З 2016 по 2025 рік у кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України про підозру повідомлено 71 чинному та колишньому народному депутату.

Про це НАБУ повідомляє у Telegram.

Із них 42 депутатам повідомили про підозру упродовж 2022–2025 років. 31 фігурант — депутати поточного, дев’ятого скликання Верховної Ради України, уточнили у Нацбюро.

За даними НАБУ, до типових корупційних правопорушень, у яких викрито нардепів, належать:привласнення або розтрата майна (17 справ), одержання неправомірної вигоди, ст. 368 КК України (4 справи), зловживання владою чи службовим становищем (14), недостовірне декларування (15) та незаконне збагачення (3 справи).

«До створення НАБУ і САП у 2015 році притягнення народних депутатів до відповідальності за корупцію було радше винятком, ніж правилом. Ситуація змінилася», – зазначено у повідомленні.

«НАБУ і САП послідовно доводять — закон однаковий для всіх, а депутатський мандат не звільняє від відповідальності», – додають у Нацбюро.

Нагадаємо:

22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора. Увечері 22 липня президент підписав документ.

У багатьох містах України відбулися акції протесту після ухвалення цієї законодавчої ініціативи.

Після цього Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду законопроєкт, який забезпечить «силу системі правопорядку» та збереже «всі норми для незалежності антикорупційних інституцій».

Законопроєкт президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП з’явився на сайті Верховної Ради.

Він передбачає, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП.