Після початку великої війни в Україні запровадили жорсткі обмеження на виведення капіталу та купівлю валюти. Така політика Національного банку, зрештою, виправдалася: навіть в умовах воєнної невизначеності фінансова система залишається відносно стабільною і довіра до гривні зберігається.

Проте ці обмеження подобаються не всім, тож українці вигадують все нові й нові способи їхнього обходу. Так, лазівки або неузгодженості у законодавстві перетворилися на можливості, які окремі фінансові компанії поставили «на потік».

ЕП вже описувала спосіб виведення капіталу за кордон в обхід обмежень НБУ за допомогою облігацій уряду США. Поряд з цією схемою існує й інша, яка допомагає великому бізнесу купувати валюту в обхід обмежень – цього разу за допомогою облігацій уряду України.

Існувати цій схемі залишилося недовго: під тиском НБУ та Міжнародного валютного фонду (МВФ) регулятор фондового ринку збирається зупинити її функціонування наприкінці червня 2025 року. Хоча зволікання з ухваленням відповідного рішення, ймовірно, коштуватиме посади його керівнику.

Як працює схема

Поточні обмеження Національного банку забороняють компаніям купувати іноземну валюту, якщо вони не проводять зовнішньоекономічної діяльності, зокрема не імпортують товари та послуги до України. Проте часто бізнесу, як і звичайним громадянам, хочеться придбати валюту попри відсутність імпортних контрактів – банально для того, щоб застрахуватися від валютних ризиків та диверсифікувати свої активи.

Такий попит на валюту став драйвером схеми, що допомагає обійти обмеження Нацбанку. В її основі лежать облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в євро та доларах.

Працює це так: експортер, який отримав валютну виручку, замість того, щоб продати її на міжбанківському ринку через свій банк, вирішує купити за неї валютні ОВДП, за якими невдовзі має відбутися погашення.

Після цього такий експортер продає ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню. Однак, в таких угодах використовується дещо вищий, ніж на міжбанківському ринку, курс. За словами співрозмовників ЕП, ознайомлених з організацією таких схем, різниця між курсами може сягати 30-50 копійок за кожен долар чи євро.

Ці валютні облігації купують небанківські фінансові компанії, які мають брокерські ліцензії (як правило на баланс інвестиційних фондів). Надалі вони перепродають валютні ОВДП за гривню суб’єктам, які прагнуть купити іноземну валюту в обхід обмежень Нацбанку. Цей продаж так само відбувається поза біржею.

Коли приходить час погашення ОВДП, ці суб’єкти – як правило, великі компанії, проте в окремих випадках і фізичні особи – отримують гроші від Міністерства фінансів у валюті, у якій були випущені облігації.

Як наслідок, існування схеми має одразу декілька наслідків. По-перше, експортери продають валютну виручку за допомогою ОВДП за вищим, ніж ринковий, курсом. Підвищений курс пояснюється високим попитом на операції з обходу обмежень та готовністю посередників переплачувати, аби втілити схему у життя.

По-друге, через бажання експортерів додатково заробити на продажі валютних ОВДП, зменшується пропозиція доларів та євро на міжбанківському ринку. По-третє, компанії, які в умовах поточних обмежень не могли б купити валюту, обходять цю заборону, а фінансові посередники заробляють на операціях з перепродажу ОВДП.

Тож усі учасники схеми від неї виграють. Всі, крім Національного банку та золото-валютних резервів України.

«І хоча під час проведення зазначених операцій виведення валюти за межі України не відбувається, це зменшує пропозицію іноземної валюти на валютному ринку через уникнення продажу експортної виручки та посилює тиск на міжнародні резерви», – пояснили ЕП в НБУ.

Хто учасники

За даними Національного банку, середньомісячні обсяги всіх угод з купівлі-продажу валютних ОВДП у 2025 році становили 486 млн дол. та 196 млн євро відповідно. Якщо за доларовими ОВДП ця цифра в останні роки була стабільною, то обсяг операцій з ОВДП, номінованими у євро, цьогоріч виріс у понад три рази – з 58 млн євро у 2024 році.

НБУ не став називати, у скільки він оцінює потенційні обсяги операцій з ОВДП, метою яких може бути саме обхід валютних обмежень. Співрозмовники ЕП у регуляторі оцінювали вартість таких схем для валютного ринку у 150 млн дол. на місяць. Тобто, саме стільки Нацбанку доводиться додатково «спалювати» резервів, аби підтримувати курсову стабільність.

Водночас у розпорядженні редакції ЕП є дані про обсяги позабіржової торгівлі валютними ОВДП (загалом 15 випусків) за гривні у січні-квітні 2025 року, а також інформація про компанії, які купували та продавати ці цінні папери, обходячи обмеження НБУ. Виходячи з цих даних, за перші чотири місяці року обсяг позабіржових операцій з купівлі-продажу валютних ОВДП за гривню становив 62,7 млрд грн (в еквіваленті).

Серед компаній, які брали участь у схемах з валютними ОВДП, є доволі відомі імена. Зокрема, «МХП», «Київстар», «Кернел» та інші. Користуючись цими даними, ЕП може відтворити рух коштів за операціями з купівлі-продажу кількох видів облігацій.

Наприклад, найбільшими покупцями доларової облігації з датою погашення 31 липня 2025 року, були компанії «Катеринопільський елеватор», «Миронівська птахофабрика, «Вінницька Птахофабрика», «МХП» (усі входять до групи «МХП» Юрія Косюка), «Сантрейд», «Кернел трейд» (Андрія Веревського) та «Укролія».

Усі ці компанії – експортери, які купили облігації за іноземну валюту, однак потім продали їх на позабіржовому ринку за гривню, ймовірно, за завищеним курсом фінансовим посередникам.

Згодом вже ці фінансові посередники перепродали доларові облігації за гривню іншим компаніям. Найбільше купили «Водафон» – на 1,7 млрд грн, «Українська автомобільна корпорація» (ексдепутата від «БЮТ» та «Партії регіонів» Таріела Васадзе) – на 426,36 млн грн, «Вигідна покупка» (мережа «Аврора») – на 221 млн грн та двоє фізичних осіб – на 598 млн грн та 171 млн грн відповідно.

Наприкінці липня, коли прийде час погашення облігацій, компанії та громадяни, які купили їх за гривню, отримають від Міністерства фінансів долари, обійшовши обмеження Нацбанку.

Інший приклад стосується ОВДП, номінованої у євро, погашення якої відбулося 13 березня цього року. Серед експортерів, які придбали найбільше таких облігацій за іноземну валюту, компанії «Кернел трейд», «Вінницька птахофабрика», «Елеватор буд інвест», а також компанії родини Петра Порошенка: «Продовольча компанія Поділля» та «Інтерпостач Україна».

Серед найбільших компаній, які обійшли валютні обмеження НБУ завдяки цій облігації, «Київстар» (придбав загалом на 4,57 млрд грн), «Карлсберг» (на 455,2 млн грн), «Розетка» (на 360,3 млн грн) та «Вестерн Рент Компані», що належить родині депутата Ігоря Палиці (на 346,9 млн грн).

За перші чотири місяці найбільшими фінансовими компаніями, які перепродавали валютні ОВДП та таким чином могли допомогти обійти обмеження Нацбанку, були «Інвестиційний капітал Україна» (ICU), «Профі-Т Цінні Папери», «БТС Брокер», «Конкорд Кепітал» та «Домінанта трейд».

Небанківські фінансові посередники, які продають валютні ОВДП за гривню
Інфографіка:

На лідера цього рейтингу – групу ICU – припадає майже половина всіх операцій з продажу валютних облігацій за гривню, які проводилися поза біржею у перші чотири місяці цього року.

У відповідь на запит ЕП у групі ICU підтвердили, що продають валютні ОВДП за гривню, проте відмовилися називати розмір комісії за ці послуги. У разі, якщо такі операції заборонять у майбутньому, компанія буде виконувати це рішення. «ICU буде суворо дотримуватись положень чинних нормативних актів регуляторів, як і завжди це робить у своїй діяльності«, – додали там.

Раніше Нацбанк підозрював ICU та «Домінанта Трейд» в організації іншої схеми – з виведення капіталу за межі України за допомогою облігацій США. Тоді регулятор навіть розіслав українським банкам листи з попередженнями щодо ризиків співпраці з цими фірмами.

Зрештою, схему з виведення капіталу за межі України за допомогою американських трежеріс вдалося зупинити рішенням Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Аналогічне рішення щодо роботи схеми з валютними ОВДП комісія має ухвалити вже найближчим часом.

Кінець епохи валютних облігацій

Національний банк заборонив банкам продавати валютні облігації за гривню ще у березні 2022 року. Проте заборонити проводити такі операції небанківським компаніям там не можуть, оскільки їхню діяльність регулює НКЦПФР.

«НБУ неодноразово звертався до НКЦПФР з пропозиціями унеможливити подібні операції», – повідомили у пресслужбі Нацбанку. Зрештою, така вимога перекочувала з міжвідомчих документів до меморандуму з МВФ.

«Вона там з’явилася ще 2023 року, але спочатку формулювання було загальним: «узгодити заходи валютного контролю операцій з цінними паперами з операціями в банківській системі». З кожним наступним переглядом формулювання ставало конкретнішим.

У лютому 2025 року з’явилася зовсім пряма вимога – обмежити позабіржові операції на вторинному ринку для небанків та їхнє виконання тільки через Розрахунковий центр. Її виконання вже декілька разів зривалося за строками», – повідомив ЕП співрозмовник, який брав участь в переговорах з МВФ.

За його словами, через це, а також інші накопичені питання (неповернення коштів клієнтам «Фрідом фінанс Україна», потенційний конфлікт інтересів та зволікання з проведенням перевірки членів комісії) голова НКЦПФР Руслан Магомедов може залишитися без посади. Наразі в Офісі президента активно шукають йому заміну. Цю ж інформацію підтверджують ще декілька співрозмовників ЕП у фінансових регуляторах.

10 червня НКЦПФР провела відкрите обговорення проєкту рішення, яке забороняє позабіржові операції небанків з валютними ОВДП за гривню. У разі його ухвалення вже з 30 червня обходити валютні обмеження Нацбанку за допомогою облігацій уряду стане неможливо.

Згодом у минуле відійдуть і самі валютні облігації. Як повідомив ЕП співрозмовник у Міністерстві фінансів, відомство планує поступово відмовитися від запозичень у валюті на внутрішньому борговому ринку. «Зараз у нас десь три мільярди доларів внутрішнього валютного боргу. Ми хочемо щороку зменшувати цей показник на мільярд і у 2028 році прийти до того, щоб їх не було взагалі», – розповів він.

Однією з підстав ухвалення такого рішення у Мінфіні назвали саме зволікання НКЦПФР у боротьбі з використанням ОВДП для обходу валютних обмежень. Проте це не єдина причина.

В уряді вважають внутрішні облігації, номіновані у доларах та євро, «спадком епохи Януковича». «Ми мали відмовитися від них ще у 2022 році», – зазначив співрозмовник у Мінфіні та додав, що валютні ОВДП відходитимуть у небуття поступово передусім тому, що вони, а не гривневі, мають підвищений попит серед громадян.