7 березня Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, яким встановлює правила оподаткування осіб, що заробляють через різноманітні цифрові платформи. До таких платформ, зокрема, належать сервіси зі здачі житла в оренду (наприклад, Booking), таксі (Bolt чи Uklon) або інші застосунки, за допомогою яких людина може надавати або продавати товари та послуги.

Уряд пропонує запровадити спеціальну систему оподаткування таких осіб та спростити Державній податковій службі доступ до їхніх банківських рахунків.

Законопроєкт – частина зобов’язань України в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом та євроінтеграції.

У разі його ухвалення парламентом Україна стане учасником міжнародної системи обміну податковою інформацією про осіб, які заробляють гроші на цифрових платформах. Це означає, що податкова щороку отримуватиме дані про заробітки громадян України на платформах, зареєстрованих у країнах-підписантах договору.

Як це працюватиме?

Про що законопроєкт?

Законопроєкт Мінфіну має зробити Україну частиною системи міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Це вимога в межах інтеграції України до Євросоюзу. Крім цього, на запровадженні податкового обміну та оподаткуванні доходів з цифрових платформ наполягає МВФ.

Після ухвалення документа Україна зможе долучитися до «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи». Учасники цієї угоди щороку обмінюються інформацією про громадян країн-підписантів, які заробляють гроші через цифрові платформи.

Іншими словами, в межах міжнародної угоди Україна буде зобов’язана передавати інформацію про іноземців, які заробляють на українських цифрових платформах, а також зможе отримувати інформацію про українців, які заробляють на іноземних платформах.

Кого стосуватиметься?

Станом на листопад 2024 року підписантами угоди про автоматичний обмін інформацією є 29 країн. Серед них Німеччина, Люксембург, Естонія, Канада, Іспанія, Велика Британія, Нідерланди та інші.

У цих країнах зареєстровані популярні в Україні цифрові платформи. Наприклад, Bolt (в Естонії), Glovo (в Іспанії), Booking.com (в Нідерландах) або OnlyFans (Велика Британія). Водночас, США серед підписантів угоди немає, тож на заробітки з американських сервісів (наприклад, Airbnb) закон поширюватися не буде.

Відтак, у разі ухвалення законопроєкту українська податкова зможе щороку отримувати дані про обсяги заробітків українців на цих платформах.

Цікаво, що у 2024 році Державна податкова служба вже отримала дані від платформи OnlyFans про розміри доходів, які там отримали громадяни України. Платформа надала цю інформацію попри те, що Україна не була підписанткою міжнародної угоди про обмін.

У розмові з журналістом ЕП юристи зазначали, що це рішення було не обов’язковим і, ймовірно, помилковим. «Представники OnlyFans могли просто не розібратися і подумати, що обов’язок про автоматичний обмін інформацією поширюється і на Україну», – казав адвокат однієї з моделей OnlyFans Віталій Наконечний.

У разі ж ухвалення змін дані про заробітки українців не лише на OnlyFans, але й на інших популярних цифрових платформах будуть надходити до податкової служби на законних підставах.

Які податки доведеться заплатити?

Законопроєкт пропонує запровадити спеціальний податковий режим для заробітків на цифрових платформах. Відповідно до нього, з таких доходів стягуватимуть податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5% (замість 18%). Крім цього, нікуди не зникає обов’язок сплатити додаткові 5% військового збору (ставка діє на період воєнного стану).

Однак для того, аби скористатися цим податковим режимом, потрібно виконати декілька умов:

• відкрити спеціальний рахунок для доходів від цифрових платформ. Доступ до даних щодо цього спецрахунку матиме Державна податкова служба. Вона зможе без рішення суду пересвідчитися, скільки коштів надійшло на нього за той чи інший період. Такий дозвіл особа, яка заробляє через цифрові платформи, повинна надати податковій самостійно під час відкриття рахунку;
• відповідати вимогам законопроєкту. Зокрема, особі має бути більше 18 років, проти неї не застосовано санкції, вона не використовує працю найманих осіб та не є самозайнятою особою;
• заробляти до 5 млн грн на рік від діяльності на цифрових платформах. У разі, якщо доходи від платформ перевищують цю цифру, то суму такого перевищення потрібно задекларувати (подати річну декларацію про доходи фізичних осіб) та заплатити з неї податок за повною ставкою 18%.

Заплатити 18-відсотковий податок з доходів на цифровій платформі потрібно буде у випадку, якщо особа не захоче реєструвати спеціальний рахунок для участі у податковому режимі. Тоді цифрові платформи все одно передаватимуть до ДПС дані про заробітки особи, і податківці вимагатимуть у неї сплатити з таких доходів податки за повною ставкою.

Крім економії на податках участь у спеціальному податковому режимі позбавлятиме українців від необхідності подавати декларації: всю звітність та сплату податків за них здійснюватимуть цифрові платформи, які перетворяться на податкових агентів.

Коли запрацюють зміни?

Наразі, розроблений Міністерством фінансів документ оприлюднено до обговорення. Тобто, всі зацікавлені сторони можуть надати до відомства пропозиції, щодо його вдосконалення або просто висловити зауваження до викладених в ньому норм.

Після цього, законопроєкт винесуть на розгляд уряду, а у випадку його затвердження Кабінетом міністрів – до Верховної Ради. Якщо депутати підтримають ініціативу Мінфіну, то документ набуде чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Проте перші дані від іноземних цифрових платформ українська податкова зможе отримати не раніше 2027 року за підсумками 2026 року. Дані про доходи, отримані до 2026 року ДПС отримувати і передавати не буде.