Доступ до природних ресурсів як запоруки виживання та процвітання турбує не лише США, ЄС чи Китай, а й Україну, зокрема – переробників лісопродукції. Про проблеми та перспективи ринку недавно дискутували представники влади, бізнесу та громадськості на форумі «Лісові ресурси: сучасні виклики та перспективи».

Перспективи є, треба подбати про можливості

Через вторгнення росіян в Україну ЄС 8 квітня 2022 року запровадив санкції на імпорт російських деревини, целюлози, паперу і меблів. Заборонені не лише пряма торгівля з країною-агресором, а й трейдинг російської деревини через треті країни.

Чи використовує це Україна для захоплення звільненої ніші в міжнародній торгівлі? Вікно можливостей для збуту вітчизняної продукції з деревини на євросоюзівських ринках відчинилося ще кілька років тому, але заготівля сировини чомусь суттєво знизилася. Це проблема для процесу відновлення вітчизняної економіки.

Голова комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес-асоціації Богдан Цуприк переконує, що Україна може втратити унікальний шанс захопити зовнішні ринки збуту деревообробної продукції. За його словами, якщо США продовжать торгові війни, то Канада заповнить своєю дешевою деревиною Європу. Ціллю суспільного інтересу України має стати збільшення заготівлі деревини.

Зменшення об’ємів сировини – зростання цін

Директор департаменту лісових ресурсів ДП «Ліси України» Олександр Жук навів невтішну статистику заготівлі: 2020 рік – 17,8 млн куб. м, 2025 рік – 12,3 млн куб. м. Причини – війна, пожежі, мобілізація, відсутність стабільного електропостачання.

Насправді зменшення заготівлі на майже 3 млн куб. м може не відображати реальної картини дефіциту сировини. По-перше, значна частина лісових ресурсів постачається на фронт (об’єми, звісно, засекречені, але це колосальний ресурс). По-друге, припинена масштабна схема «державної» переробки на базі колишніх лісгоспів. Тобто майже 2,2 млн куб. м заготовленої деревини, які донедавна «перероблялися» (насправді розкрадалися), тепер додатково постачаються бізнесу. Однак цього все одно не вистачає – дефіцит сировини може сягати 5 млн куб. м.

Три фактори – поява додаткових ринків збуту продукції в країнах Євросоюзу через санкції проти російських деревообробних компаній; припинення «прямих» контрактів та переведення торгівлі деревиною винятково через аукціони; створення замість трьох сотень лісгоспів єдиного лісогосподарського підприємства «Ліси України» – запустили не ручні, а ринкові механізми ціноутворення.

Якщо є значний дефіцит, то ціни різко зростають. У цьому можна переконатися з узагальнених даних ДП «Ліси України». Так, ціни на знеособлений кубометр лісоматеріалів круглих хвойних порід зросли на 50%, з 2 526 грн у 2024 році до 3 804 грн у першому кварталі 2025 року, дуба – на 11%, берези та вільхи – на 27%.

Утім, це лише одна сторона медалі, яка не розкриває всієї картини значного зростання цін на сировину для переробних підприємств України. Якщо взяти для демонстрації реального зростання цін не знеособлений кубометр деревини, а клас якості (уся ділова деревина розділена на класи якості: А, B, C, D; чим вищий клас, тим більше кращих виробів з неї можна виготовити), то зростання цін подекуди кратне. Принаймні про це заявляють представники бізнесу.

Очільник ТОВ «Радомишерська деревообробна компанія» (виготовляє ламелі для ліжок та паливні гранули на експорт) Ігор Чорний стверджує, що ціни, оприлюднені ДП «Ліси України», середньозважені, а їх необхідно розглядати за сортами. Його підприємство працює з діловою сировиною найвищої якості і ціни на неї найвищі в Європі. Конкурувати на ринках збуту товариство не може. У січні-лютому 2025 року бізнес свідомо пішов у збиток, аби втримати ринок і 55 працівників.

Представник ТОВ «ОДЕК» (найбільше підприємство з виробництва фанери) Вадим Шимонаєв каже, що прозорості на ринку деревини ми вже досягли, адже весь ліс продається на аукціонах. Там же формуються й ціни. Скільки коштують береза, вільха, сосна та дуб? У кінці 2024 року ціни стартували з 2,5 тис. грн за куб. м і доросли до 3,5 тис. грн, а до другого кварталу збільшилися до 7-8 тис. грн.

«Кого звинувачувати?» – риторично запитує бізнесмен. Лісівники не винні, це зробили учасники ринку. Навіть ухвалення в другому читанні закону «Про ринок деревини» не розв’яже проблему. Схожі нарікання мають представники найбільших деревообробних заводів: ТОВ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Кроноспан УА».

Як подолати дефіцит деревини

Представники профільного бізнесу ще раніше закликали заготовляти більше деревини. Окремі народні депутати пропонували внести відповідні зміни в законодавство і спростити процес рубок. Однак представники екологічної спільноти невблаганні і виступають проти будь-яких збільшень заготівлі деревини.

Представники найбільшої державної лісозаготівельної компанії «Ліси України» переконують, що можуть додатково заготовляти 5 млн куб. м деревини, які так необхідні бізнесу. Усі передумови для цього є: приріст кубомаси деревини в українських лісах становить 35 млн куб. м на рік, а заготовляються – 15 млн. У ЄС ці показники кратно більші. Наприклад, у Польщі середньозважений приріст деревини становить 40 млн куб. м, з них заготовляються 38 млн куб. м.

Лісівники обіцяють збільшити заготівлю деревини за умови досягнення консенсусу між бізнесом, суспільством та ДП «Ліси України» щодо спрощення зарегульованості процедур рубок. Для цього необхідно усунути обмеження, які накладає процедура оцінки впливу на довкілля у випадку проведення санітарних рубок, спростити затвердження лісовпорядкування та вирішити питання нерозподілених лісів, завдяки яким до лісового господарства можна долучити 400 тис. га лісових угідь.

Замість висновків

Жодного нарікання на прозорість розподілу деревини немає. Це перемога. Багатомільярдний тіньовий ринок ресурсу канув у минуле. Прозорий доступ до сировини дозволяє деревообробникам нарощувати обсяги виробництва, але дефіцит лісу породжує значні стрибки цін і гальмує розвиток сектору.

Лісівники не можуть задовольнити шалений попит на деревину в теперішніх межах заготівлі і закон «Про ринок деревини» навряд чи суттєво змінить ситуацію. Діяти необхідно рішуче, щоб не втратити можливості на зовнішніх ринках і не спричинити економічний занепад через неефективне використання лісових ресурсів.

Можна довго шукати баланс між забезпеченням екологічної сталості та використанням лісу як ресурсу, але чи є в нас час в умовах сучасних викликів? Простого й безболісного рішення немає. Самостійно швидко збільшити рубки лісівники не зможуть, на заваді цьому – численні законодавчі обмеження.

Суспільству та державі необхідно навчитися ухвалювати складні рішення в умовах війни. Деревообробний бізнес і ДП «Ліси України» виступають за збільшення об’ємів заготівлі деревини, але необхідна підтримка законотворців, екологів та загалом суспільства. Тим паче, що, за словами голови Держлісагентства Віктора Смаля, уся мільярдна виручка від продажу деревини йде державі, а не спритникам.

Чи вдасться це? Якщо буде дефіцит сировини і збережуться високі ціни на лісові ресурси, існуватиме велика спокуса загальмувати реформи та впровадити старі схеми, а цього ганебного явища хотілося б уникнути.