Розвиток криптовалютної інфраструктури відкрив можливість для переосмислення традиційної моделі міжнародної торгівлі, яка сьогодні базується на фіатних валютах, складних тарифних регулюваннях, податкових накладеннях та валютному контролі.

З теоретичної думки, повний перехід на криптовалюту як універсальний розрахунковий інструмент міг би суттєво спростити операційну частину глобального обміну товарами й послугами.

В умовах посилення протекціоністських заходів – зокрема, запровадження нових тарифів з боку США – таке припущення набуває додаткової актуальності.

Передумови

У квітні 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про запровадження нового пакета мит на імпорт товарів. Базова ставка становила 10%, а для окремих країн – значно вища: до 145% для Китаю, 20% для Євросоюзу.

Окрім розміру ставок, бізнес-спільнота зіткнулась із серйозним викликом – непередбачуваністю регулювання: протягом одного тижня можливі як підвищення мит, так і оголошення про пільги чи їх відтермінування.

Це створює додаткову нестабільність для міжнародних ланцюгів постачання та ускладнює довгострокове планування для підприємств.

Ціна iPhone: з тарифами та без

Щоб поглянути на це в перспективі, розгляньмо iPhone – квінтесенцію глобального продукту. Станом на 2024 і початок 2025 року, продукти компанії Apple залишалися в категорії винятків, на які додаткові тарифи не поширювалися. А саме – базове мито на імпорт iPhone з Китаю в США становило 0%.

Проте з квітня 2025 року iPhone, імпортовані до США з Китаю, підпадають під дію 20% імпортного мита, незважаючи на попередні винятки. Відповідно, споживачі можуть очікувати помітного зростання роздрібних цін, що зробить гаджети та інші імпортні товари важчими для гаманця.

Як міг би працювати імпорт на основі Bitcoin

Блокчейн, на якому працює Bitcoin, – це децентралізована цифрова система обліку, в якій кожна транзакція записується у відкритий та незмінний реєстр. Ключова особливість технології – відсутність потреби у централізованих посередниках (банках, реєстраторах, податкових інспекціях), що дозволяє здійснювати операції напряму між учасниками.

Традиційна модель міжнародної торгівлі передбачає цілий ланцюг бюрократичних процедур: валютне регулювання, перевірка документів, митне оформлення, податкове адміністрування. Кожен етап – це додатковий час, витрати та ризики помилок або зловживань.

Використання блокчейну потенційно дозволяє:

• Знизити трансакційні витрати, виключивши комісії банків та посередників.

• Оптимізувати податкову модель через автоматичні відрахування в рамках смартконтрактів.

• Зменшити адміністративне навантаження шляхом цифрового підтвердження постачань, платежів і податків у реальному часі.

• Забезпечити прозорість і контроль для держави – всі транзакції зберігаються в блокчейні й доступні для аудиту.

• Підвищити передбачуваність і швидкість поставок, оскільки платіж і митне оформлення відбуваються синхронно.

Нижче подано спрощену модель, як могла б виглядати імпортна операція у світі, де міжнародна торгівля здійснюється за допомогою Bitcoin.

Контрактна ціна в BTC або фіатному еквіваленті

У глобальній торгівельній системі, де всі операції здійснюються в Bitcoin, імпортер укладає контракт з постачальником (наприклад, китайським виробником електроніки) із фіксацією ціни:

• Aбо у BTC (наприклад, 0,01 BTC за одиницю товару).

• Aбо у фіаті з подальшим перерахунком у BTC на момент платежу.

Митні платежі через смартконтракти

Традиційна митна модель передбачає фізичний контроль та фіатні платежі. У біткоїн-економіці митний збір міг би утримуватись автоматично як частка суми контракту.

Наприклад, митний збір 5% автоматично спрямовується на адресу «державного митного гаманця» при виконанні транзакції.

Спрощене оформлення через блокчейн

Замість паперової декларації імпортер додає хеш-контракту поставки та митного платежу до транзакції у блокчейні. Ця інформація автоматично зчитується системою на кордоні.

• Вся історія поставки, накладних, сплати мит – в блокчейні.

• Аудит можливий у будь-який момент, без звернення до банків, брокерів чи митних баз.

Розподіл податкових надходжень

Сплачені митні збори та податки одразу розподіляються:

• Частина йде у держбюджет (загальний фонд).

• Частина – в місцевий бюджет регіону, де розмитнюється товар.

• Частина може спрямовуватись до цільових фондів (інфраструктура, охорона здоров’я тощо).

Цей процес програмується у смартконтракті, що виключає людський фактор і затримки.

Регуляція курсових коливань

Оскільки Bitcoin є волатильним активом, держава (через Центральний банк або регулятор) може:

• Застосовувати стейблкоїни для імпортних контрактів.

• Створити державний фіскальний пул у BTC, який конвертується в резервну валюту для покриття коливань.

• Встановити курс оподаткування, який фіксується на дату оформлення імпортної транзакції.

Висновок

Модель імпорту, заснована на блокчейн-технологіях і криптовалютних розрахунках, теоретично дозволяє спростити міжнародні торгівельні операції, знизити трансакційні витрати та підвищити прозорість фінансових потоків.

Натомість вона потребує розв’язання низки фундаментальних питань: забезпечення стабільності цін в умовах волатильності, захисту фіскальних інтересів держав, а також створення нових механізмів регуляції та податкового адміністрування.