Турбота про довкілля поступово перетворилась зі світового тренду на важливу частину глобальної стратегії розвитку. Споживачі все частіше обирають органічні продукти, а компанії орієнтуються на екологічність і сталий розвиток. Це стосується і галузі сільського господарства, яке безпосередньо впливає на екологію.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, сільське господарство відповідає за 14% усіх викидів парникових газів у світі. А в Україні, де агросектор є ключовим, ця цифра ще вища.

Українським аграріям потрібно не лише адаптуватися до нових екологічних стандартів, але й використовувати це як шанс для розвитку та виходу на нові ринки.

Зелена трансформація – вимога часу

Те, як ми вирощуємо продукти, впливає не лише на довкілля, а й на здоров’я людей, а також на можливості продавати продукцію за кордон.

Попит на органічну продукцію у світі зростає щороку. За даними Дослідного інституту органічного сільського господарства, у 2023 році його обсяг перевищив 150 млрд дол. В Україні цей сектор теж розвивається, але війна завдала йому значних втрат. Через бойові дії та окупацію Півдня багато підприємств втратили виробничі потужності.

Кліматичні зміни також ставлять серйозні виклики перед агросектором. Хоча українські ґрунти вважаються одними з найродючіших у світі, від посух, водної та вітрової ерозії щороку страждають мільйони гектарів. Це змушує аграріїв і законодавців шукати нові рішення для збереження родючості ґрунтів.

Ще один фактор – міжнародні екологічні стандарти. Перспектива вступу України в ЄС змушує впроваджувати більш екологічні підходи до сільського господарства. Близько 40% усіх змін у законодавстві, необхідних для євроінтеграції, стосуються саме агросектору, що робить екологічну трансформацію неминучою.

Попри амбітні плани, закладені у стратегії розвитку сільського господарства України до 2030 року, реальні зміни поки відбуваються повільно. Українські аграрії змушені орієнтуватися на європейські вимоги, і процес трансформації ще дуже далекий від завершення.

Технологічні інновації на службі екології

Сучасні технології – це важливий інструмент у зеленій трансформації сільського господарства. Вони допомагають зменшити негативний вплив на довкілля та одночасно підвищити ефективність виробництва. Ось деякі з ключових рішень.

Точне землеробство – це сучасний підхід, який дозволяє фермерам використовувати добрива, засоби захисту рослин та ресурси більш ефективно. Спеціальні датчики, супутникові знімки та аналітика допомагають аграріям точно визначати, скільки добрив та ЗЗР потрібно на тій чи іншій ділянці поля.

Так можна значно зменшити витрати та шкідливий вплив на довкілля, адже чим менше хімічних добрив — тим менше забруднення ґрунту й водойм.

Біопрепарати – це альтернатива традиційним пестицидам, яка допомагає зменшити хімічне навантаження на ґрунти. Вони не тільки допомагають підвищити врожайність, але і сприяють адаптації та більшій витривалості рослин до посух та інших кліматичних змін.

Біотехнології, які допомагають зменшити норми добрив без втрати врожайності, успішно розвиваються в Україні. Наприклад, фосфор-калій мобілізатор, розроблений українськими мікробіологами, дозволяє зменшити внесення добрив на 30%, і його вже застосовують в 11 країнах світу.

Використання відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні панелі, допомагає аграріям бути менш залежними від традиційних енергоносіїв і скоротити викиди парникових газів. За даними реєстру НКРЕКП, станом на 2024 рік в Україні налічується 1369 сонячних електростанцій, що становить 75% усіх об’єктів відновлюваної енергетики.

Є й інші енергоефективні рішення: наприклад, ми використовуємо системи автоматичного керування енергоспоживанням, енергоощадне освітлення та повторне застосування води. Це допомагає оптимізувати виробничі процеси та зменшити навантаження на довкілля.

