Від початку російсько-української війни минуло понад десять років. За цей час РЕБ-засоби на лінії бойового зіткнення не тільки еволюціонували як критично важлива технологія, а й почали виходити за межі фронту, перетворюючись на невід’ємну частину глобальної системи безпеки.

Початок епохи смарт-РЕБів

Колись телефон та комп’ютер були громіздкими стаціонарними приладами. Зараз бюджетний смартфон поєднує функції телефону, комп’ютера, програвача, ігрової приставки, професійної відеокамери і це сприймається як належне.

Звісно, для цивільної людини необхідність мобільного в кишені зрозуміла, а РЕБ – це щось воєнне. Проте аналогія із смартфоном наразі дуже доречна для військових. Зважаючи на роль, яку на війні стали відігравати дрони, необхідність антидронового захисту стала буквально індивідуальною потребою.

Раніше нормою був громіздкий стаціонарний РЕБ, що захищав здебільшого великі об’єкти. Зараз рятуватися від дрона-камікадзе мусять і мобільні підрозділи, які, до того ж, позбавлені доступу до постійного джерела живлення.

Перед українськими виробниками постало непросте завдання: змусити РЕБ у стислі терміни пройти шлях еволюції та оптимізації, аналогічний до смартфонів. Тільки телефон еволюціонував понад сто років, а в нас такого часу немає: від швидкості втілення нових технологій залежить життя військових.

Український мілтек достойно прийняв цей виклик, активно «смартизуючи» РЕБ та РЕР-засоби. Звісно, до розміру та функціоналу мобільного телефону ще далеко, але мобільні групи вже використовують на фронті РЕБ-рюкзаки. Вони створюють для бійців умовний антидроновий купол, що значно спрощує їх місії.

Що змінилося

«Смартизація» РЕБів – це зменшення розміру при одночасному збільшенні потужності, це розширення діапазону частот роботи, це – дуже важливо! – оптимізація споживання енергії, бо на фронті часто єдиним джерелом живлення є або мобільна мініелектростанція, або генератор, або акумуляторні батареї.

Ще один надважливий елемент – власна екосистема, тобто розширення функцій і змога поєднуватися в умовну єдину «хмару» з іншими засобами, передавати інформацію і давати можливість швидко реагувати на бойову ситуацію.

Більшість країн живе з РЕБами формату «білий шум», а Україна вводить в обіг пристрої, які працюють на протокольному рівні, втручаючись у механізм управління безпілотниками. Можна без перебільшення стверджувати, що така інтелектуальна завада має у 20 разів вищу ефективність, ніж «білий шум».

Український смарт-РЕБ має діапазон частот 300-1500 мегагерців з вихідною потужністю 200 Вт та енергоспоживанням в активному режимі 250 Вт. Економний режим переходить в активну фазу тільки під час детекції ворожих засобів.

Такий смарт-РЕБ забезпечує купол захисту 2 км діаметром над собою або діє конусом довжиною 5 км при роботі направленої антени. Для порівняння: РЕБи минулого покоління з аналогічним діапазоном частот споживали до 500 Вт, відповідно потребували постійної підзарядки та легко виявлялися ворогом.

Нові засоби набагато складніші для виявлення і замість потужних генераторів потребують невеликих та недорогих зарядних приладів усього на один кіловат.

Має значення і ціна. Найдешевші китайські РЕБи з діапазоном 300-1500 МГц коштують понад 800 тис. грн без урахування додаткових батарей. Український аналог, набагато якісніший, – менше 650 тис. грн. При масштабуванні виробництва до китайських кількостей ціна буде зменшуватися ще більше.

Смарт-РЕБи працюють ефективно тільки в поєднанні з відповідними засобами детекції. Іноземний аналог, система AARTOS від Aaronia, коштує близько 22 млн грн, аналогічна українська система – у десять разів дешевше.

Не останній пункт економії – суттєве зменшення «френдлі фаєра». Смарт-РЕБ може не тільки «стрибати» по частотах, а й за командою покривати лише один діапазон, даючи змогу дружнім дронам проскочити заваду.

Не тільки на фронті, не тільки в Україні

Найбільше РЕБи та РЕР-пристрої потрібні на лінії бойового зіткнення, проте власним радіозахистом дедалі частіше переймаються об’єкти інфраструктури та підприємства. Ця потреба залишиться навіть після припинення боїв, оскільки дрони як засіб розвідки й ураження будуть розвиватися і загрожувати бізнесу.

Недавно британська преса повідомляла, що дрони загрожують національній безпеці. Як виявилося, ними в британські в’язниці доставляють зброю та наркотики, що ускладнює роботу охорони і сприяє втечам в’язнів.

Інший приклад: кілька років тому дрони стали інструментом для здійснення замаху на президента Венесуели Мадуро під час його виступу на параді в Каракасі. Тоді від вибухівки постраждали кілька військових.

Не треба бути провидцем, аби розуміти, що потреба в новітніх РЕБ-системах у найближчі роки зростатиме. Закрити цю потребу може саме Україна, зважаючи на темпи розвитку радіоелектронного захисту, який проходить польове тестування українською армією в найважчих та найрізноманітніших умовах.

Неочікуване лідерство

Україна за роки незалежності не стала передовим постачальником військових технологій. Тільки велика війна змусила її опинитися на піку технологічного протистояння і стала каталізатором для розробки мілтек-інновацій.

Зараз в Україні створюють і вдосконалюють технології радіоелектронної боротьби понад 170 компаній. Абсолютна більшість з них лише модифікує для потреб фронту іноземні технології. Проте є і ті, хто має власні розробки, здатні конкурувати з провідними світовими РЕБ-пристроями.

Вони створюють глобальну систему. Її мета – об’єднати та синхронізувати РЕБ-пристрої, аби перетворити їх з окремих засобів захисту на закриту мережу, здатну покривати захисним куполом величезні ділянки фронту, заздалегідь доповідати про загрози та узгоджувати дії військових щодо знешкодження загроз.

Коли система запрацює, можна буде говорити про доєднання до неї стратегічно важливих заводів, енергетичних та інфраструктурних об’єктів.

Розробляючи й тестуючи новітні системи РЕБ на полі бою, Україна закладає фундамент для майбутньої глобальної безпеки. Війни найближчого майбутнього складно уявити без дронів, тож цілком імовірно, що смарт-РЕБ у кишені солдата стане такою ж звичною річчю, як мобільний телефон.

Усі пам’ятають неймовірні шоу з фігурами, створеними із сотень майстерно синхронізованих дронів під час відкриття Олімпіади в Пекіні. Однак відчуття захвату перетворюється на жах від думки, що така майстерність змусить сотні чи тисячі ударних дронів здійснити раптову атаку на військовий чи інфраструктурний об’єкт. Україна готується протистояти цьому виклику. Чи готовий світ?