Отримувати порцію критики щодо прогнозів після публікації монетарних рішень стало в умовах суттєвої невизначеності під час великої війни сумною традицією для НБУ. Адже кожне рішення супроводжується комунікацією, яка містить порівняльний аналіз фактичного розвитку економіки з попередніми прогнозами та бачення майбутнього і пояснення, яким чином ухвалені на основі цієї інформації рішення приведуть до бажаних результатів: низької і стабільної інфляції.

Два табори критиків прогнозів НБУ

Перший табір – агресивний. Наголос робиться на похибках прогнозів НБУ, неправильному модельному інструментарії, невмінні прогнозувати погоду і врожай огірків на рік уперед. Виразна риса цієї когорти «експертів»: власних прогнозів вони не роблять і не оприлюднюють. Інша справа, якби ця критика лунала від практиків-професіоналів прогнозної справи, але їх у цьому таборі немає.

Другий табір – співчутливий. Його учасники, підтримуючи загалом політику НБУ, вказують на високу невизначеність і пропонують Нацбанку не публікувати прогнози. Бо не всі розуміють, що прогноз має імовірнісний характер, і можуть сплутати його з обіцянкою, а відхилення від прогнозів може підірвати довіру до політики. Немає прогнозів – немає критики, тобто «мовчи – за розумного зійдеш».

Такі думки – привід пояснити, як працюють сучасні центральні банки і чому вони дотримуються відкритості. Макроекономічний прогноз – невід’ємна її частина.

Незалежність = відкритість

Незалежність ЦБ виникла не як забаганка технократів, яким кортить ухвалювати окремі від політиків рішення. Її забезпечення – результат суспільного запиту, сформованого сторіччями помилок. Їх початок можна простежити від спустошених сховищ банкірів пізнього середньовіччя, які позичали золото монархам для реалізації утопічних проектів, до друку коштів для задобрювання електорату, щоб створити сприятливий фон в очікуванні виборів для політиків зі «свого» табору.

Ці випадки – наслідки залежності монетарних рішень центробанків від політиків – мали однакові результати у вигляді фінансових криз. Не зупиняючись детально на темі корисності незалежності центрального банку для суспільства, зауважу, що незалежність має супроводжуватися підзвітністю та відкритістю ЦБ. Адже в більшості випадків неоптимальних монетарних рішень вони відкрито не обґрунтовувалися з точки зору досягнення макроекономічної стабільності.

Якщо ЦБ ухвалює рішення незалежно, то він має чітко пояснювати, з якою метою це робить і яких результатів очікує. Тут роль макроекономічного прогнозу невід’ємна. Звичайно, публікація макроекономічного прогнозу додає центробанку роботи, проте вона цього варта. Громадськість бачить ту картину майбутнього, на основі якої ухвалювалося рішення, і як ухвалення цього рішення допоможе центробанку досягти мандату щодо макроекономічної стабільності.

Так діють усі незалежні та сучасні ЦБ. Зокрема, НБУ, оприлюднюючи рішення щодо облікової ставки (вісім разів на рік), супроводжує його макроекономічним прогнозом (чотири рази на рік) або оцінкою ризиків для такого прогнозу (чотири рази на рік). Якби такі рішення ухвалювалися на основі закритого прогнозу, просто з коментарем «довіряйте нам, ми знаємо що робимо», це б призводило до:

– ризику непрофесійності аналітики всередині ЦБ – її було б важко виявити, адже неможливо оцінити те, чого не бачиш;

– заангажованості монетарних рішень, тобто використання монетарних інструментів в інших цілях, ніж передбачає мандат ЦБ.

Отже, відкритість – це невід’ємна частина незалежності ЦБ і його успіху в забезпеченні макроекономічної стабільності. Експерти можуть оцінити, наскільки професійний прогноз та ухвалені на його основі рішення, і донести свою думку громадськості, а вона теж формує свої очікування, виходячи з планів ЦБ.

У підсумку навіть в умовах невизначеності з’являється впевненість: попри те, що в економіці можуть і будуть відбуватися цілком непередбачувані події, є адекватний центральний банк, у якого є план навіть за таких умов для досягнення результату – макроекономічної стабільності. Саме на основі цього і формується довіра до сучасних грошей, а не на основі їх забезпечення золотом, як було колись.

Яким має бути якісний прогноз

Макроекономічний прогноз, на якому ґрунтуються монетарні рішення, має бути якісним. Тим більше, коли він відкритий для громадськості. Проте якість цього прогнозу не може базуватися на основі точності передбачень фактів. «Вгадав – не вгадав» – погана аналогія для макропрогнозу. Макроекономічний прогноз є комплексною вправою, яка враховує взаємозв’язки між усіма секторами економіки.

Можна «вгадати» значення окремих показників, але не врахувати всі наслідки ухваленого рішення. А монетарні рішення завжди пов’язані з компромісами. Найвідоміший з них: шляхом жорсткої монетарної політики забезпечити зниження інфляції і підтримати макростабільність у середньостроковому періоді або не реагувати і дозволити пожвавлення економічної активності – у короткостроковому.

Монетарні рішення мають враховувати баланс між різними завданнями ЦБ. Для цього, зокрема, і необхідний якісний прогноз, здатний врахувати наслідки різних варіантів монетарних рішень. Критеріями якості для макропрогнозу мають бути:

– незміщеність оцінок. Якщо прогноз постійно відрізняється в один бік (надто оптимістичний або песимістичний), це говорить про його зміщеність. Це системна похибка, яку варто виправляти. Причин може бути кілька: недостатньо відкалібровані моделі або схильність до «тунельного» мислення розробників і тих, хто такий прогноз обговорює й ухвалює. Тобто більшість з них має схильність думати в однаковий спосіб або процедура обговорення прогнозу недосконала;

– точність прогнозу має відповідати рівню інших організацій або перевищувати його. Якщо точність нижча – це привід замислитися, чи достатньо часто оновлюється прогноз, чи належної якості методи застосовуються, чи враховує прогноз повну інформацію, наявну на момент його підготовки.