Регенеративні практики. Один із ключових підходів – збереження ґрунтового біорізноманіття. Чим більше корисних мікроорганізмів у ґрунті, тим краще він засвоює поживні речовини, утримує вологу та підтримує здоров’я рослин. Ми називаємо цей принцип «шведським столом» для бактерій – коли вони отримують збалансоване живлення, це підвищує врожайність і якість продукції.

Ще одне рішення – зменшення механічного втручання при нульовому або мінімальному обробітку, що допомагає утримувати вуглець у ґрунті та знижувати його викиди. У цьому також можуть допомогти біопрепарати, які сприяють керованому розкладанню рослинних решток, збереженню вологи й покращують живлення рослин.

Сівозміна – також важлива практика, яка забезпечує кращий обмін поживних речовин та підтримує біорізноманіття. Зміна культур дозволяє уникнути виснаження ґрунту, а покривні культури захищають його від ерозії та допомагають накопичувати вуглець. Використання біоінокулянтів для обробки насіння покривних культур може значно збільшити їхню масу та ефективність.

Біогазові установки переробляють органічні відходи від сільського господарства, виробляючи біогаз для опалення, електроенергії чи транспорту. Після перероблювання відходів у біогазових установках залишається цінний побічний продукт – дигестат, який можна переробити на біодобриво та використовувати для покращення родючості ґрунту.

Такі технології відповідають європейським екостратегіям і вже активно впроваджуються у світі. У 2024 році обсяг ринку аграрних біотехнологій склав 44,82 млрд дол, а у 2025 – зросте майже до 50 млрд дол. Це свідчить про зростальний інтерес до сталих технологій.

Що потрібно робити вже сьогодні

Попри очевидні переваги, українські аграрії стикаються з низкою перешкод на шляху до зеленої трансформації. Це зокрема:

1. Економічні фактори. За умов війни багато підприємств змушені економити, а впровадження нових технологій потребує інвестицій.

2. Недостатня поінформованість та неготовність до змін. Багато аграріїв не мають достатньої інформації про переваги зеленої трансформації або вважають її надто складною та дорогою. Крім того, у нинішніх нестабільних умовах ухвалення рішень про зміну технологій часто здається ризикованим.

3. Недостатнє фінансування та підтримка держави. Грантові програми на біопрепарати існують, але системної підтримки від держави аграрії не отримують.

4. Брак кваліфікованих кадрів. Українська аграрна освіта не завжди відповідає сучасним викликам, а мобілізація та евакуація ускладнюють ситуацію на ринку праці.

5. Кліматичні зміни. Зміни погоди створюють нові загрози для агросектору, тому необхідні адаптивні рішення.

Що потрібно для успішної зеленої трансформації?

• Державна підтримка. Фермерам потрібна реальна допомога від держави – доступні гранти, субсидії та податкові пільги, які стимулюватимуть перехід на екологічні технології.

• Співпраця бізнесу та науки. Важливо, щоб молоді спеціалісти отримували знання не за підручниками багаторічної давнини, а відповідно до сучасних реалій та підходів. І в цьому може допомогти бізнес.

• Міжнародне співробітництво. Оскільки Україна поступово адаптує своє законодавство до стандартів ЄС, аграріям потрібно не просто слідувати новим правилам, а й використовувати міжнародний досвід.

• Просвітницька діяльність. Освітні програми, тренінги та консультації від експертів допоможуть аграріям розібратися, які технології можуть покращити врожайність, зменшити витрати й при цьому бути дружніми до природи.

Зелена трансформація – це більше не абстрактне майбутнє, а реальність. Зараз українські аграрії стоять перед вибором: продовжувати працювати за старими схемами чи скористатися можливістю стати частиною глобального екологічного руху. Впровадження сталих технологій – це не лише вимога часу, а й шанс підвищити врожайність, зменшити витрати та відкрити нові ринки.

Співпраця між державою, бізнесом і наукою може зробити цей перехід більш плавним та вигідним для всіх. Час діяти вже зараз, щоб не наздоганяти зміни, а очолювати їх.