рівненщина) частка теплопостачання, що забезпечується біомасою, становить 40-50%. Восени 2022 року Дубно стало першим містом в Україні, яке запланувало повне переведення централізованого опалення на місцеву біомасу.​

Біоенергетика може і надалі розвиватися високими темпами, заміщуючи імпортний природний газ, якщо будуть подолані бар’єри для розвитку сектору.

Субсидування ціни природного газу для населення

В Україні штучно створена ситуація, коли вартість газу і теплової енергії з газу для населення найнижча з усіх альтернатив. Як наслідок, споживання газу не зменшується і економічних причин для його заміщення біопаливом немає.

На графіку наведені поточні ціни на різні види палива та енергоносіїв в Україні, їх нижча теплотворна здатність і вартість одиниці енергії в цих видах палива. За останнім показником можна коректно порівнювати їх вартість.

Видно, що вартість одиниці енергії в природному газі для населення становить 238 грн за ГДж, як і для деревних трісок. Проте цього недостатньо для заміщення газу деревними трісками, оскільки вартість котла для спалювання біомаси в середньому в три рази вища, ніж вартість котла для спалювання природного газу.

Економічний сенс для заміщення газу біомасою виникає при вдвічі нижчій вартості «біомасової» енергії. Заміщення природного газу біомасою економічно рентабельне для бюджетних та комерційних установ і нерентабельне для населення.

Саме тому в останні роки ми бачили ріст попиту на біопаливо з боку бюджетних, промислових та комерційних установ і відсутність будівництва котелень на біомасі в системах централізованого теплопостачання для населення.

З 2022 року ситуація, на жаль, не стала кращою, а в умовах необхідності значного імпорту природного газу тільки загострилася. Вважаємо цю політику хибною і такою, що цементує залежність України від імпортного природного газу.

Зворотна сторона «дешевого» газу

Розрив між ринковою та поточною цінами на природний газ для населення і теплокомуненерго настільки великий, що «Нафтогаз» або його дочірні державні компанії не здатні покривати його власними ресурсами і потребують багатомільярдних вливань з держбюджету. При цьому виникає низка проблем.

Поки природний газ залишається найдешевшим енергоносієм для систем централізованого теплопостачання, про перехід опалення на ВДЕ і декарбонізацію сектору можна забути. «Низькі» тарифи на газ знижують мотивацію покращувати енергоефективність будівель, проводити термомодернізацію, ставити індивідуальні теплові пункти. Багатші верстви мають кращі умови життя і споживають більше тепла, тому при субсидованих цінах на газ і тепло економлять більше, ніж бідні.

Як виправити ситуацію

Необхідно встановити одну ринкову ціну на газ для всіх категорій споживачів і запровадити в електронній формі через «Дію» пряму фінансову підтримку з боку держави бідної частини населення (монетизація субсидій у зручній формі).

Слід вирішити і проблему податку за викиди СО₂, який сплачують котельні, ТЕЦ і ТЕС на біомасі та біогазі. У світі це паливо визнають «СО₂-нейтральним» і не накладають такий податок. Крім того, він прогнозовано зростатиме: в Україні – від наразі 30 грн за тонну СО₂ (<1 євро за тонну), у ЄС – 60-80 євро за тонну.

Законопроєкти №9596 та №9597 щодо цього питання схвалені в червні та липні 2024 року лише за основу. Просимо комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг якнайшвидше їх розглянути і рекомендувати до другого читання законопроєкт №9597, який має бути ухвалений першим.

Для промисловості, об’єктів комунальної та бюджетної сфер проблемою залишається відсутність цивілізованої біопаливної біржі, яка могла б стати гарантованим джерелом біопалива для виробників енергії і гарантованим джерелом збуту для виробників твердих видів біопалива. Законопроєкт №8052 про її створення зареєстрований у вересні 2022 року, але досі не розглянутий.

Розвиток біоенергетики в Литві підтвердив дієвість та ефективність конкурентного ринку теплової енергії в централізованому теплопостачанні, який порушує монопольне становище теплокомуненерго і вирішує проблеми з доступом незалежних виробників до теплових мереж. Рекомендуємо запровадити цю модель в Україні. Відповідний законопроєкт був напрацьований проєктом МЕРП USAID у 2019 році, проте не був зареєстрований і розглянутий парламентом.

Проблеми сектору біоенергетики стали системними, багато років не вирішуються, галузь стагнує. Однією з причин вважаємо розподіл питань біоенергетики між Міненерго, Міністерством розвитку громад і територій та Держенергоефективності. Підтримуємо пропозицію про необхідність створення державного органу, який відповідатиме за розвиток ВДЕ всіх видів і призначення профільного віцепрем’єра.

Розвиток біоенергетики надає значні можливості для скорочення споживання природного газу, підвищення енергетичної безпеки та декарбонізації енергетичного сектору. За умови швидкого зняття бар’єрів для розвитку біоенергетика могла б замістити, як мінімум, ще 1 млрд куб. м природного газу за рік до і протягом наступного опалювального сезону з подальшим зростанням у наступні роки.