Наскільки точні прогнози Нацбанку

НБУ регулярно аналізує характеристики власних макроекономічних прогнозів, порівнюючи їх з прогнозами інших провідних організацій, консенсусними прогнозами та опитуваннями фінансових аналітиків. Зазвичай висновки такого аналізу публікуються в квітні в тематичному боксі інфляційного звіту. Цей рік не стане винятком: детальну інформацію розмістимо 24 квітня відповідно до графіку.

Привідкрию залаштунки розрахунків. Національному банку передусім важливо оцінювати характеристики прогнозів інфляції та ВВП. Це дає змогу виявити вразливі місця прогнозного інструментарію, що, зокрема, можуть генерувати систематичні похибки в прогнозах, і надалі їх коригувати, а сам інструментарій – удосконалити. Крім того, важливо зрозуміти, наскільки учасники ринку орієнтуються в прогнозах Національного банку та довіряють їм.

Історія прогнозів: індекс споживчих цін (ІСЦ), річна зміна на кінець року, %. FE – консенсусні прогнози Focus Economics, Опит – результати опитування Національним банком фінансових аналітиків.

Джерело: розрахунки НБУ

Прогнози інфляції НБУ останніх років не мають вираженого систематичного зсуву в один бік. Так, у 2023 році і першому півріччі 2024 року спостерігалися дезінфляційні шоки, а в другому півріччі 2024 року відбувся потужний проінфляційний шок. Зміщення прогнозів інфляції НБУ в цей період були мінімальними та різноспрямованими. Важливою характеристикою прогнозів НБУ було правильне передбачення трендів, зокрема розворот інфляційного тренду у 2024 році.

Історія прогнозів: перегляд прогнозів ІСЦ, % рік до року

Джерело: розрахунки НБУ

Влучність прогнозів НБУ щодо інфляції на 2019-2024 роки була вища за середній рівень. Серед нескоригованих на тривалість прогнозного горизонту помилок прогнозів індексу споживчих цін прогнози Нацбанку були одними з найкращих.

Рейтинг прогнозів: ІСЦ, річна зміна на кінець року, %.
Нульові значення на графіках означають, що помилки прогнозу конкретної організації відповідають середнім помилкам прогнозу всіх організацій, додатні значення – середні помилки прогнозу конкретної організації більші за середній рівень помилок усіх прогнозів, відʼємні – нижчі.
Рейтинг розроблявся на підставі середніх абсолютних помилок прогнозу (mae) та їх значень, скоригованих на тривалість горизонту прогнозування (adjmae).
Назви окремих організацій, крім МВФ, знеособлені та замінені на О1-О8 (Мінекономіки, «Сенс банк» («Альфа-банк Україна»), ICU, Dragon Capital, «Райффайзен банк» («Аваль»), J.P. Morgan, «ОТП банк», Goldman Sachs). Порядок перелічених організацій не відповідає нумерації.

Джерело: розрахунки НБУ

Прогнози НБУ щодо реального ВВП у 2024 році здебільшого були більш консервативними (нижчими) порівняно з консенсусними, але близькими до фактичного значення. Криза 2020 року та велика війна зумовили розширення діапазону прогнозів ВВП і, відповідно, їх помилок. Короткострокове прогнозування ВВП традиційними методами та моделями ускладнене не лише тим, що економічна активність у країні визначалася насамперед перебігом війни, а й браком оперативних статистичних даних (ДСС обмежила публікацію статистики).

Однак використання альтернативних підходів з обмеженою кількістю даних, підкріплених експертними оцінками Національного банку, забезпечили досить високу точність короткострокових прогнозів економічної активності в умовах безпрецедентної невизначеності. Прогнози Національного банку щодо ВВП, здійснені після початку великої війни, не містять помітного систематичного зсуву в один бік, незважаючи на значний масштаб невизначеності та шоків.

Історія прогнозів: реальний ВВП, % рік до року. Значення реального ВВП за 2024 рік – оцінка Національного банку.

Джерело: розрахунки НБУ

Точність прогнозу НБУ щодо ВВП була суттєво вища за середню з-поміж прогнозів усіх охоплених організацій за скоригованими і не скоригованими помилками.

Рейтинг прогнозів: реальний ВВП, % рік до року

Джерело: розрахунки НБУ

Отже, попри значну невизначеність, відкритість ЦБ залишається ключовим елементом його незалежності та успіху в забезпеченні макроекономічної стабільності. Крім того, прогнози та припущення, на яких вони базуються, дають змогу громадськості бачити картину майбутнього і формувати свої очікування.

Навіть за поточних умов наявність у ЦБ плану дій на випадок непередбачуваних сценаріїв сприяє довірі до гривні і впевненості в макроекономічній стабільності. Тим більше, що аналіз характеристик прогнозів проводиться регулярно.

Саме тому з 2015 року НБУ лише раз не опублікував повний макроекономічний прогноз, у квітні 2022 року, і повернувся до публікації прогнозів уже в липні 2022 року. Довіра навіть в умовах війни – найцінніший ресурс центробанку. Публікація якісних прогнозів і надалі залишатиметься важливим елементом її збереження.