Упродовж року головні напрямки монетарної політики полягали в оперативній корекції облікової ставки (відповідно до економічних показників, зокрема пов’язаних з міжнародною фінансовою допомогою), стимулюванні розвитку кредитування (активний розвиток державних пільгових програм, запуск програм, спрямованих на енергонезалежність) та поступовому скасуванні основних обмежень на валютному ринку.

Кредити та депозити

З початку 2024 року облікова ставка знизилася на 2 в. п.: з 15% до 13%. Це стало двигуном для активізації банківського кредитування, адже ставки за основними кредитними програмами залежно від терміну позики, початкового внеску та суми кредиту були знижені в середньому на 2-3 в. п. до 16-17%.

Паралельно з цим ставка за тримісячними депозитними сертифікатами знизилася з 19% до 15,5%, що вплинуло на дохідність депозитів для фізосіб. Протягом року середній розмір дохідності вкладів від трьох до шести місяців скоротився з 13,5-14% до 10-9,5% річних, середня дохідність депозитів від девʼяти місяців до року знизилася з 13-13,5% до 11% річних.

Попри скорочення дохідності гривневих вкладів для громадян, банки почали активно розвивати більш тривалі депозити терміном від одного року до 2,5 року. Наразі за такими вкладами фіксуються найбільші ставки: середній розмір – близько 13% річних, максимальний – до 15% річних.

Відбувається поступова переорієнтація банківських депозитних програм для фізосіб з ультракоротких на довгострокові вклади. Саме довгострокові вклади від року до 2,5 року дають змогу банкам більш активно розвивати різноманіття кредитних програм: від автокредитування та позик для МСБ до іпотеки.

Керована гнучкість

У 2024 році важливим складником монетарної політики став режим керованої гнучкості на валютному ринку. У непростих воєнних умовах Нацбанк створив ефективну систему, що врівноважила попит і пропозицію, пом’якшила вплив інфляції на курсові показники, нівелюючи загрози різкої зміни валютних курсів.

Можна виокремити основні причини зростання курсу долара, яке за підсумками 2024 року може становити близько 10%.

1. Зростання інфляції через об’єктивні чинники: підвищення тарифів на електроенергію та збільшення акцизів на пальне.

2. Перебої з енергопостачанням, що збільшили витрати та ускладнили роботу бізнесу.

3. Економічні фактори, пов’язані з наслідками ворожих ракетних та дронових атак: завдані збитки інфраструктурі країни, скорочення ВВП.

4. Періодичні паузи з отриманням міжнародної фінансової допомоги (затягування схвалення пакета допомоги від США, з якого майже 8 млрд дол. стосувалися покриття частини видатків держбюджету). Ця ситуація впливала на настрої бізнесу та громадян, унаслідок чого тиск на гривню значно посилився.

Зростання курсів основних валют протягом року не призвело до паніки чи ажіотажу, адже після скасування основних обмежень валюта перестала бути дефіцитом. Натомість валютні інтервенції НБУ були спрямовані на досягнення рівноваги між покупцями та продавцями, тож натяки на ажіотаж швидко гасилися.

Прогнози на 2025 рік

Прийдешній рік в економічному плані буде «проміжним». Саме у 2025 році може бути закладена основа для поступового зростання економіки. У першій половині року збережеться висока інфляція (у річному вимірі вона становитиме 10-11%), однак з другого кварталу варто очікувати її поступового зниження. Можна припустити, що за підсумками 2025 року інфляція не перевищить 7%.

Зниження інфляції дасть змогу НБУ поступово скоротити облікову ставку та ставку за тримісячними депозитними сертифікатами. У другому півріччі облікова ставка може знизитися до 12,8-12,6%, а до кінця року – до 12,5%. Синхронної корекції можна очікувати і за ставкою тримісячних депозитних сертифікатів: з другої половини і до кінця 2025 року вона може знизитися з 15,5% до 14%.

Умови за кредитними програмами можуть дещо покращитися, однак не варто очікувати стрімкого зниження ставок. Дохідність гривневих вкладів для громадян буде відкоригована відповідно до зміни ставки за депозитними сертифікатами.

Важливим для монетарної політики у 2025 році може стати наповнення бюджету міжнародною фінансовою допомогою, до якої можна віднести й кредит від країн «Великої сімки», що планується гасити коштом заморожених активів країни-агресора. Підтверджені плани щодо виділення Україні протягом 2024-2027 років 38,27 млрд євро від країн ЄС у рамках ініціативи ЄС Ukraine Facility.

Для країни важливо зберегти потужні зовнішні фінансові джерела. Економіка суттєво залежить від міжнародної фінансової допомоги, що йде переважно на покриття дефіциту бюджету. У 2025 році він може перевищити 1,61 трлн грн.

Вагомим для економіки і монетарної політики зокрема залишатиметься воєнний чинник, який протягом року може трансформуватися на чинник «замирення». Цей фактор невизначений та неоднозначний, адже потенційне настання миру не означає відсутність невигідних для України умов і вимог. Проте з метою безпеки та захисту країни припинення боїв не вплине на скорочення воєнних витрат.

У 2025 році монетарна політика країни залишатиметься зваженою, майже повністю адаптованою до воєнних обставин. В умовах, коли скорочення видатків малоймовірне, на авансцену має вийти розвиток усіх стратегічних галузей: машинобудування, АПК, ВПК, будівництва. Великі надії покладатимуться і на розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема на державні пільгові програми кредитування та активний розвиток партнерських банківських кредитних програм.