19 грудня російські хакери здійснили наймасштабнішу атаку на цифрову інфраструктуру Міністерства юстиції України. В результаті більшість державних реєстрів тимчасово не працюють. За оптимістичними оцінками вони відновлять роботу протягом двох тижнів, тобто вже після новорічно-різдвяних свят.

У зв’язку з цим нотаріуси тимчасово позбавлені можливості вчиняти нотаріальні дії, що пов’язані з перевіркою відомостей, які містяться в державних реєстрах. Це впливає на більшість угод, які юридичні консультанти та їх клієнти планували закрити «під ялинку» або на початку нового року.

Окрема проблема – фізичні особи, які запланували продаж декількох об’єктів нерухомого майна наприкінці 2024 та на початку 2025. Таким продавцям доведеться продавати декілька об’єктів нерухомого майна протягом одного звітного року із відповідними податковими наслідками. В такому випадку продавці будуть змушені переплачувати податки або шукати більш складні способи відчуження. Наприклад, із застосуванням корпоративних структур.

Однак проблема функціонування реєстрів не завжди повинна призводити до повної зупинки транзакції. 20 грудня 2024 р. Міністерство юстиції України випустило інформаційний лист, який прояснює ситуацію. Згідно з ним, нотаріуси мають право надавати нотаріальні послуги, не пов’язані з доступом до державних реєстрів, в тому числі посвідчувати довіреності та засвідчувати справжність підпису на документах.

Отже, як мінімум бізнес може:

1. укладати трансакційні документи, які не вимагають нотаріального посвідчення – договори купівлі-продажу часток, відступлення права вимоги, зарахування, позики, застави тощо;
2. здійснити документальну підготовку до закриття угоди. Наприклад, підготувати нотаріально посвідчені довіреності, згоди подружжя на відчуження майна, підготувати переклад іноземних документів із нотаріальним засвідченням підпису перекладача, нотаріально засвідчити підписи учасників на протоколах загальних зборів учасників та новій редакції статуту;
3. посвідчувати підписи сторін угоди на акті приймання-передачі. Це можливо за умови якщо підписанти – фізичні особи або нотаріус зможе підтвердити повноваження представників сторін. Наприклад, якщо представник діє на підставі довіреності, виданої за кордоном;

Однак проблеми можуть виникнути в таких випадках:

1) засвідчення підписів представників українських компаній. Формально нотаріуси повинні перевіряти за державним реєстром дійсність даних компанії, яку представляє особа, перед засвідченням підпису представника.

Оскільки доступ до реєстру відсутній, нотаріус може відмовити. Однак на практиці нотаріуси можуть засвідчити такий підпис, якщо представник зможе надати витяг з державного реєстру щодо компанії, виданий, наприклад, місяць тому, статут, протокол про призначення директора, який видав довіреність;

2) подання заяви на здійснення реєстраційних дій. Особливо гострою ця проблема може бути для іноземних компаній, у яких спливають строки чинності довіреностей, сертифікатів та витягів з іноземних реєстрів.

Законодавство встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації. Збій у роботі державних реєстрів не входить до цього переліку. Під час воєнного стану строк для внесення нотаріусом відомостей до державних реєстрів продовжується на підтверджений Державним підприємством «Національні інформаційні системи» час їх неналежного функціонування.

Отже, (а) формально нотаріуси можуть приймати такі заяви, якщо реєстри не працюють; та (б) після відновлення їх роботи не повинні відмовляти у здійсненні реєстраційних дій, якщо сплив формальний строк розгляду заяви. Однак на практиці не всі нотаріуси готові приймати такі заяви з огляду на те, що між поданням заяви та здійсненням реєстраційних дій строк повноважень представників може сплинути.

Також, сторони можуть передбачити у своїх угодах механізми, які хеджують відповідні ризики. Наприклад, передбачити право покупця розірвати угоду і обов’язок продавця повернути всі авансові платежі, якщо на дату відновлення роботи державних реєстрів у продавця не буде зареєстрованого права власності на відповідний об’єкт нерухомості чи частки.

Таким чином, відсутність доступу до державних реєстрів дійсно не дає можливості закрити угоду та передати право власності на нерухоме майно або частки. Однак сторони все ще можуть підписувати трансакційні документи, які не передбачають участі нотаріуса, та нотаріально посвідчувати певні види документів, визначені у роз’ясненнях Міністерства юстиції України.

Співавтор: Роман Ємець, старший юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери