За сумною іронією щорічний Export Credit Forum, який проводить у Києві Експортно-кредитне агентство, збігся з ганебним ювілеєм. Рівно сім місяців Нацбанк ігнорує рішення Кабінету міністрів про продовження термінів повернення валютної виручки для експорту продукції машинобудування із 180 до 270 днів.

Це була рекомендація Нацбанку подовжити терміни повернення валютної виручки для експорту обмеженого числа товарів, природа продажів яких не дозволяє закрити зовнішньоторговельні угоди за 180 днів.

Сім місяців Нацбанк ігнорує це рішення уряду: не ухвалює і не відмовляє. Стільки ж часу НБУ ігнорує рішення Кабміну про продовження термінів повернення валютної виручки при імпорті верстатів та інших засобів виробництва.

У країні триває війна, ворог нищить обладнання, на якому виготовляється продукція, зокрема оборонна. Термін виробництва складного обладнання за замовленням зазвичай перевищує пів року. Про це в НБУ, імовірно, не чули і рішення уряду проігнорували. Як думаєте: це службова недбалість чи умисел?

У тій самій постанові уряд також пропонував НБУ подовжити терміни повернення валютної виручки при експорті аграрної сировини. Це рішення Нацбанк ухвалив за три тижні. Експорт сировини – так, експорт продукції машинобудування – ні, імпорт засобів виробництва – ні. Це хибна економічна політика у виконанні НБУ.

Тимчасом негативне сальдо зовнішньої торгівлі зросло з 27,5 млрд дол. у 2023 році до 29,1 млрд дол. у 2024 році.

Шановні виробники та експортери, у проблеми термінів повернення валютної виручки, яку ви порушуєте в нашому економічному комітеті і в уряді на зустрічах з бізнесом, є прізвище, ім’я та по батькові. Символічно, що голова НБУ не прийшов на форум експортерів, хоча його виступ до останнього дня був у програмі.

Тепер про доступ до фінансування. Це одна з важливих проблем, яку називають експортери та виробники на зустрічах і на яку безпосередньо впливає НБУ.

На сайті Нацбанку опублікована свіжа стратегія НБУ «Фінансова фортеця України». Там є багато гарних тез, зокрема про те, що однією з основних цілей діяльності НБУ є сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання. Це чудова новина. Тепер, я так розумію, Нацбанк почне підтримувати закріплення цієї норми з його власної стратегії в Конституції після припинення воєнного стану.

Думаєте, у цій стратегії є щось про доступне кредитування для виробників та експортерів? Нічого. Нуль. Слово «експорт» єдиний раз згадується у словосполученні «експортна логістика», що явно не є сферою компетенції фінансового регулятора. Слово «виробництво» взагалі відсутнє.

Знаєте, що присутнє? Визначення державних програм пільгового кредитування як загрози, що тиснутиме на видаткові статті бюджету. У своєму офіційному документі Нацбанк вважає програму «5-7-9%» і схожі на неї загрозою.

Десятки тисяч українських підприємців користуються кредитами за цією програмою. Чимало з них отримували листи від банків про те, що держава шість місяців не переказує банкам гроші і тому треба платити повний розмір відсоткової ставки. Так от: уряд ще в кінці 2023-го чи на початку 2024 року своєю постановою змінив цей термін з шести до девʼяти місяців і банки не мають права це вимагати.

Однак НБУ вже понад рік не може привести свій нормативний акт у відповідність і цим створює колізію, коли банки шлють клієнтам ці безпідставні «листи щастя».

Це приклади реальних проблем, з якими я як відповідальний за політику «Зроблено в Україні» від парламенту постійно маю справу в спілкуванні з виробниками та експортерами. Роль і вплив Нацбанку на практичні щоденні питання реального сектору економіки величезна, а його участь у дискусії щодо їх вирішення – мікроскопічна і часто полягає в ігноруванні таких проблем.

Якщо Нацбанк готовий говорити про реальне життя реальної економіки, а не лише про макрофінансову стабільність, то час цю розмову нарешті почати. І почати її з валютної виручки та доступного кредитування.